Скільки українців "за" перейменування топонімів, пов'язаних з Росією чи СРСР? Опитування

Більшість українців (близько 59%) підтримують перейменування топонімів, назви яких пов’язані з РФ, СРСР і Російською імперією.

Прихильників перейменування більшість в усіх регіонах, окрім півдня.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Водночас у всіх регіонах, окрім заходу, значна частина людей (20-28%) виявляє байдужість до теми перейменування топонімів.

Читайте також: У Києві видали брошуру з новими назвами вулиць з 2014 року: де подивитись

"У ставленні до цієї проблеми відбулися дуже суттєві зрушення: ще у 2020 році перейменування топонімів видавалося дуже суперечливим рішенням", – кажуть соціологи.

Лише у західному регіоні переважала підтримка цього рішення (хоча і там майже третина була проти), а в решті регіонів громадяни переважно були противниками перейменувань.

Однак треба зважати на те, що у 2020 році мова йшла тільки про перейменування топонімів, пов’язаних із комуністичними діячами.

Читайте також: На честь Левіна, Скрябіна, Чорнобаївки: у Києві перейменували ще 40 вулиць

Є кореляція й між мовою повсякденного спілкування та ставленням до перейменування топонімів.

Серед українськомовних респондентів 67% підтримують перейменування російських чи радянських топонімів і лише 7% виступають проти. Водночас серед російськомовних 30% висловилися проти перейменування, а 38% – за.

Серед опитаних на півдні та сході українськомовні громадяни також більш прихильно ставляться до перейменування, ніж російськомовні.

Читайте також: На честь Пушкіна, Гагаріна, Мічуріна: у Мінкульті назвали 10 топонімів, які варто дерусифікувати

Також близько 73% українців схвалюють державне рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору.

Така думка домінує в усіх регіонах, а незгодних із цим – не більше 14% (близько 14% на півдні та 12% на сході України).

Ще у 2020 році не було такої одностайності щодо цього заходу державної політики національної пам’яті.

У квітні 2020 року близько третини громадян схвалювали це рішення, ще третина – не схвалювала, інша третина – була байдужою до цього або не мала сформованого ставлення.

Читайте також: Лише 12% українців негативно оцінюють розпад СРСР. Опитування