Вам пакет точно потрібний? Еко-життя на одному прикладі

Вона не користується поліетиленовими пакетами, пластиковими пляшками і повністю відмовилася від м`яса.

Львів'янка Христина Пархуць закінчила магістратуру за напрямком "Екологічна економіка" у Единбурзькому університеті.

Зараз вона працює заступником директора з розвитку Парку культури Львова, а також координує еко-спільноту міста.

Журналіст "Українська правда. Життя" провела з дівчиною день і спробувала відчути яке воно еко-життя.

НЕ БЕРИ ПАКЕТ, БУДЬ ЕКО

З Христиною ми зустрічаємося біля супермаркету.

Одразу йдемо до ящиків з фруктами. Лимони, банани, мандарини й імбир дівчина складає прямо у корзину і підходить до ваги.

Лимони, банани, мандарини й імбир Христина складає прямо у корзину. Фото автора

– Зважте, будь ласка, але пакетика не давайте, – звертається вона до чоловіка, який там працює.

Він без здивування наклеює ціну на фрукти і каже:

– До нас час від часу приходять люди, які теж не користуються такими кульочками. Я сам пробував. То вибір кожного.

Працівник супермаркету без здивування наклеїв ціну безпосередньо на фрукти. Фото автора

Отака цікава і приємна перша реакція на "дивацтво" Христини.

Йдемо далі до молочного відділу.

– Я купую молоко, кефір чи йогурт у пластикових або скляних пляшках. Їх можна переробити на заводі чи використовувати знову. Або помити і ще для чогось пригодиться. А тетрапаки не розкладаються і в Україні їх не переробляють, – пояснює дівчина.

Христина вважає, що скляні банки чи паперові пакети потрібно використати кілька разів, аби вони стали більш екологічно вигідним варіантом.

Христина вважає, що паперові пакети потрібно використати кілька разів, аби вони стали екологічно вигідним варіантом. Фото Syda_Productions/Depositphotos

Підходимо до каси. Продавець традиційно питає:

– Вам пакет потрібний?

– Ні, – відповідає Христина.

Однак касир бере фрукти і складає їх у пакет.

– Це автоматично люди роблять, – зауважує дівчина. – Вони звикли, що потрібно користуватися поліетиленовими пакетами. А хотілося би, щоб на прохання покупця дати пакетик продавець запитував: "А вам він справді потрібний?".

На цих словах дівчина перекладає продукти у еко-сумку. З нею вона ходить за покупками вже кілька років.

Дівчина ходить за покупками з еко-сумкою вже кілька років. Фото автора

У деяких країнах Європи, розповідає вона, навіть маленькі поліетиленові пакети – платні. Це відбиває у покупців охоту користуватися саме ними.

– Я вчилася у Британії. Там у багатьох супермаркетах є оголошення "Використовуй еко-сумку", "Не бери пакет", "Будь еко". Тобто магазини самі ведуть таку промоцію, – ділиться Христина.

Великобританію у цьому підтримує Данія, яка є дуже прогресивною у питанні харчових відходів, і де з 1994 року введено податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів у торгових закладах.

У Сінгапурі, Будапешті, Тайвані з 2003 року влада взагалі заборонила використовувати поліетиленові пакети.

У Танзанії за виробництво, імпорт або продаж такої продукції доведеться заплатити штраф 2000 доларів.

Щодо України, то 6 жовтня 2015 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, який пропонував заборонити виробництво, використання і розповсюдження одноразових поліетиленових пакетів.

Однак, у висновку Головного науково-експертного управління зазначено, що "встановлення заборони виробництва, використання, ввезення і платне або безкоштовне розповсюдження полімерних пакетів, не вирішує існуючої в Україні проблеми знешкодження та утилізації вже накопичених пакувальних матеріалів, адже ці питання залишаються поза увагою проекту".

Поки законодавці думають, столичні активісти склали карту пунктів прийому поліетилену та пластику.

ВЕЛИКІ РЕСУРСИ – НЕВИПРАВДАНІ

Додому дівчина з супермаркету йде пішки, бо громадським транспортом користується доволі рідко, віддаючи перевагу велосипеду чи "власному ходу".

До екологічного способу життя Христина прийшла поступово і вважає, що на цьому шляху завжди є простір для вдосконалень.

– Коли дотримуєшся еко-способу життя, то найперше дбаєш про себе, а паралельно вже про природу, – каже вона.

Почалося все у 12 років, коли Христина спершу відмовилася від червоного м`яса, а потім і від курятини.

У 12 років Христина відмовилася від червоного м`яса, а потім і від курятини. Фото автора

Каже, що зробила це в першу чергу через любов до тварин, а вийшло ще й корисно для екології.

– В дитинстві я не знала звідки м`ясо береться. Отримувала на тарілку котлету чи відбивну, і не розуміла, що це якась частина живої істоти.

Якось на дні народженні я про це почула. Після того в мене був страшний шок.

Потім потрапила з мамою на базар, де лежали голови свиней, нутрощі і так далі. Мені стало погано і я зрозуміла, що просто не можу цього їсти.

