Український інститут національної пам’яті (УІНП) підтримує створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК) біля Південного кладовища, що на Київщині.
Про це повідомив очільник установи Антон Дробович в коментарі для "УП. Життя".
Законопроєкт про створення Національного меморіального військового кладовища був ухвалений у 2022 році. Однак й досі точаться суперечки навколо місця, в якому варто його побудувати.
Навесні 2023 року київська мерія виділила для НВМК ділянку у Биківні. Це рішення підтримали родини загиблих військових.
 |
| Фото: unamarina/Depositphotos |
Однак згодом стало відомо, що у Биківнянському лісі можуть бути старі поховання жертв сталінських репресій. Це відтягнуло б будівництво на довгий час.
За словами Дробовича, серед запропонованих ділянок для будівництва військового кладовища саме Биківня здавалася найбільш придатною.
"Але пізніше, коли був напрацьований законопроєкт щодо Биківні, в ньому передбачалося відмінити містобудівні умови та обмеження, а також виявилось, що ділянка під поховання зменшилася в рази. Ми чесно сказали, що так не годиться", – розповідає очільник Інституту нацпам’яті.
Як він стверджує, Мінкульт пообіцяв збудувати НВМК з дотриманням усіх відступів та санітарних умов.
Однак 27 квітня з’явився законопроєкт, який скасовував містобудівні обмеження. Відтоді УІНП не підтримував цю ділянку.
"Архітектор погодився зробити відступ від Биківнянських могил, який би дозволив максимально убезпечити, хоча повністю це все одно не знімало б ризики.
А тут приходить законопроєкт, яким скасовуються містобудівні умови. Уявіть, ми почнемо копати могили і знайдемо масові поховання – процес зупиниться на роки", – повідомив Дробович.
 |
| Фото: Заповідник "Биківнянські могили" |
За словами очільника Інституту нацпам’яті, ділянка біля села Гатне, що неподалік від Південного кладовища, є оптимальним варіантом для НВМК. Вона достатньо велика, знаходиться у державній власності та поруч із нею є зручна транспортна розв’язка.
"Буде ціле велике кладовище на понад 100 гектарів, на якому всі охочі можуть поховати своїх загиблих. Це, до речі, спростовує претензію, що могили хочуть "розпорошити".
Якщо є екологічні застереження, покажіть, які саме. Якщо цвинтар належно зроблений, я не бачу тут приниження. Чому поховання біля Південного в Гатненській громаді – це не належне вшанування пам’яті?" – каже Дробович.
Водночас із побудовою меморіального кладовища біля Південного кладовища не погоджуються сім’ї загиблих військових.
"Ми не хотіли кладовище за межами Києва. У нас багато киян, багато хто переселенці з Маріуполя. Була вимога, щоб це було в межах Києва", – розповідає Віра Литвиненко, мати загиблого оборонця Маріуполя.
"Обурює те, що це на трасі, у Київській області. Родини бояться, що будуть проблеми, бо там Смарагдова мережа, збереження якої є умовою для вступу в ЄС; що будуть претензії від університету, якому належить ця земельна ділянка", – зауважує керівниця патронатної служби полку "Азов" Олена Толкачова.
Антон Дробович каже, що великих цвинтарів, як НВМК, у містах не будують. Водночас у Києві можуть бути створені меморіал або пантеон.
За його словами, збудують військове меморіальне кладовище не раніше 2025 року.
Нагадаємо, 19 серпня Кабмін дозволив зробити Національне військове меморіальне кладовище у селі Гатне на Київщині, що неподалік Південного кладовища.
Читайте також: "Він думав тільки про своїх хлопців". Історія командира мінометної батареї, який загинув у 22 роки
