Українські медики вчать поводженню з постраждалими від мінно-вибухової діяльності

"Ми такі, як ви!" – маніфест, важливість якого сьогодні складно переоцінити. Українське суспільство продовжує адаптуватись до нової реальності, де багато наших співгромадян мають видимі мінно-вибухові травми. Таку травму отримала і Наталя Александріна – обличчя проєкту, який FRIDA Ukraine реалізує за підтримки Програми розвитку ООН та Уряду Японії.
Жінка втратила кінцівку під час бойових дій у м. Бахмут, Донецької області. Проблема, з якою стикаються такі люди як Наталя, – нерозуміння та неприйняття людей, постраждалих від мінно-вибухової діяльності, суспільством. Після повномасштабного вторгнення ця тема набуває все більшої значущості.
Для того, щоб сприяти усуненню цих барʼєрів у суспільній свідомості медико-волонтерська місія FRIDA Ukraine реалізувала проєкт "Посилення обізнаності щодо прийняття та розуміння осіб, що постраждали від мінно-вибухової діяльності серед лікарів-волонтерів, членів територіальних громад та широкої громадськості" за сприяння ПРООН та за фінансової підтримки Уряду Японії.
Як проєкт допомагатиме людям, постраждалим від мінно-вибухової діяльності
"Наше суспільство не було повністю готове до появи такої великої кількості людей, що мають мінно-вибухові травми чи пошкодження. Це призвело до значної стигматизації та дискримінації цієї вразливої групи населення.
Це особливо актуально для нещодавно звільнених або прифронтових громад, де бойові дії тривають зовсім поруч", – зазначають у медико-волонтерській місії FRIDA Ukraine.
Реалізація проєкту спрямована на усунення цих бар’єрів. Зокрема, у місії зазначають, що цьому сприятиме проведена робота з органами місцевого врядування, соціальними службами та закладами охорони здоровʼя відповідних громад.
![]() |
"Ми провели 12 тренінгів для членів територіальних громад на прифронтових та деокупованих територіях, де охопили більше 300 осіб. Знання та практики щодо обізнаності та розуміння людей, які отримали травми внаслідок мінно-вибухової діяльності, будуть й після закінчення проєкту розповсюджуватись серед інших членів громади", – зазначають представники місії.
![]() |
Крім просвітницької діяльності в областях, проводилися і роботи з лікарями. Зокрема, тренінги на тему "Домедична та психологічна допомога при мінно-вибухових пораненнях", у яких взяло участь більше 70-ти лікарів-волонтерів.
До результатів проєкту слід також додати підготовку великої кількості інформаційних друкованих матеріалів, серед яких буклет з порадами, як правильно реагувати та поводитися з різними групами людей, які після пережитого травмуючого досвіду потребують підтримки.
![]() |
Буклет створювався групою психологів медико-волонтерської організації FRIDA Ukraine. Важливість висвітлення та розповсюдження цих порад серед населення на власному досвіді підкреслює і Наталя Александріна, мовляв, вона часто зустрічає нерозуміння та неприйняття таких людей як вона в суспільстві.
"Мені не подобається, коли мене жаліють. Я не каліка, я така ж як і ви, просто поки пересуваюся на милицях. Мені не треба допомагати, коли я цього не прошу. І не треба дивитися на мене із жалістю – повірте, у мене все добре", – говорить Наталя.
Як правильно поводитися з людьми, які постраждали від мінно-вибухової діяльності: Поради психологів та досвід Наталії
Постраждалі від мінно-вибухової діяльності поділяються на декілька груп:
- люди, які мають видимі фізичні пошкодження, такі як опіки обличчя або тіла;
- люди, які мають значні фізичні травми, такі як втрата кінцівок;
- люди, які мають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) або інші фізичні або емоційні травми;
- діти, які отримали фізичні або емоційні порушення.
Для того, щоб не викликати у співрозмовника негативних реакцій і не погіршити ситуацію, спілкування з представником кожної з груп має свої особливі засади. Однак є і принципи, які їх об’єднують:
- Будьте дружніми! Не слід докорінно змінювати шаблон своєї поведінки. Людина, яка має фізичну травму не повинна почувати себе інакше, аніж ваш співбесідник/-ця, який/яка такої травми немає.
"Не потрібно акцентувати увагу на травмі та проявляти жалість, співчуття. Найкраще, що ви можете зробити – бути собою", – говорить Наталя.
- Не перетинайте особисті кордони! Не ставте запитань про деталі травми або лікування, якщо ваш співбесідник/-ця сам/-а не поділиться цією інформацією.
- За потреби пропонуйте допомогу! Якщо ви бачите, що людина потребує допомоги, спершу уточніть, чи це справді так. І надайде цю допомогу лише, якщо вона дійсно необхідна.
"Я почуваю себе некомфортно, коли мені пропонують допомогу. Поруч зі мною завжди є мій чоловік, саме тому допомога оточуючих часто мені просто ні до чого. Але, як на мене, правильно буде запропонувати допомогу кожному. А людина уже сама має вирішувати: скористатися нею або ж тактично відмовити", – пояснює Наталя.
![]() |
4. Будьте терплячими! Іноді спілкування з людьми, які мають ПТСР або інші фізичні або емоційні травми може потребувати більше часу та зусиль.
5. Поводьте себе природно: звичайна дружня розмова є найкращим способом підтримки людей із значними фізичними травмами. Однак у випадку з людьми, які мають ПТСР або інші емоційні травми будьте чутливими до можливих тригерів, не засуджуйте і не тисніть на них.
Спілкування з дітьми, які постраждали від мінно-вибухової діяльності має подібні засади, що і спілкування з дорослими. Передусім важливо виявляти чутливіть, емпатію та повагу до дитини.
Ваша поведінка повинна сприяти підтримці, підвищенню самооцінки та відновленню їхнього емоційного благополуччя.
За словами керівниці FRIDA Ukraine, лікарки-гастроентерологині Владислави Романюк, цей проєкт формуватиме значний ефект сталості після його закінчення. Іншими словами, це хороший старт як вказівка, над чим слід спільними зусиллями працювати далі:
"Попереду багато роботи. Ми точно продовжуємо працювати у цьому напрямі. Втім уже сьогодні слід пам’ятати, що кожна людина унікальна, її потреби можуть відрізнятися. Важливо проявляти емпатію, бути чуйними та з розумінням ставитися до кожної із життєвих ситуацій".
Нагадуємо, медична місія FRIDA Ukraine була заснована ізраїльтянами Романом Гольдманом та Марком Нев’язьким та об’єднує 980 медиків з України та Ізраїлю. Вони від початку повномасштабного вторгнення надають якісну медичну допомогу дітям, людям з інвалідністю та людям похилого віку у найгарячіших точках України.
Місія першою відвідала звільнений Херсон, а також продовжує роботу на Донеччині, Харківщині, у Запорізькій та Сумській областях.
![]() |
Памʼятка про мінну небезпеку
- Небезпечна знахідка може чатувати в найнесподіваніших місцях, тому, передусім, треба бути уважними.
- Особливо пильними слід залишатися під час відвідування водойм, полів, лісів, лісосмуг і навіть під час прогулянок між зеленими насадженнями в зонах, де раніше велися бої.
- Вибухівка або міна можуть бути заховані навіть в іграшці або книжці, тому важливо дотримуватись правил безпеки.
- Невідомих маршрутів та неперевірених ґрунтових доріг потрібно уникати, а відпочинок у нещодавно охопленому війною лісі або біля річки варто перенести в інше місце.
- Якщо побачили підозрілий предмет: Не підходьте! Не чіпайте! Телефонуйте 101.