"Просили у росіян ліки від діабету, отримували – марлю і бинт": українці розповіли про медицину в окупації

Допоки українські військові не звільнили Херсон 11 листопада, в тоді ще окупованому росіянами місті та області діяли обмеження на пересування.

Місяцями людям, які потребували медичної допомогти, не дозволяли виходити за межі їхніх вулиць.

Про це йдеться у звіті Міжнародної гуманітарної місії "Лікарі без кордонів" (Médecins Sans Frontières), яка надає допомогу постраждалим від війни.

65-річна жителька села Борозенське на Херсонщині розповіла медикам, що місцева амбулаторія була пошкоджена, тому їй довелося везти чоловіка через 12 блокпостів на екстрену консультацію.

Фото: Colin Deltosse

У травні 2022 року чоловік зісковзнув з драбини та поранив ногу.

"Ми зв’язалися з лікарем, який раніше працював у поліклініці, але він нічим не зміг нам допомогти – у нього не було ні ліків, ні обладнання, тому він порекомендував нам звернутися до Бериславської лікарні. Це 50 кілометрів від Борозенського, і нам потрібно було проїхати 12 російських блокпостів, щоб дістатися до лікарні", – розповіла жінка.

За її словами, доступ до медичної допомоги в окупації не був пріоритетом для людей, якщо це не було питанням життя та смерті.

В звіті організації йдеться, що багатьом пацієнтам доводилося звертатися по допомогу та ліки до окупаційної "влади" не лише на Херсонщині, а й в інших окупованих регіонах.

Фото: Colin Deltosse

Лікар з Миколаївщини розповів, що коли російські війська увійшли в місто, в медзакладі залишилося кілька лікарів та медичних сестер.

У лікарні не було жодного хірурга, втім щодня надходили люди з осколковими пораненням.

За словами медика, коли медичні засоби закінчувалися, їх починали використовувати повторно.

Більшість людей, що зверталися по допомогу, були похилого віку та мали хронічні захворювання, тому була нестача ліків для пацієнтів з діабетом і високим тиском.

В результаті, із відповідними запитами зверталися до окупаційної "влади". Втім, та була неспроможною надати усе необхідне для виживання людям, яких вони прийшли "визволяти".

"Одного разу росіяни сказали нам: "Напишіть список ліків, ми вам все дамо". У списку було 86 позицій, а нам дали лише 16 – бинт, марлю, клейонку, канюлі, шприци та деякі ліки, як-от знеболювальні та протизапальні. Я запитав їх: "Як мені лікувати, наприклад, гіпертонію чи діабет?" – згадує лікар з Миколаївщини.

Фото: Colin Deltosse

Деяким людям в допомозі відмовляли взагалі.

Лікарі, які раніше проживали на окупованих РФ територіях, розповідали "лікарям без кордонів" про залякування, затримання, насильство та жорстоке поводження, яких вони зазнали з боку окупантів.

Наприклад, на Миколаївщині загарбники прийшли до лікаря додому, щоб заарештувати.

Чоловіка відвезли в "адмінвідділ", де протягом двох годин допитували та вимагали, щоб персонал лікарні співпрацював з ними.

Фото: Colin Deltosse

"Били мене. Наказали перестати говорити українською. Зрештою мене відпустили, але через тиждень солдати повернулися, уже в лікарню. На мене одягли наручники на очах у всього персоналу лікарні. Вони силою посадили мене в автомобіль і відвезли в підвал мого будинку, де знову побили", – розповів лікар.

З 15 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року "Лікарі без кордонів" провели близько 11 000 медичних консультацій у містах і селах Донецької та Херсонської областей, раніше окупованих Росією.

Також, з листопада 2022 року до січня 2023 року організація опитали 48 пацієнтів та медичних працівників.

Читайте також: Як рятують людей зі сходу та чому не евакуювали поранених з "Азовсталі". Інтерв’ю з координатором "Лікарів без кордонів"