Які університети України краще готують майбутніх лікарів: аналіз за результатами іспитів
Вже скоро випускники українських шкіл та коледжів, які мріють стати лікарями, мають визначитися, у якому університеті вони хочуть навчатися.
Цей вибір є не менш складним для майбутніх лікарів з інших країн, які приїжджають в Україну, щоб отримати медичну освіту.
Попри всі несподівані випробування, з якими вони зіштовхнулися через початок пандемії COVID-19 та карантин, абітурієнти повинні прийняти рішення, якому університету довірити свою подальшу долю.
Щоб абітурієнти мали більше інформації про якість навчання у медичних вишах, варто розібратися, які університети краще готують майбутніх лікарів.
Ми проаналізували, як складали іспити випускники 2019 року.
Коли і які іспити здають студенти-медики
Студенти медичних вишів здають два іспити.
КРОК-1 перевіряє рівень знань з фундаментальних для медиків дисциплін – анатомії, фізіології, гістології, фармакології, патологічні анатомії, фізіології та інших.
Іншими словами, тих предметів, без опанування яких неможливо зрозуміти природу будови тіла людини та перебіг процесів у ньому.
КРОК-1 студенти складають наприкінці третього курсу навчання.
КРОК-2 – це набір питань з клінічних дисциплін, в яких майбутні лікарі намагаються підібрати найбільш коректний метод діагностики чи лікування патології, зазначеної в умові.
Цей іспит здають в кінці шостого курсу.
Результати іспитів КРОК – не єдиний та не завжди показовий індикатор успішності студентів, проте він значною мірою відображає рівень їхньої підготовки.
Українські студенти складають обидва КРОКи державною мовою, а іноземні – українською, англійською або російською, залежно від того, якою мовою вони навчаються.
За даними Держстату, у 2019 році виші випустили майже 10 тисяч (9450) майбутніх лікарів. Здебільшого це були абітурієнти 2013 року.
Щоб отримати диплом лікаря за спеціальністю "Медицина", студенти мали успішно скласти КРОК-1 у 2016 та КРОК-2 у 2019 роках.
Винятком з цього правила могли бути студенти, які брали академвідпустку, мали академічну заборгованість і залишилися на повторний курс тощо.
Дві третини з них – громадяни України (майже 6,5 тисяч), а третина – студенти, які приїхали в нашу країну навчатися медицині з більше, ніж 30 країн світу.
Лідером за кількістю підготовлених медиків був Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, а Харківський національний університет ім. Каразіна став справжньою "кузнею кадрів" для іноземних громадян.
| Студенти медичних вишів здають два іспити. Для збільшення натисніть на графік |
Для складання КРОК-1 у 2016 році студенти мали декілька спроб. Законодавством передбачена одна перездача іспиту в межах навчального року.
А от КРОК-2 можна складати лише раз на рік. Студенти, які його не склали, не можуть отримати диплом і повинні очікувати рік, щоб перескласти іспит.
Серед випускників 2019 року майже 90% студентів склали КРОК-1 з першої спроби.
З другої спроби впоралися 3% студентів, а з третьої – 7% (графік нижче у наступному розділі).
Враховуючи високий рівень корупції та нарікання на якість підготовки медиків, такий відсоток виглядає низьким.
Здебільшого це пояснюється тим, що КРОК перевіряє засвоєння навчальних програм, а не якість підготовки в цілому.
Саме тому в 2019 році додатково до кроків був запроваджений міжнародний іспит з основ медицини (IFOM), який давав би можливість оцінити якість підготовки порівняно зі студентами інших країн.
На жаль, цей іспит у 2020 був виключений з графіку проведення ліцензійних інтегрованих іспитів.
Студенти, яких університетів, отримали найкращі результати
У Буковинському та Сумському університетах майже всі студенти (98-99%) складають КРОК-1 з першої спроби.
А от у Луганському, Одеському та Харківському університеті ім. Каразіна, ТзОВ "Львівський медичний інститут", приватних вищих навчальних закладах "Міжнародна академія екології та медицини" та "Київський міжнародний університет" понад 15% студентів склали КРОК-1 з другої-третьої спроби.
Цікаво, що всі студенти Донецького та Луганського університетів, яким не вдалося скласти іспит одразу (4% та 16%), змогли добре зробити "роботу над помилками" та впоратися з ним з другої спроби.
| Відсоток студентів, які склали КРОК-1 з першої, другої та третьої спроби. Для збільшення натисніть на графік |
Студентам, які приїхали навчатися з інших країн, було дещо складніше скласти КРОК-1 з першої спроби. З іспитом впоралося 85% студентів-іноземців та 91% наших співвітчизників.
