НМТ 2023: до чого готуватися вступникам

Цього року, як і у 2022-му, проведення традиційного ЗНО в Україні – неможливе через безпекову ситуацію. Натомість організатори тестування спільно з Міністерством освіти і науки дещо змінили модель національного мультипредметного тесту (НМТ).

Як і минулого року, випускники складатимуть три предмети, утім у 2023-му одна з дисциплін буде на вибір. Разом з тим, історію України вилучили з переліку обов’язкових.

Таке рішення викликало суперечливі думки у суспільстві. В УЦОЯО пояснюють зміни тим, що саме українська мова та математика мають найвищу прогностичну валідність під час тестування, а тому є обов'язковими.

"Українська правда. Життя" розбиралася, як цьогоріч проходитимуть вступні випробування.

У цьому нам допомогли:

• співзасновниця громадської організації "Смарт Освіта" Іванна Коберник,
• член колегії Міністерства освіти і науки Микита Андрєєв,
• перший проректор Київської школи економіки Єгор Стадний.

НМТ 2023 складатиметься з трьох предметів, один з яких – на вибір. Фото: bradcalkins/Depositphotos

Альтернатива ЗНО у 2023-му: якими будуть вступні випробування

Для вступу на бакалавра (магістра – для медицини) абітурієнти повинні скласти НМТ.

Тест складатиметься з трьох предметів, де обов'язковими є українська мова та математика. Третім можна обрати:

• Історію України,
• Іноземну мову (англійську, німецьку, французьку, іспанську),
• Біологію,
• Хімію,
• Фізику.

Третій предмет на вибір вступники зазначатимуть під час реєстрації для участі в НМТ.

Важливо: з будь-яким із предметів на вибір можна подати заяву на будь-яку спеціальність до будь-якого закладу вищої освіти.

Технічна характеристика тесту

Мультипредметний тест міститиме три блоки завдань, два з яких – обов’язкові, а третій – на вибір вступника.

Тести з української мови, історії України, хімії та біології міститимуть по 30 завдань різного ступеня складності. У тесті з математики – 22 завдання, з іноземної мови – 32, з фізики – 20.

Тестування триватиме 180 хвилин. На кожний блок відведено по 60 хвилин, однак учасники зможуть самостійно розподіляти свій час.

Із міркувань безпеки НМТ, як і минулоріч, проходитиме в один день у дві зміни.

Українська мова

З 30 завдань з української мови:

• 10 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох,
• 15 – з вибором однієї правильної відповіді з п'яти,
• 5 – на встановлення відповідності (4 з 5).

Завдань з письмовими розгорнутими або короткими відповідями не буде. Максимум можна буде набрати 45 балів.

Тест з української мови складатиметься з 30 завдань. Фото: Lembergvector/Depositphotos

Математика

З 22 завдань у тесті передбачені:

• 15 – з вибором однієї правильної відповіді з п'яти,
• 3 – на встановлення відповідності (3 з 5),
• 4 – з короткою відповіддю.

Учасники НМТ також матимуть можливість скористатися довідковими матеріалами та чернетками. Максимум за блок тесту з математики можна набрати 32 бали.

Історія України

Завдання у тесті з історії охоплюватимуть період другої половини ХVI – початок XXI століття. З 30 завдань буде:

• 20 – тестових,
• 4 – на встановлення відповідності (4 з 5),
• 3 – на встановлення хронологічної послідовності,
• 3 – з вибором трьох відповідей із семи запропонованих.

За тест з історії України можна набрати максимум 54 бали.

Іноземні мови

З 32-х завдань тесту передбачені такі:

• 5 – з вибором однієї правильної відповіді,
• 3 – на встановлення відповідності (3 з 5),
• 4 – з короткою відповіддю.

Аудіювання та письмових завдань із розгорнутою відповіддю не буде. Максимальна кількість балів за блок тесту з іноземної мови – 32.

