Малюки можуть логічно міркувати ще до того, як навчаться говорити – дослідження

Природне логічне мислення проявляється з раннього віку та не залежить від знання мови.

Про це свідчать дані дослідження науковців з Іспанії з Центру мозку та пізнання UPF, результати якого були опубліковані в журналі Current Biology, пише Medicalxprees.

Вченим вдалось встановити, що природне логічне мислення існує принаймні з 19-місячного віку. Воно розвивається завдяки тому, що дитина вчиться робити висновки шляхом виключення.

У дослідженні аналізували важливість для немовлят двох стратегій боротьби з невизначеністю: асоціації та виключення (або усунення диз’юнкції).

Фото: joaquincorbalan/Depositphotos

Перша стратегія означала б, що малюки, почувши нове слово, яке може стосуватися двох незнайомих об’єктів, які вони бачать, подумки пов’язують це слово з кожним із них. Потім вони пов'язують термін з об'єктом, до якого ця назва більше підходить.

Друга стратегія виключення пояснює, як діти можуть вивчити нове слово за допомогою логічних міркувань, виключаючи альтернативи.

Наприклад, якщо вони бачать два об’єкти (А і Б) і чують невідомий термін, який, як їм відомо, не є А (оскільки вони знають ім’я А), малюки визначатимуть, що це ім’я Б.

Вчені провели два різних експерименти: з одномовними і двомовними 19-місячними малюками. У першому їх було 61, а в другому взяли участь 33 немовляти.

У першому експерименті 61 учаснику показали два об’єкти, які вони повинні були асоціювати з одним із почутих слів за допомогою різних тестів.

Одне слово вони знали (наприклад, ложку та печиво), і почувши термін – асоціювали його з одним із двох об'єктів.

У другій частині експерименту їм спершу показували відомий предмет (наприклад, яблуко) і невідомий (наприклад, карбюратор), а тоді проговорювали слово, яке малюки знали.

Третій тест був таким же, як і другий, за винятком того, що почуте слово відповідало невідомому слову (наприклад, карбюратор).

У другому дослідженні, в якому взяли участь 33 немовляти, використовували два предмети (наприклад, парасольку і фігурку хлопчика) та звук, який з ними асоціюється.

Потім ці предмети накрили, щоб дитина не могла їх побачити, згодом показали один з них. Маля шляхом виключення мало здогадатись, що зараз перед ним.

Потім завдання ускладнили: дитина мала зреагувати на звук, який лунав від накритих предметів. Далі науковці спостерігали, чи правильно дитина дивилась на об'єкт, якому той звук належить.

У всіх цих тестах оцінювалися моделі руху погляду. Наприклад, коли дитина міркує через стратегію виключення, вона дивиться на об’єкт А, і якщо вона виключає, що цей термін до нього відноситься, то повертає погляд на Б.

Цікаво, що суттєвих відмінностей у логіці одномовних і двомовних малюків немає. Тому науковці вважають, що вона не залежить від знання мови.

Читайте також: Як час перед екраном вливає на розвиток немовлят: дослідження