У розрізі університетів успішність вітчизняних та іноземних студентів різна (графік нижче).
Зокрема, у Тернопільському, Донецькому та Луганському університетах майже 100% іноземних студентів склали КРОК-1 з першого разу.
Натомість вітчизняні студенти там виявилися менш успішними за цим показником.
| Успішність вітчизняних та іноземних студентів у розрізі університетів. Для збільшення натисніть на графік |
Іспит КРОК-1, який у 2016 складали випускники-2019, містив 200 запитань з множинним вибором.
Оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20.
Щоб скласти іспит у 2016 році, треба було набрати 178 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 234.
З року в рік бали MLI можуть відрізнятися залежно від того, як всі студенти впоралися з питаннями.
В середньому результати українців та іноземців є більш-менш однаковими – середній бал MLI в обох групах був 204.
Проте якщо подивитися на кожен університет окремо, в деяких краще склали іспит українські студенти, а в деяких – іноземні (графік нижче).
Українці краще склали КРОК-1 в Сумському університеті (209 – українці, 199 – іноземці), НМУ ім. Богомольця (204 – українці, 198 – іноземці), Львівському (207 – українці, 202 – іноземці) та Ужгородському (206 – українці, 202 – іноземці) університетах, Дніпровській медичній академії (205 – українці, 202 – іноземці).
Іноземці в середньому краще склали КРОК-1 у Запорізькому (203 бали – українці, 214 – іноземці), Івано-Франковському (203 бали – українці, 214 – іноземці) та Тернопільському (203 бали – українці, 210 – іноземці) університетах, приватному Київському медичному університеті (189 бали – українці, 196 – іноземці), Харківському медичному університеті (202 бали – українці, 208 – іноземці) та Харківському університеті імені Каразіна (193 бали – українці, 197 – іноземці).
Різниця між середніми оцінками українців та іноземців в інших університетах не є статистично значущою.
| Результати українців та іноземців за спеціальністю "Медицина". Для збільшення натисніть на графік |
Трійку лідерів за результатами КРОК-1 серед вітчизняних студентів сформували Сумський державний університет, Буковинський державний медичний університет та Львівський національний медичний університет.
В аутсайдерах залишилися приватні виші – "Міжнародна академія екології та медицини" та "Київський медичний університет", а також ТзОВ "Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини".
З КРОК-1 у іноземних громадян найкращими виявилися Запорізький, Івано-Франківський та Харківський медичні виші.
Останні позиції у Міжнародної академії екології та медицини, Луганського державного медичного та Сумського державного університетів.
Іспит КРОК-2 у 2019 році містив 200 питань, у яких потрібно було вибрати одну правильну відповідь.
Як і у КРОК-1, оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20. Щоб скласти іспит, треба було набрати 175 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 241 бал.
З першої спроби склали іспит 95% українців та 90% іноземців (графік нижче).
У "Міжнародній академії екології та медицини", "Київському медичному університеті" та ТзОВ "Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини" найменший відсоток вітчизняних студентів, які склали іспит, а в "Міжнародній академії екології та медицини", Українській медичній стоматологічній академії, Луганському ДМУ – найнижча частка іноземців, які подолали поріг.
Водночас у цих університетах найнижчий середній бал за КРОК-2.
| З першої спроби КРОК-2 здають частіше. Для збільшення натисніть на графік |
Цей іспит, в середньому, українські студенти склали краще, ніж іноземні (201 бал проти 193 – графік нижче).
| Українські студенти в середньому медицину склали краще за іноземців. Для збільшення натисніть на графік |
Отже, не всім студентам легко даються іспити КРОК.
Чинниками різної успішності студентів можуть бути програми підготовки в університетах, кваліфікація викладачів, організація навчального процесу в аудиторії та біля ліжка хворого тощо.
Для іноземних громадян до цих чинників може додаватися мовний бар’єр.
Вплив чинників успіху різних університетів у підготовці студентів спробуємо дослідити в подальших публікаціях.
Тетяна Тищук, VoxUkraine
Вікторія Ковач, Київська школа економіки, Міністерство охорони здоров’я України
Стаття надана VoxUkraine
Титульна світлина CandyBoxImages/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
150 балів: у кожному медвиші набирають контрактників з балами ЗНО, що не долають цей поріг
На стоматологію, медицину та педіатрію зі 150 балами ЗНО з профільних предметів
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.