Фізика

Всього буде 20 завдань, з яких:

• 12 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох,
• 2 0 на встановлення відповідності (4 з 5),
• 6 – з короткою відповіддю.

Учасники НМТ зможуть користуватися чернетками. Максимум за цей блок можна отримати 32 бали.

Хімія

30 завдань тесту розподілені у такий спосіб:

• 22 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох,
• 2 – на встановлення відповідності (3 з 5),
• 6 – з короткою відповіддю.

Буде можливість скористатися деякими довідковими матеріалами та чернетками. Загальна кількість балів, які можна отримати за тест – 40.

Учасники НМТ зможуть скористатися чернетками під час виконання блоків НМТ з математики, фізики та хімії. Фото: AntonMatyukha/Depositphotos

Біологія

Із 30 завдань у тесті передбачені:

• 24 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох,
• 4 – на встановлення відповідності (4 з 5),
• 2 – з вибором 3-х відповідей із 3-х груп запропонованих варіантів.

Максимальна кількість балів, які можна отримати за тест – 46.

Цьогоріч буде щонайменше 23 варіанти тестів з обов'язкових предметів. Нагадаємо, минулого року були нарікання щодо невеликої кількості варіантів тесту, через що завдання повторювалися.

Читайте також: Рада ухвалила за основу закон про освіту дорослих: що він передбачає

Чи буде пробне спрощене ЗНО?

Ні, цього року, як і минулого, пробного тестування не буде.

Однак учасникам мультипредметнього тесту представлять демонстраційний варіант завдань, аби розуміти, до чого готуватися. Також буде можливість пройти пробне НМТ онлайн.

Демонстраційний НМТ УЦОЯО оприлюднить не пізніше травня.

"Мінімальний поріг" для проходження НМТ

Нововведенням цього року є запровадження так званого "мінімального прохідного балу", який дорівнюватиме не менше 10% правильних відповідей з кожного навчального предмета. Наприклад, щоб отримати 100 балів (за шкалою 100 – 200 балів) з української мови, учаснику НМТ необхідно набрати всього 5 із 45 балів. Стосовно інших предметів:

• "поріг" з математики – 4 тестових бали,
• з історії України – 6 балів,
• з іноземної мови – 4 бали,
• з фізики – 4 бали,
• з хімії – 4 бали,
• з біології – 5 балів.

Таблиці переведення тестових балів затвердить МОН. Як пояснили в УЦОЯО, така система дозволить абітурієнтам самостійно визначити результат одразу після завершення тесту. Після виконання всіх завдань кожен учасник отримає інформацію про кількість тестових балів за кожний блок.

Система дозволить учасникам тесту одразу після його завершення не лише дізнатися кількість набраних тестових балів, а й зорієнтується в тому, якими є його результати для вступу.

Для всіх спеціальностей встановлять коефіцієнти до результатів кожного блоку НМТ. Інформація про значення цих коефіцієнтів міститиметься в Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році, який невдовзі затвердять.

Де буде проходити НМТ?

НМТ відбуватиметься у спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях закладів освіти – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ), створених у населених пунктах як в Україні, так і за її межами.

Про те, у яких саме країнах проходитиме оцінювання, УЦОЯО повідомить згодом.

Під час повітряних тривог тестування призупинятимуть під час і продовжуватимуть лише після повернення учасників і працівників ТЕЦ із укриттів.

Коли відбудеться тестування?

Наразі передбачено проведення двох сесій НМТ: основної і додаткової. Основна проходитиме в червні, додаткова – у червні-липні. У додатковій сесії тестування зможуть узяти участь ті вступники, які з поважних причин не пройшли тестування під час основної сесії.

Чи зможуть абітурієнти з окупованих територій вступити до вишу?

Так. Абітурієнти, які зареєстровані та перебувають на тимчасово окупованій території, зможуть дистанційно вступити до вишу, який знаходиться на підконтрольній Україні території.

