Гени вошей можуть пролити світло на історію міграції людства – дослідження

Альона Павлюк — 12 листопада 2023, 17:30

Воші "переслідували" предків людей щонайменше 25 мільйонів років. Ці паразити еволюціювали разом із ними та пристосовувалися до різних умов навколишнього середовища.

Група науковців зі США, Аргентини та Мексики запевняє, що саме за допомогою генетичного аналізу вошей можна дізнатися більше про переміщення людського виду світом.

Відповідне дослідження опублікували у науковому журналі PLOS One, повідомляє The New York Times.

Зазвичай воші живуть на головах людей. Вони проколюють шкіру та п’ють кров. Далеко від людини воші не виживають, а тому постійно перестрибують з однією на іншу.

Воша зблизька. Фото: PMARACENA/Depositphotos

Скам'янілості вошей є дуже рідкісними. Однак за допомогою їхньої ДНК вчені навчилися будувати цілі генеалогічні дерева, виявляючи близькість різних видів.

У своєму дослідженні міжнародна група науковців виявила, що деякі воші в Америці є гібридами тих, що "мешкали" на корінних американцях та колонізаторів з Європи.

"Ми, люди, не живемо в мильній бульбашці. Воші є частиною нашого життя і нашої історії", – каже співавторка дослідження Маріна Аскунсе.

Поштовхом до цього дослідження стала минула робота, в якій науковці порівняли людські воші з різних куточків світу. Вони вивчали генетичний матеріал (мітохондріальну ДНК), який передається лише від самок. Тоді виявилося, що багато вошей поділяються на дві лінії.

Вчені припустили, що "розкол" між ними стався, коли люди вийшли за межі Африки. Там вони підхопили вошей неандертальців чи інших вимерлих груп людей.

У новому дослідженні вчені проаналізували ДНК 274 вошей, зібраних у людей із 25 місць по всьому світу, зокрема Гондурасу, Франції, Руанди та Монголії.

Науковці виявили два географічні кластери вошей. Один був присутній в Африці, Азії та частині Америки. Інший – в Європі, США, Мексиці та Аргентині. Серед цих двох кластерів вчені виокремили 33 гібриди, 25 з яких мешкали в Америці.

Дослідники побачили тісний генетичний зв’язок між вошами з Гондурасу та Монголії. Вони вважають, що ця спорідненість є ознакою того, що азійці, які вперше з’явилися в Америці близько 23 000 років тому, принесли з собою вошей.

Велика кількість гібридів в Америці, на думку науковців, виникла саме через колонізаторів. Коли вони припливли з Європи до Нового Світу, то привезли із собою і вошей. Коли ці паразити розповсюджувалися, то опинялися на головах людей, вже заражених іншим кластером.

Однак якщо ці гібриди дійсно пов’язані із колоніалізмом, то їх на рідкість мало. Вчені припускають, що справа у певному бар’єрі для схрещування. Наприклад, дві групи вошей були довгий час ізольовані одна від одної, тому набули непоєднуваних мутацій.

За словами Маріни Аскуне, у цьому дослідженні розглянули лише 16 невеликих ділянок ДНК вошей. Однак у майбутньому вчені планують вивчити весь геном.

Зокрема вони будуть намагатися зрозуміти, як людські воші розвинули здатність переміщатися з голови на тіло, та чому тільки тілесні воші переносять мікроби, які можуть викликати захворювання, як-от висипний тиф.

Також вчені сподіваються точно визначити, як саме предки підхопили вошей.

"Генетична інформація, яку ми бачимо в сучасних людських вошах, все ще може розповісти нам про наше людське минуле", – каже Аскунсе.

Нагадаємо, раніше ми писали, що дощові черв’яки і Росія роблять приблизно однаковий внесок у світовий врожай зерна.

Читайте також: Жили до динозаврів: науковці виявили найдавнішу істоту на Землі

Реклама:

Головне сьогодні