Як працевлаштовуються українські лікарі та медсестри у Польщі: досвід

Про роботу українських лікарів та медичних сестер у Польщі вже ходять легенди, а польські лікарі відчувають реальну конкуренцію.

За даними Міністерства економіки, через бойові дії з України виїхали близько 7 мільйонів людей. Відомо, що більшість з них жінки, частина з яких – медики.

Ще до війни, коли почалася епідемія COVID-19, сусідня країна відчула жорсткий брак медичного персоналу – молоді лікарі там одразу отримують диплом європейського стандарту, володіють німецькою або англійською мовами, тож не затримуються і їдуть працювати в більш розвинені країни Європи. Тоді ж Швеція, Норвегія та Німеччина почали активно запрошувати до себе польських медиків, допомагати їм з мовними курсами.

Відтак Польща вимушена була на це реагувати і у 2019 році ввела спрощену систему, згідно з якою медиків-іноземців можна працевлаштовувати без верифікації дипломів. Раніше їм треба було скласти екзамени зі спеціалізації та мови, а зараз – лише подати документи в Міністерство здоров’я і отримати дозвіл на роботу на 5 років. Спершу дозволяли працювати лише в ковідних лікарнях, проте з часом можливості розширилися.

У 2022 році, через війну, українцям ще більше спростили вимоги. "Українська правда. Життя" розпитала про працевлаштування в Польщі у двох наших лікарок і медсестри, які працюють зараз у Польщі.

Також ми поговорили з експертками – Катериною Жук та Світланою Куліковою, координаторками напрямку Med у міжнародній міграційній платформі EWL.

Катерина, лікар-педіатр:

"Мій досвід буде цікавий тим, хто боїться починати спочатку в 50+. Я закінчила факультет педіатрії одеського Інституту імені Пирогова у 1988 році. Потім була неонатологія, перекваліфікація в дорослу анестезіологію і робота в інтенсивній терапії екстракорпоральних методів детоксикації в обласній лікарні.

Потім – чотири роки роботи в американських проєктах роззброєння. А останнє моє місце праці в Україні – Донецький медичний національний університет. Я викладала анатомію англійською мовою для іноземних студентів".

Олеся, лікар-терапевт і кардіолог:

"Я вчилася у Київському національному медичному університеті ім. Богомольця. Маю дві спеціальності. Працювала в державних і приватних клініках. Останнім часом у Києві та отримувала близько тисячі доларів в місяць".

Тетяна, медсестра:

"У 1985 році я закінчила Краснолиманський медичний коледж медичного транспорту, що у Донецькій області. Отримала направлення у місто Слов’янськ, де у хірургічному відділенні пропрацювала більше двох років.

Потім за сімейними обставинами – через одруження – поїхала за чоловіком у Харківську область, в місто Лозова. Де до 2018 року працювала завідуючою ФАП – фельдшерсько-акушерським пунктом".

Фото: michaeljung/Depositphoso

Коли виїздили та як вивчали мову

Педіатр Катерина – одна із перших 134 українських лікарів, які отримали так звані "ковідні" дозволи на роботу в Польщі.

"У 2019 році ми приїхали у Польщу навчати сина в університеті, – розповідає жінка. – Вийшло так, що я приїхала вже з польською мовою, отриманою на приватних курсах. З сертифікатом В2, отриманим у Варшаві, з перекладеними документами. Я лише очікувала ухвалення закону про спрощення отримання дозволу, і поки чекала, працювала на заводі з виготовлення запчастин заступником президента компанії".

Переїхала у Польщу раніше і медсестра Тетяна.

"У мене в Польщі народилася внучка, – уточнює вона. – Перший раз я приїхала по безвізу на три місяці у вересні 2018 року. Почала вчити польську мову і одразу пішла цікавитися до Naczelna Izba Lekarska (Вища лікарська палата – польська самоврядна організація медичної спільноти, – авт.), як мені влаштуватися на роботу медсестрою".

Тоді пані Тетяну скерували до медичного університету на перший курс пеленарства.