Крім того, вступники з ТОТ зможуть вступити без результатів мультипредметного тесту.

"НМТ не буде проводитися онлайн, як і не буде проводитися на ТОТ. Водночас абітурієнти з ТОТ зможуть, як і минулого року, вступати без результатів НМТ за спеціальною процедурою", – повідомила "УП. Життя" заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко.

Такі абітурієнти матимуть можливість укласти договір про здобуття освіти за спеціальною процедурою впродовж трьох місяців після початку навчання.

Вона наголосила, що під час організації тестувань пріоритетом є безпека учасників НМТ і педагогічних працівників.

"Як ви розумієте, дотримуватися цієї умови на ТОТ неможливо, злочином було б дати ворогу можливість скористатися вразливістю учасників освітнього процесу", – зазначила заступниця директора УЦОЯО для "Освіторії".

Читайте також: Школа в умовах війни: як отримувати українську освіту з-за кордону і що треба знати про новий навчальний рік

НМТ для випускників за кордоном

Цьогоріч випускники, які вимушено виїхали з країни через війну, зможуть пройти тестування за кордоном у тимчасових екзаменаційних центрах.

За словами Тетяни Вакуленко, УЦОЯО опублікує перелік країн пізніше.

"Зараз можна сказати, що процедура проведення НМТ за кордоном буде аналогічною із процедурою проведення НМТ в Україні", – резюмувала вона.

Деталі оприлюднять згодом.

Українські випускники зможуть скласти НМТ за кордоном. Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Чи діятимуть під час вступу сертифікати ЗНО та НМТ минулих років?

Так. Замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися сертифікатами:

• НМТ 2022 року,
• ЗНО 2021 року,
• ЗНО 2020 року.

Читайте також: (Не)проблемне ЗНО-2022: як пройшло тестування та чи є результати завищеними

Що ще потрібно знати вступникам на бакалаврат?

Без зовнішніх іспитів, лише за результатами випробувань у закладах вищої освіти, можна буде вступити на контракт на навчання на спеціальності, яким надається особлива підтримка. Йдеться, зокрема, про спеціальності таких галузей знань: освіта, природничі науки, математика та статистика, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології тощо. Відповідний перелік нараховує 53 спеціальності.

Під час вступної кампанії 2023 року не враховуватимуть середній бал раніше здобутих документів про освіту та сільський коефіцієнт.

Галузевий коефіцієнт використовуватимуть для підтримки вступників на основі повної загальної середньої освіти, а також фахового молодшого бакалавра, молодшого спеціаліста, молодшого бакалавра за пріоритетним вибором однієї зі спеціальностей, яким надається особлива підтримка.

Регіональний коефіцієнт, який залежатиме від розвитку воєнно-політичної ситуації в Україні, визначать навесні.

Скільки заяв на вступ до вишів може подати абітурієнт?

Під час вступної кампанії абітурієнти зможуть подати до 20 заяв, з яких не більше 5 – на місця державного та/або регіонального замовлення.

Що потрібно знати вступникам до магістратури?

Усі вступники до магістратури на основі ступеня бакалавра складатимуть Єдиний вступний іспит (ЄВІ), у якому будуть два блоки:

• тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК),
• тест з іноземної мови (англійської, німецької, французької, іспанської).

Єдиний фаховий вступний іспит необхідно буде складати для вступу на такі спеціальності:

• 05 "Соціальні та поведінкові науки",
• 06 "Журналістика",
• 07 "Управління та адміністрування",
• 08 "Право",
• 28 "Публічне управління та адміністрування",
• 29 "Міжнародні відносини".

Під час вступної кампанії абітурієнти зможуть подати до 20 заяв. Фото: Rawpixel/Depositphotos

Що не так із НМТ-2023?

"Контекст важливіший за дати": чи має бути Історія України – (не)обов'язковою?

