"Найважче – фіксувати смерть загиблих військових": поліцейський з Луганщини разом з сином воює проти росіян

Підполковнику поліції Дмитру Бородавкіну з Луганщини довелося не тільки знищувати ворога, а й займатися похованнями та самому копати ями загиблим через війну громадянам. Найважче, каже він, фіксувати смерть загиблих військових.

Історію бійця розповідають у Нацполіції України.

У 2014-му він був свідком спроб бойовиків захопити будівлю Головного управління міліції у Луганську та активним учасником руху спротиву окупаційній владі.

У той час, працюючи в Лутугине в Державтоінспекції, Дмитро вирішив вивезти до Харкова програмно-апаратний комплекс, завдяки якому бойовики так званої "ЛНР" хотіли друкувати "липові" документи.

Найважче, каже Дмитро, фіксувати смерть загиблих військових

У лютому 2022 року, аби не дати ворогу можливості заволодіти зброєю, Дмитро разом із колегами вивіз її всю. Потім у складі зведеного загону повернувся до Лисичанська:

"Ми з колегами стали не тільки поліцейськими, а й охороною для наших ремонтників, які лагодили електромережі під час обстрілів, і волонтерами, які діставали ліки. Коли в місті нікого не залишилося, ми організовували вивіз сміття, прибирання вулиць, займалися похованнями, інколи доводилося і ями копати", – розповідає Дмитро.

Чоловік неодноразово потрапляв під обстріли, був поранений. Проте від госпіталізації завжди відмовлявся

Дмитро неодноразово доставляв пальне до Лисичанська. Навіть після того, як поліцейським довелося виїхати до Бахмута, Дмитро Бородавкін до останнього їздив до форпосту Луганщини та доставляв найнеобхідніше.

Дмитро до останнього їздив до форпосту Луганщини та доставляв людям найнеобхідніше

Чоловік неодноразово потрапляв під обстріли, був поранений. Проте від госпіталізації завжди відмовлявся.

Підполковнику поліції доводилося фіксувати смерть загиблих військових. Каже, це було найскладніше в його роботі:

"Привезли загиблого. Треба було описати все. Ніяких документів у нього не було, тільки телефон, на екрані якого я побачив смс від його доньки: "Татусю, привіт". В той момент моє серце немов розірвалося".

Поліцейський разом з сином воює проти росіян

З початком повномасштабного вторгнення Дмитру довелося вивезти дружину та батьків у більш безпечне місце.

"Війна дала мені чітке усвідомлення, що в житті людини завжди важлива надійна опора. У мене – це сім’я. Тому заради них я готовий боротися за наше майбутнє", - каже він.

У Дмитра є два сини, обидва як і тато, мають чітку позицію – попри все захищати своє.

Старший пішов добровольцем до армії. Наразі служить у лавах ЗСУ.

А молодший навчається в університеті. В його планах надалі – йти служити.

Читайте також: "Боєць бригади "Лють" врятував життя трьох побратимів та прагне помститися за племінника і товариша, яких вбили вороги"