Що робити, якщо окупанти депортують українських дітей – поради

Якщо дитину депортували окупанти, треба намагатися зібрати про неї якомога більше інформації.

Як діяти у такій ситуації пояснює Національне бюро інформації, поради якого публікує Міністерство реінтеграції України.

Треба зберегти та повідомити дані про депортовану дитину та обставини таких подій:

• ПІБ дитини;
• дату народження;
• місце проживання;
• звідки дитина була примусово переміщена та за яких обставин;
• була вона з батьками чи у супроводі інших осіб;
• останнє відоме місце її знаходження або поточне місце перебування;
• особливі прикмети дитини;
• контакти батьків або родичів дитини, а також особи, яка повідомила про депортацію.

Фото: Ruslan-Lytvyn/Depositphotos

Усю зібрану інформацію треба записувати відразу після її отримання, аби зберегти хронологію подій.

Якщо є фото дитини, фото/відео підтвердження її депортації, варто невідкладно повідомити про це Національне інформаційне бюро на електронну пошту: [email protected].

Або заповнивши відповідну форму на сайті.

Якщо з вами на зв'язок вийшли особи, які супроводжують дитину (батьки, родичі), порадьте їм звертатись до дипломатичних установ країн-партнерів та міжнародних місій. Йдеться про Міжнародну організацію з міграції (МОМ), Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA), ЮНІСЕФ, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, УВКБ ООН (Агентство ООН у справах біженців).

Куди повідомляти?

• НІБ: цілодобова гаряча лінія: 16-48 та +38 (044) 287-81-65;
• за допомогою чат ботів у Telegram та у Viber;
• через заповнення форм: форма1 і форма2:
• Мінреінтеграції:15-48;
• Офіс Генерального прокурора;
• Служба безпеки України: 0 800 501 482;
• Національна поліція: 102;
• Підрозділи ювенальної поліції: телеграм бот.

Читайте також: Російська омбудсменка забрала собі викрадену в Маріуполі дитину