Цьогоріч організатори НМТ та МОН зробили предмет "Історія України" необов’язковим. Це викликало шквал негативних реакцій громадян, зокрема у соцмережах. Утім, чи справедливі вони?

Співзасновниця ГО "Смарт Освіта" Іванна Коберник вважає правильним рішення надати вступникам вибір самостійно обирати третій предмет, зокрема, чи складати Історію України на НМТ:

"Додана варіативність – результат доопрацювання програмного забезпечення для НМТ і організаційних зусиль УЦОЯО".

Коберник назвала дві складові, що пояснюють її позицію.

По-перше, другий рік поспіль перевіряти на тестуванні лише українську мову, математику та історію – погане рішення як для стану викладання всіх інших предметів, так і для університетів, які мають приймати дітей, не маючи жодного уявлення про їхні знання з біології, хімії чи інших дисциплін.

По-друге, тест з історії в НМТ минулого року "навряд чи сприяв тому, що йому приписують". На думку експертки, багато питань було про другорядні поняття і події на механічне запам'ятовування. А важливішим є контекст та вміння встановлювати причинно-наслідкові звʼязки між історичними подіями.

"Незалежність УНР було проголошено 22 січня чи 29 квітня 1918 року?" – чи допомагає сакральне знання точної дати і місяця бути людині справжнім патріотом чи громадянином? Ще раз – в тесті є цікаві корисні питання. Але поки більшість з них мають філософію підловити на неточності, такий тест не сприяє зростанню освіченого свідомого покоління. Але це нормальний тест для перевірки знань тих, хто вступатиме на історичний.

У попередні роки тест з історії на ЗНО як третій предмет обирали дві третини абітурієнтів. Тому якщо ми хочемо, щоб історія допомагала вирощувати свідомих громадян, треба міняти програму викладання і філософію тестування, а не просто змушувати всіх проходити формальний тест", – наголошує співзасновниця ГО "Смарт Освіта".

Думку Коберник розділяє й перший проректор КШЕ Єгор Стадний, який вважає, що у тесті з історії бракує перевірки на вміння знаходити та пояснювати причини і наслідки тих чи інших подій. Водночас він зауважив, що попри важливість знань з історії України, цей предмет потрібен не усім для здобуття вищої освіти.

"Так само з математикою. Вона треба на певних спеціальностях, щоправда на набагато більшій кількості спеціальностей, ніж у випадку з історією. І так щодо усіх предметів. Та окрім цього важливо і конкретні знання, а ще важливіше вміння, які перевіряються в рамках предметів. На історії бракує перевірки на вміння знаходити та пояснювати причини і наслідки. На математиці бракує перевірки застосування знань, замало задач з відкритим розв'язанням", – говорить Стадний.

Фото: s_derevianko/Depositphotos

Водночас член колегії МОН Микита Андрєєв заявив, що у теперішніх умовах найоптимальнішим варіантом є НМТ з трьома обов'язковими предметами – українською мовою, математикою та історією України – як було минулого року. Тим більше, що третій предмет є "універсальним" для вступу на будь-яку спеціальність.

Андрєєв припускає, що можливість обирати один із предметів надали, враховуючи, зокрема, інтереси викладачів та учнів, які досягли певних успіхів у їх вивченні. Утім дивним є те, що у запропонованому переліку немає географії, зауважив він.

"Якщо вже було прийнято таке рішення, що обов'язковими мають бути 2 предмети, з чим я не погоджуюсь, то вибір другого – математику – вважаю абсолютно обґрунтованим. Неодноразово в Україні піднімалося питання про критично низький рівень знань вступників з математики та фізики.

Рівень викладання цих предметів, а також вимоги до рівня знань з них за останні десятиліття критично деградували. Я це знаю також як член експертних комісій із встановлення порогових балів ЗНО за минулі роки", – наголосив Андрєєв.