"Якось у 50 років мені не дуже хотілося на перший курс, я не пішла і повернулася додому, – розповідає жінка. – Чесно вам скажу, працювала ще в Україні, але вже почала вчити польську мову. Сама жодних курсів не закінчувала. У лютому 2019 року приїхала в Польщу і залишилась по сьогодні".

Приїздила Тетяна одразу на роботу: ще вдома знайшла роботу опікунки за старшою людиною. Пропрацювала три роки – до останнього дня своєї підопічної, і вирішила знову податися у медсестри.

Лікарка зі Києва Олеся приїхала у Польщу після початку повномасштабної війни в Україні – у березні 2022 року.

"Польську я не знала взагалі – не лише медичні терміни, навіть розмовну, – зізнається вона. – Але ще коли їхала, то розуміла, що можливість працевлаштування є. Розглядала вакансії".

Дозвіл на роботу

Отримання дозволу на роботу, який нині видається терміном на 5 років, попри всі спрощення, досі тривалий процес. Термін очікування – від трьох до шести місяців.

"Проте це значно швидше, ніж раніше, коли процес верифікації займав півтора-два роки і коштував офіційних платежів $1500-2000. Тоді треба було найняти ліцензованих викладачів, які навчають спеціалізації, за курс заплатити гроші, за участь в державному іспиті – держмито, – зазначає Світлана Кулікова, координаторка EWL Med. – Сьогодні єдині витрати, які має медик – це присяжні переклади документів. Медсестрі можна вкластися в 500 злотих, лікарю – в 1200-1500 злотих. Є зараз різні волонтерські організації, які роблять переклади дешевше або взагалі безкоштовно".

"Я все робила самостійно, – розповідає Катерина. – У жовтні 2020 року вийшов закон, і я одразу подала документи".

Ще до отримання дозволу її запросили на роботу в містечко Квідзин у Поморському воєводстві на півночі Польщі.

"Через бюрократичні помилки я чотири місяці сиділа без роботи, бо всі вже мене хотіли з правом виконувати обов’язки лікаря. А тут запросили на два тижні через критичний брак кадрів. Документи прийшли, коли я вже працювала", – каже вона.

З дозволом жінка одразу перевелася на краще місце у повітовому шпиталі містечка Цешин у Шльонскому воєводстві.

Лікарка Олеся та медсестра Тетяна свої дозволи отримували через агенцію.

"Не виникло особливих труднощів, бо я мала всі документи. Мене взяли в приватний медичний центр, коли отримання дозволу ще було в процесі, – зазначає Олеся. – Спершу як асистента, а згодом лікарем".

Катерина Жук розповідає про певну специфіку, яка існує щодо документів:

"Обов’язково має бути оригінал диплому. Якщо диплом і додаток до нього апостильовані, то дозвіл видається швидше. Також має бути оригінал довідки про несудимість. Цю довідку можна взяти в Польщі. Вона коштує 30 злотих і береться в режимі – прийшов, оформив заявку – одразу отримав. Оригінал має бути і медичної довідки. Решта документів можуть бути копії".

Отримати дозвіл простіше тим, хто має відповідний трудовий стаж – тобто безперервно працювали за спеціальністю три роки за останні п’ять років.

"Якщо стаж перерваний, то такий медик теж отримає дозвіл на 5 років, – уточнює експертка. – Проблеми почнуться трішки пізніше, адже всі 5 років він матиме працювати під наглядом іншої медичної сестри або іншої акушерки. Людина, яка має безперервний стаж 3 роки, під наглядом працює лише три місяці".

Медиків із перерваним стажем неохоче беруть у невеликі або приватні клініки – там немає кому здійснювати цей нагляд. Тож такій медсестрі чи лікарю треба буде довше шукати роботу.

Щодо спеціальностей то найохочіше на роботу у Польщі беруть зараз терапевтів, кардіологів, психіатрів та медичних рятівників.

Фото: bnenin/Depositphotos

Специфіка роботи

"Я не боялася ні пацієнта, ні колективу – ще не таке бачила в Україні. Фельдшер – це ж ні вихідних, ні відпустки, – зізнається медсестра Тетяна, яка працює у центральному шпиталі Варшави при медичному університеті.

Боялася лише, що не впорається з комп’ютерною системою.

