"Час трьох "Н": вчителька Олеся Браташ, для якої немає нічого неможливого

[L]Українська правда. Життя публікує спецпроект "Вчителі мрії" – історії успіху 10 фіналістів конкурсу Global Teacher Prize Ukraine.

Переможця оголосять 7 жовтня. 

Вони змагатимуться за звання найкращого педагога країни, а кожен бажаючий може проголосувати за свого фаворита до 6 жовтня за посиланням.

***

Олеся Браташ – учителька української мови та літератури із селища міського типу Добротвір Львівської області.

У своїй роботі керується правилом "Час трьох "Н": немає нічого неможливого", робить власний проект "Читати, щоб бути в тренді" та мріє створити Школу проактивних людей.

***

Мої батьки завжди були проти того, щоб я стала вчителькою. А бабуся ще й жартома додавала: "Кого не вибрали боги, ті пішли в педагоги".

Але, як і більшість молодих людей, я зробила не так, як радили батьки.

Далекий-далекий 1990-й. Школа. Останній дзвоник. Дівчина з великими бантами. І знаєте, про що вона мріяла, стоячи на шкільному подвір’ї востаннє у статусі учениці? "Я хочу повернутися сюди, у цю школу, і вести шкільну лінійку".

Через 12 років я повернулась у рідну школу.

Минулого року я мала зустріч із випускниками, у яких була класним керівником. Вони закінчили школу п’ять років тому.

До мене підсів один із моїх учнів, який у школі вчився дуже погано. Він розповів, що після школи вчився на зварника, тепер працює за спеціальністю і добре заробляє, а потім сказав: "Олесю Іванівно, дуже шкодую, що колись не слухав учителів. Сьогодні мені так не вистачає їхніх порад.

Але зараз хочу вам подякувати за те, що ви ніколи не кричали на мене, знаходили час, щоб просто поговорити. А ще саме завдяки вам я отримав атестат".

А ще додав, що завдяки соцмережам знає про мою активність, і це його надихає.

Той хлопчина зростав напівсиротою, мама після роботи працювала маляром, бо треба було годувати трьох дітей.

Це зізнання навело мене не думку, що ми часом і не помічаємо, яку роль можемо відігравати у житті учня.

Своїм старшокласникам я презентувала книжку Стівена Кові "7 звичок надзвичайно ефективних людей", бо вважаю своїм завданням формувати активну громадську позицію, почуття відповідальності за збереження цінностей світової спільноти, розвивати свідоме ставлення до прав людини та розуміння власного "Я" у суспільстві.

Кілька дітей після цього попросили дати прочитати цю книжку, що мене дуже втішило.

У ХХІ столітті педагог не є носієм інформації. За нього це роблять технології.

Натомість він має бути мотиватором, прикладом, орієнтиром, партнером, наставником, творцем.

Своєю діяльністю, активністю, інколи невгамовністю я намагаюсь запалити своїх колег до розуміння великої місії, покладеної на них.

На батьківських зборах ніколи не критикую дітей. Вважаю, що зустрічі учителя з батьками мають носити просвітницький характер.

Батьки мають знати, які методики використовує вчитель при роботі з їхніми дітьми, які проблеми треба вирішити.

Саме про це говорю при зустрічі з батьками. А ще про успіхи їхніх дітей, про те, на що звернути увагу, щоб подолати якісь невдачі.

Кілька років тому почала вчити учнів працювати у командах. Спершу нічого не виходило, але ми разом потроху вчилися, що важливо вміти домовлятися, відстоювати свою точку зору і розуміти чужу позицію, створювати спільний продукт.

Сьогодні це одна з улюблених форм роботи моїх учнів. Вірю, що це знадобиться їм у майбутньому.

Я не боюсь помилятися і визнавати це перед учнями. Вчу дітей, що помилка може слугувати сходинкою до нового, створюю завдання, щоб учні бачили і виправляли помилки.

Десятка фіналістів премії виглядає так:

• К — креативність: Юрій Гайдученко

• В — відповідальність: Олеся Браташ

• Н — наполегливість: Олександр Черкас

• Г — гармонійність: Людмила Боднарюк

• С — самовдосконалення: Богдан Портяний

• М — мотивація: Наталія Голоднюк

• І — іноваційність: Олександр Жук

• С — сміливість: Світлана Стельмах

• Д — досвідченість: Олександр Лисич

• Н — небайдужість: Наталія Рудніцька

Загалом цьогоріч організатори конкурсу отримали близько 2000 заявок від вчителів. Конкурс заснувала громадська спілка "Освіторія" у 2017 році.

Текст підготував Михайло Кригель

Титульна світлина від jukai5/Depositphotos, інші фото надані героїнею публікації