В Україні 4-й рік поспіль скасовують ДПА для школярів: чому це (не) проблема

В Україні четвертий рік поспіль скасовують державну підсумкову атестацію для 4-х, 9-х та 11-х класів. Дехто вважає це рішення прийнятним в умовах воєнного стану, адже за останній рік навчання стало викликом для багатьох школярів.

Утім, є й ті, хто категорично проти скасування ДПА.

Зокрема, перший проректор Київської школи економіки та ексзаступник міністра освіти у 2019-2020 роках Єгор Стадний вважає, що ДПА – це один із форматів оцінювання, який у перспективі може допомогти визначити чіткі прогалини у знаннях учнів. Особливо, враховуючи проблеми, з якими українські школярі зіштовхнулися щонайменше за останні роки через пандемію та війну.

"Питання навіть не у скасуванні ДПА. Питання в консенсусі, який давно жеврів у суспільстві, а зараз остаточно визрів. Умовно він звучить так: шкільна освіта має цілий ряд проблем, тому не треба робити підсумкові атестації та інші заміри.

За останні три роки додались додаткові аргументи: діти вчились дистанційно, діти не вчились, діти в стресі, школа розбомблена, вчителі переїхали тощо", – наголосив Стадний у коментарі "УП. Життя".

Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Крім того, абсолютна більшість школярів, батьків, вчителів та освітніх чиновників самі не бажають отримати невтішні результати замірів знань, вважає він.

"Є переконання, що проведення ДПА нічого не змінить. І справді в це дуже важко повірити, особливо дивлячись на останні роки української освіти. Та насправді якісні зміни можуть початись лише з одного – замірів та визначення чітких проблем на основі цих замірів. Звісно ж, це аж ніяк не достатня умова для змін, бо ці результати можна просто сховати під сукно, але вона необхідна, це початок", – додає перший проректор КШЕ.

Наступним кроком до підвищення якості оцінювання знань учнів, на думку Стадного, є суспільна дискусія про те, як досягти бажаного рівня оцінювання знань, аби мати можливість, зокрема, компенсувати освітні втрати.

"Натомість сьогодні ми виглядаємо, як хворий, який ніяк не дозволяє провести аналізи, щоб лікарі могли призначити та розпочати курс лікування. Хворого теж можна зрозуміти, його часто обманювали лікарі. Але так хворому точно не стане краще", – зауважив Єгор Стадний.

Співзасновниця громадської організації "Смарт Освіта" Іванна Коберник іншої думки. Принаймні щодо ДПА для 4-х та 9-х класів. На її думку, скасування ДПА для учнів "не несе жодних проблем", оскільки це не стандартизоване тестування.

"Це була звичайна контрольна, яку складали самі вчителі школи. Відповідно, тут не було бази для вимірювання рівня знань в рамках країни", – наголосила Коберник.

Водночас ДПА для 11-х класів Коберник вважає важливим для розуміння якості шкільної освіти, однак таких даних не буде вже четвертий рік поспіль.

Загалом співзасновниця ГО "Смарт Освіта" підтримує скасування ДПА задля зменшення "напруги у дітей і батьків". Утім, визнає, що проблема вимірювання рівня знань і освітніх втрат методами, які б не впливали на підсумкові оцінки дітей, досі залишається невирішеною.

"Тільки так можна отримати реальні дані. Цим ніхто не займається і це біда", – наголошує Коберник.

До слова, освітні втрати, за даними Сектору освіти Світового банку, можуть становити в Україні понад один рік.

Читайте також: НМТ 2023: до чого готуватися вступникам

Водночас член колегії МОН Микита Андрєєв вважає, що ДПА у тому вигляді, в якому воно проводилося, "не є адекватним способом вимірювання знань та атестації учнів". Тому скасування тестів "не несе жодних суттєвих ризиків".

"Основна мета ДПА – співставити результати навчання здобувачів освіти (те, що маємо по факту) та вимоги державних стандартів загальної середньої освіти (те, що хотіли би мати). Дуже часто результати просто "малюють".

ДПА для 4 класів – для мене взагалі загадка. Чи може хтось не скласти ДПА і не прийняти до 5 класу, якщо у нас середня освіта є обов'язковою? ДПА після 9 класу могло би бути доречним, якщо б процес проведення був заточений під виявлення реальних результатів (без можливості їх змінити)", – вважає Андрєєв.

ДПА для оцінювання знань учнів 11-х класів, на думку члена колегії МОН, можна замінити ЗНО.

За його словами, ДПА не дозволяє адекватно оцінити відповідність результатів навчання здобувачів освіти вимогам державних стандартів загальної середньої освіти, а також не є джерелом інформації для ухвалення управлінських рішень, спрямованих на покращення якості навчання.

Крім того, проведення ДПА потребує значних ресурсів на організацію," але рідко впливає на подальшу освітню траєкторію здобувачів".

"Вважаю, що ДПА як інститут слід реорганізувати (на етапі 4 та 9 класу), а після закінчення закладу загальної середньої освіти повністю автоматизувати або просто замінити на обов'язково ЗНО для всіх випускників", – нагоосив Микита Андрєєв.

Нагадаємо, цього року для вступу до університету випускники, як і минулоріч, складатимуть мультипредметний тест з трьох предметів. У 2023 формат тестування доопрацювали, надавши абітурієнтам вибір – який з предметів складати третім.

Крім того, організатори тестування змінили технічну характеристику НМТ та формат оцінювання. Останнє викликало чимало невдоволення серед експертів. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі:

"Поріг у 10% – це санітарний мінімум": що не так з оцінюванням НМТ-2023