"Наша армія – десятки мільйонів громадян": Кремінь розповів, як зріс рівень використання української мови

Від початку повномасштабної війни серед громадян України зріс рівень вимог щодо отримання інформації державною мовою.

Про це заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь в інтерв'ю виданню "Думська".

За його словами, результати соціологічних досліджень, проведених різними інституціями з 24 лютого, свідчать, що понад 80% громадян України перейшли, переходять або вимагають, щоб з ними спілкувалися державною мовою.

"Українська мова стала маркером героїзму, патріотизму і боротьби вільного світу за демократію, за цивілізацію, за майбутнє не тільки Європи, але й всього світу. Україна сьогодні не сходить зі шпальт і газет та інтернет-видань. Україну чутно скрізь, завдяки героїзму українського народу.

Результати соціологічних досліджень 2022 року, проведених різними інституціями, якраз свідчать про те, що понад 80 відсотків громадян України або перейшли, або переходять, або вимагають, щоб з ними спілкувалися українською мовою. Я думаю, що фактор війни один із тих, які на це вплинули", – підкреслює Кремінь.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Фото: "Думська"

Також омбудсмен назвав мову "зброєю" і додав, що якщо понад 80% громадян України поділяють вимоги закону про функціонування української мови, то "наша армія – це десятки мільйонів громадян України".

[L]

Крім того, Кремінь вважає мовний закон "головним законом воєнного стану".

"Ми маємо всі можливості остаточно позбутися атавізмів колонізації і справді утвердитися як велика нація з блискучою українською мелодійною мовою і надзвичайно героїчним українським народом і нашими Збройними силами", – зазначає він.

При цьому омбудсмен зауважує, що законом не забороняється спілкування "материнською мовою" у побуті.

"Скажу навіть більше, що законами про повну загальну середню освіту, якщо ви належите до національних меншин і корінних народів і компактно проживайте, ви маєте право написати заяву до закладів освіти про забезпечення освітнього процесу в початковій школі рідною мовою. Якщо є на те педагогічні працівники.

Але разом із тим вивчається і державна мова. Тому, власне, цих та багато інших інструментів достатньо для того, щоби і створити якість володіння рідною мовою, і якість володіння державною мовою", – наголошує Кремінь, додаючи, що "державна мова не може перекривати розмаїття національних меншин і корінних народів".