"Спали на ганчірках, в туалет – під конвоєм": як росіяни кошмарили мешканців села на Харківщині

Село Цупівка – одне із багатьох населених пунктів Харківщини, що перебувало під російською окупацією. Збройні сили вибили звідти росіян у вересні під час потужного контрнаступу.

У Цупівці до повномасштабного вторгнення РФ проживало тисяча осіб. Сьогодні там залишилося не більше десятка мешканців, розповідають у Національній гвардії України.

"Тут більше не чутно дитячих голосів. Ще вчора ваш дім був повною чашею, а сьогодні – це груда вогкої цегли та трухлявий порох сподівань. Ваш сусід більше не заговорить через паркан. А у сусідки вам вже не купити парного молока", – говорять про побачене нацгвардійці.

Один із небагатьох місцевих мешканців на ім'я Сергій, якого утримували росіяни, розповів українським військовим про пережите під час окупації.

Один із небагатьох місцевих мешканців, які залишилися у Цупівці

За словами чоловіка, окупанти заарештовували не лише військових, але і цивільних. Зокрема тих, хто на когось поскаржився. Окупанти натягували людям на голову мішок або сумку, заводили руки і зав’язували за спиною. Знімали з них усе це лише тоді, коли "полонені" заходили у такий собі підвал.

"У туалет ходили під конвоєм, справляти потребу в пляшечку біля себе, потім виносиш. Всі лежали на дерев’яних піддонах, накидали ганчірок і там спали. Військовополонених, до шістдесяти років, змушували вантажити боєкомплекти, прибирати територію та виконувати інші господарські роботи, бувало їх будили й серед ночі", – розповідає Сергій.

Понівечений росіянами будинок

Чоловік зізнається, що час у "підвалі" здався йому вічністю.

Сергій розповів і про інших мешканців села, які потерпали від російських окупантів. Серед них – молодий військовослужбовець-зв'язківець, якому перед повномасштабним вторгненням РФ дали місяць відпустки в армії. Хлопець приїхав додому, у Цупівку, а щойно місто окупували росіяни – потрапив у полон.

"До Гоптівки приїжджали в їдальню, привозили продукти, конвоїри не впильнували, тож йому вдалося передати рідним записку, у записці він вказав, що в полоні не тільки військові, а й цивільні. За цю записочку нас усіх уночі підняли, в окупантів же психологія Радянського Союзу, як у фільмі "9 рота". Я сплю, мене вдарили по голові, ліхтар у вічі, сказали вставати, виносити всі речі, робити присідання", – згадує Сергій.

За його словами, росіяни тримали полонених у двох камерах – великій та малій, одиночній. В останню посадили іншого місцевого жителя, з яким забороняли спілкуватися решті.

"Я там був не один, зі мною був ще мій сусід, але вони фактично роз’єднували нас усіх. Тиснути на нас не було сенсу, бо вони не мали ніяких доказів. Проте коли вони нас звідти випустили, то попередили, щоб ми нікому нічого не розповідали, бо будуть наслідки. Коли тут були росіяни, ми мовчали й, навіть, боялися по вулиці пройтися, бо зайвий вихід із дому – це зайва неприємність", – наголошує чоловік.

"Руський мір" на Харківщині

Беззбройні цивільні мешканці намагалися чинити опір за найменшої нагоди, наголошує Сергій.

Сам чоловік після одного із обстрілів забрав із машини окупантів три ящики протитанкових мін і детонаторів та викинув їх у колодязь і болото. Росіяни у цей час ховалися у двоповерховому будинку. За словами Сергія, УАЗ з вибухівкою стояв біля його будинку.

"Думав, якщо вибухнуть ці міни, то тут все рознесе. Коли завершився обстріл, вже вигоріло все, а вони – дивлюся не з’являються – я пішов до машини, заглянув у неї, відкрив ящики та міни потихеньку до колодязя повідносив, шість штук кинув у воду – міни й детонатори, які вкручуються. Ті, які менші міни, але теж важкі ОЗМ-72, теж кинув у болото, а ящик із запалами сховав. Наскільки це допомогло, я не знаю. Потім нашим хлопцям показав", – поділився Сергій.

Усі фото: Нацгвардія України

Як розповідають нацгвардійці, будок Сергія також понівечили росіяни, втім чоловік уже забив вікна плівкою. Чоловік продовжує жити на своїй малій батьківщині та готується до зими, заготовлюючи дрова – це єдиний спосіб зігрітися у холод, адже на вулицях лежать дроти електромереж, які ще не відновили.

Читайте також: Останки матері зібрали у відро. Історія життя та загибелі родини, яку знайшли на стихійному цвинтарі в Лимані