Читайте також: 10 проблем освіти, які можуть стати кризою у 2023-му

"Поріг" у 10% – "санітарний мінімум": за що критикують формат оцінюванням НМТ"

Якщо у випадку з "необов’язковістю" історії України думки експертів розділилися, то цьогорічний формат оцінювання знань вступників виключно обурює.

Співзасновниця ГО "Смарт Освіта" Іванна Коберник вважає позитивним моментом те, що цього року встановили хоч якийсь "поріг", але є нюанс: 10%, ймовірно, найнижчий поріг стандартизованого тестування у світі.

"Минулого року дитина, яка просто вгадала 1-у відповідь з 20 тестових завдань, отримувала 120 балів за шкалою 100-200 і вже мала право вступати до університету. Згідно зі звітом УЦОЯО, кількість дітей, які склали минулого року НМТ на 100-120 балів – менше 3%, в той час як у попередні роки таких випускників було від 8 до 15 % залежно від предмета. За такого підходу чесніше просто без тестів зараховувати всіх в університети, тоді, правда, виникне проблема місць і бюджетних грошей на це", – наголошує Коберник.

Не мати жодного порогу – це профанація освіти, тому "поріг" у 10% – це "санітарний мінімум", вважає експертка.

"Я все розумію про воєнний стан і труднощі з навчанням, але не треба забувати про труднощі і драми, які чекатимуть нас, якщо спочатку вступники без жодних знань ставатимуть студентами, а потім фахівцями. Чи хотіли б ви потрапити на прийом до лікаря, який не має базових знань? Тому нинішній поріг, для подолання якого треба дати 2 правильні відповіді – це "санітарний мінімум", – вважає Коберник.

Думка члена колегії МОН Микити Андрєєва суттєво не відрізняється. За його словами, навіть за мирних часів мінімальний прохідних бал у тестах ЗНО був на рівні "порогу вгадування", що не дозволяє справедливо оцінювати реальні знання учнів і давало достатньо високі шанси на проходження тесту. Утім, цьогорічний підхід до оцінювання НМТ підтверджує необхідність математики як обов'язкового предмету, вважає Андрєєв.

"Цей поріг у 10% хоч і сумний з точки зору якості абітурієнтів, але глобально, порівняно з минулими роками, нічого не змінилося", – додав він.

На його думку, однією із причин, чому цьогоріч встановили "мінімальний поріг" у 10% – це зацікавлення держави у тому, щоб утримати молодь в Україні.

"Саме зараз стратегія "беремо всіх, хто просто прийшов на тест", можливо, в якомусь сенсі виправдана", – зауважив член колегії МОН.

Водночас перший проректор КШЕ Єгор Стадний з такою позицією не погоджується, бо вважає, що усі студенти та викладачі мають бути зацікавлені у тому, щоб до університетів не вступали ті, хто не здатний опанувати програму через низький рівень знань та вмінь.

"Такі люди зазвичай не вчаться, інколи перешкоджають навчанню інших студентів, створюють непомірне навантаження на викладачів. Найкращі університети намагаються отримати найкращих вступників", – наголошує він.

Стадний нагадав, що навіть у минулих роках, коли "поріг" був дещо вищим за 10%, фахівці відзначали, що він замалий для того, аби "відсікти" абітурієнтів, які не зможуть опанувати програму. На прикладі Київської школи економіки Стадний пояснив, яким може бути мінімальний прохідний бал:

"Нас не влаштовує рівень 10%. Минулої кампанії ми (КШЕ) ставили свій внутрішній поріг, який дорівнював 30%. Практика показала, що і цього замало, тому на цю вступну будемо розглядати варіанти 50-60%. Це лише для того, щоб мати змогу подати документи, ще не факт, що конкурс людина пройде. Ми це робимо, бо хочемо, щоб усі наші студенти мали необхідний рівень, комфортне навчання та викладачі справді мали змогу дати знання та вміння".

Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"

Фото обкладинки: rosipro/Depositphotos