"У нас це також почали вводити, але ще не до кінця позбавилися паперової бюрократії, а тут все у комп’ютері. Нічого, справилася! Вже польки у мене порад питають, кажуть: "Тетяна все знає", – додає медсестра.

"Мені дуже пощастило з першим місцем роботи, – розповідає Катерина. – Я фактично врятувала відділення від закриття – до мого приходу там були лише шеф і його заступник, які чергували по 15 діб. Прийшла і сказала, що буду всьому вчитися, занурилася у педіатрію, і мені знадобилося все, що шеф порадив почитати. Так що бажаю землякам повітового шпиталю і поміркованих шефів, бо я бачила різне ставлення".

У прикордонному містечку Цешин Катерина пропрацювала рік і три місяці, а потім її "схантили" до приватної поліклініки у Варшаві.

"Пропозиція була настільки цікава, що я приїхала в столицю. Тепер не маю часу ні на що, навіть на особисте життя, бо я заробляю", – сміється лікарка.

Через брак спеціалістів у Польщі дуже великі черги до лікарів. Період очікування може тривати до пів року, а інколи навіть і рік.

"Буває 150 пацієнтів в день, а буває 30 пацієнтів в день. Це залежить від дня і клініки, в якій ти працюєш. За цю інтенсифікацію ніхто не платить", – розповідає Катерина і додає, що лікар та медсестра тут завжди працюють рівно сім з половиною годин – стільки триває зміна, але в стаціонарах можливий плаваючий графік.

Світлана Кулікова уточнює: для того, щоб українські лікарі в Польщі відчували себе справді професійно захищеними, їм варто працевлаштовуватись за трудовим договором, який пропонують поки не скрізь.

"Працівники фізичної праці майже всі працюють на умовах договору фізичного підряду. Лікар же має право працювати на умовах трудового договору. Це теж запровадили нещодавно", – пояснює вона.

"Коли згідно вимог я повідомила Міністерство здоров’я, що змінила місце праці, вони попросили оформити трудовий договір. У приватній поліклініці такого взагалі немає, бо власникам це нецікаво. То я пішла ще у шпиталь на 0,75 ставки. Тепер маю і умови опраці, і приватну клініку", – розповідає свій варіант вирішення цього питання Катерина.

Заробітна плата і перспективи

"У мене тут є можливість працювати за фахом, і немає жодних вікових обмежень. Мені 57 років, і я відчуваю, що мій фах мене годує, навчає мою дитину, утримує два житла у двох великих містах Польщі. Я почуваю себе достойно і захищено", – зізнається лікарка Катерина.

Проте не всі готові починати, як вона, із маленьких містечок.

"Наші люди одразу хочуть працювати у Варшаві, Вроцлаві, Кракові чи Гданську. Проте варто розуміти, що у великих містах конкуренція між поляками та українцями, менші ставки на старті і більші вимоги по мові, – зазначає експертка Катерина Жук. – В маленьке містечко Ліпсько нещодавно лікар-інтерніст, як наш терапевт в поліклініці, нещодавно влаштувався на ставку 7200 злотих і безкоштовне житло. В іншому маленькому містечку зараз пропонують лікарю 8500 ставку на старті чистими".

Лікарка Катерина уточнює, що у Варшаві у комунальному шпиталі молодший асистент лікаря після сплати податків буде отримувати 4800 злотих чистими на руки.

"Якщо ж ти в лікарні береш 10 чергувань, то навіть з позиції молодшого асистента 10-11 тисяч злотих можеш заробити. За чергування йдуть доплати – за святкові, вихідні, нічні тощо, – пояснює вона. – Насправді треба дуже багато чергувати, щоб заробити такі гроші".

Медсестри теж отримують хороші гроші. Тетяна за трудовим договором має до 6 тисяч злотих в місяць залежно від кількості свят і вихідних:

Експертка Світлана Кулікова уточнює, що молодші медичні працівники інколи отримують зарплату на рівні лікарів, оскільки поляки враховують український стаж медсестер.

Читайте також: В Україні побільшало зареєстрованих лікарів і медперсоналу. НСЗУ пояснює причини