Батьки не одразу схвалили таку затію дочки. Однак зараз, також виключили зі свого меню червоне м`ясо.

– Щоб виростити свинку чи корову, обробити м`ясо, транспортувати, покласти у гамбургер… потрібні великі ресурси. Як на мене вони невиправдані, але кожен сам вибирає, чи може він відмовитися від м`яса заради планети.

Потім дівчина навчалася закордоном і деякі тамтешні екологічні правила, як то сортування сміття, стали для неї звичними.

– Коли повернулася з навчання то зробила тест "Footprint cаlculator", що допомагає визначити твій еко-рівень, – вийшло, що потрібно три планети, щоб забезпечити потреби людства, як би вони жили так як я.

Такий результат вийшов великою мірою через те, що я багато подорожувала літаком.

Важливо зробити цей тест, щоб зрозуміти в чому ви шкодите планеті найбільше, і де можете стати екологічнішими, – вважає Христина.

Пройдуть тест "Footprint cаlculator", щоб зрозуміти в чому ви шкодите планеті найбільше

Новий етап еко-життя у неї розпочався у минулому році, коли дівчина ознайомилася з досвідом іншої українки – Мар`яни Бойко, – яка запустила проект "104 дні без поліетилену".

– Вона розповідала, що ходить у супермаркет з харчовими контейнерами. Прочитала і думаю, чому я цього не роблю? Це ж так просто.

Одного разу прихворіла. Пішла купити собі лимони й імбир. Рука автоматично потягнулася до того пакета. Згадала Мар`яну і поклала пакет на місце.

МІНІМАЛІЗМ, ЯКИЙ РЯТУЄ

Христина прихильник того, що багато речей людині ні до чого.

– Зараз у моді мінімалізм. Стильно і екологічно.

За статистикою, щороку в Україні викидають близько 14 млн тонн сміття. На одну людину припадає близько 350 кг. Багато з цього не відходи, а просто те, що нам не потрібно.

Дівчина нагадує, що є безліч варіантів як поводитися із зайвим: мінімізувати (тобто, менше споживаєш – менше викидаєш), повторно використовувати, переробляти, спалювати, захоронювати.

Два останніх є найшкідливішими для навколишнього середовища. У природному середовищі, наприклад, поліетилен розкладається більше двохсот років.

Краще речі, які вам більше в пригоді не стануть, подарувати комусь, продати або віддати на благодійність.

Все інше, що дійсно є сміттям, Христина сортує.

Те, що дійсно є сміттям, Христина сортує. Фото photkas/Depositphotos

– Це дуже легко: просто класти папір в одну коробочку, скло в іншу, пластикові пляшки краще взагалі не купувати, але, якщо вже є, то теж окремо ставити. Все решта йде у четверту корзину.

Нещодавно біля її будинку встановили спеціальні контейнери для різних відходів і це вирішило невеличку проблему – раніше таке посортоване сміття дівчині доводилося викидати за кілька кварталів від дому.

– Три місяці не купую пластикових пляшок взагалі. Краще мати екологічні багаторазові пляшки для води. Це вигідно, та ще й економічно.

Я підрахувала свої витрати. Раніше щодня купувала півлітрову пляшку води. Вона коштувала в середньому 8,50. В місяць виходило 240 гривень.

Краще купити багаторазову пляшку і в неї набирати воду з джерел або в точках продажу питної води, де вона коштує 50 копійок за літру. В рік економія складає 3000 тис. грн.

В рік економія Христини на воді складає 3000 тис. грн. Фото автора

На цьому економія від еко-звичок Христини не закінчується.

Вдома вона встановила регулятори освітлення.

– Економія варіюється від 20 до 60%. Для того, щоб читати книжку краще використовувати настільну лампу.

Ще сюди додайте енергозберігаючі лампочки і звичку витягувати з розетки прилади, які на даний момент вам не потрібні, і отримаєте меншу суму в квитанції за електроенергію.

[L]Допомогти планеті Земля (заодно заощадивши) можна і використовуючи менше води. Христина озвучує одразу кілька таких лайф-порад.

– У електрочайник краще заливати стільки води, скільки потрібно на один раз.

На сучасних унітазах є дві кнопочки. Одна, щоб більше води злилося, а друга, щоб менше. Вигідніше нажимати другу кнопку.

Для душу є різні насадки. Можна відрегулювати, щоб менше води використати.

До речі, про ванну кімнату. Шампуні, гелі для душу, мило для рук, а також засіб для миття посуду дівчина радить купувати у банках, на яких є трикутник зі стрілок з цифрою по середині. Він означає, що її можна переробити і потім використати для інших потреб.

У Христини є мрія зменшити відходи до максимально можливого рівня та взагалі відмовитися від промислових миючих засобів.

– Прикладом для мене є американка, zero waste woman, яка сама виробляє косметику, побутову хімію. В результаті у неї за два роки лише одна банка відходів.

Багато чого мені ще треба змінити в моєму житті. Я далеко не ідеальна.

Юлія Василина, спеціально для УП.Життя