"Я не пускаю до видр росіян": як видри-волонтерки з Балі та їхній власник допомагають ЗСУ

Кіт Степан і пес Патрон – не єдині зірки соцмереж, які наближають перемогу України.

На Балі живуть дві видри-волонтерки з української діаспори – Хейзел і Пушан.

Їхній власник Лео – українець за походженням, який виріс в Росії, а нині живе на острові.

Він почав активно вести блог про видр під назвою friendly otters з початку великої війни – там він поширює інформацію про війну і закликає підписників донатити українцям кошти.

Хейзел і Пушан почали співпрацювати з американським фондом Revived Soldiers Ukraine, який допомагає українським бійцям.

Також Лео працює над благодійним NFT-проєктом про видр і пропонує українцям безкоштовно приходити на віллу, щоб побачити тваринок – це він називає "видротерапією".

Водночас росіянам чоловік не радий, тому попросив їх відписатися від блогу і не приходити до Хейзел і Пушан.

"Українська правда. Життя" поспілкувалася з Лео про життя з видрами, волонтерство під час війни та ставлення до росіян.

Далі – його пряма мова.

[BANNER1]

Хейзел і Пушан – "видри-волонтерки" з діаспори

Мене звати Лео. Я українець за походженням, але в Україні ніколи не жив. Уже понад 20 років я беру участь в різних активностях української діаспори: то у США, то на Балі. У 2013 році я прилетів на Майдан, де був з "Правим сектором". Потім допомагав "Добровольчому українському корпусу" на Сході. 

Зараз ми з видрами почали співпрацювати з найпотужнішим американсько-українським фондом Revived Soldiers Ukraine. З ним також співпрацюють зірки, як-от Міла Куніс, Ештон Катчер, гурт "Океан Ельзи".

Видри є амбасадорами цього фонду так само, як і голлівудські зірки. Вони – "видри-волонтерки" з діаспори. 

"Було два варіанти: або видр відпускають на вірну загибель, або я їх забираю"

Хейзел і Пушан живуть у мене понад два роки. Вони з’явилися у листопаді 2019-го. Я фактично врятував видр – забрав у індонезійця, який взяв їх і не зміг утримувати. 

Видрам потрібно багато місця, а вони тримали їх у клітці, скаржилися, що видра кусає їхню дитинку. Там було два варіанти – або видр відпускають на вірну загибель, або я їх забираю.

Я завжди хотів видр. Так сталося, що доля поставила мене перед вибором – або вони помирають, або житимуть зі мною. 

Ім’я "Хейзел" одній з видр дала моя колишня наречена. Коли Хейзел була маленькою, перш ніж потрапити до нас, її тримали в клітці. Мабуть, не дуже добре годували, тому вона почала лисіти.

На відміну від Хейзел, Пушан була дуже пухнаста. Я їх називав "Пушан" і "Лисан". Так за другою видрою закріпилося ім’я Пушан. Мені здається, їй воно дуже пасує. 

Я не так активно займався акаунтом видр до повномасштабного вторгнення. Іноді знімав цікаві відео, але почав активно вести блог, коли почалася війна.

Я – маркетолог, маю хорошу американську освіту. Зрозумів, що можу займатися фандрайзингом і видри можуть бути корисні Україні. Став систематично робити трішки кращий контент і залучати підписників видр до нашої спільної діяльності. 

 "Ми допомагали хлопцям із ЗСУ, які зараз на передовій"

Частину грошей на допомогу Україні дав особисто я, мій брат, друзі. Це близько 35 тисяч доларів, на які ми закуповували дрони, форму, тепловізори тощо.

Ми допомагали хлопцям із ЗСУ, які зараз на передовій. А гроші, які донори дають видрам, я не проводжу через себе. Я даю посилання на фонд Revived Soldiers Ukraine.

У перші дні ми витрачали тисячі доларів. Допомагали дуже багатьом людям, які їхали з Київщини, з окупованих територій. Переказували гроші на їжу, одяг, пальне. 

Потім підписники стали писати "Ви ж з України, давайте ми скинемо кудись гроші, допоможемо". Потім написали люди з США: "Ми громадою зібрали багато одягу", і підписували на аркуші "Це для Хейзел і Пушан". Приємно, що наша діяльність і заохочення людей мають свої плоди. 

Ми плануємо амбітний NFT-проєкт про видр. У нас зібралася хороша команда: українські та американські дизайнери, блогери, маркетологи. Хочемо зібрати серйозну суму на благодійність. Це буде допомога постраждалим від російської агресії – цивільним людям, які втратили все. 

Ми планували випустити NFT під G20, але зараз незрозуміла ситуація на крипторинку, тому ми чекаємо, коли криптовалютні активи підуть угору.

"Видри – це найкращі тваринки на Землі"

Видри – це найкращі тваринки на Землі. Вони неймовірні, дуже розумні, дуже ласкаві. Водночас це незвичайні домашні улюбленці.

Домашніх тигрів у світі більше, ніж домашніх видр. Може, хтось хоче собі тигра, бо це "статусно". А видра – це просто суперовий друг. Плюс, є не так багато країн, де можна тримати видр легально. 

Як і будь-які інші домашні тваринки, видри сплять, граються, плавають, їдять. Основа їхнього раціону – це місцеві соми. Іншу річкову рибу вони не їдять.

Я намагався давати їм лосося, але вони не хочуть. Також вони їдять курку, обожнюють варені яйця і ще, на мій подив, люблять арахіс.

Зранку моя прибиральниця приносить видрам живу рибу та запускає їх у маленький басейн, де вони полюють. Потім вона складає нарізану рибу чи курку в холодильник, а я даю їм це на обід і вечерю. 

"Я не пускаю до видр росіян"

Ідея "видротерапії" виникла випадково, коли на Балі почали приїжджати українці, які перенесли евакуацію. Дуже багато людей приїхали у стресі. Я в Instagram запропонував українцям приходити на віллу, бавитися з видрами.

Це ж просто неймовірна доза позитивної енергії, коли ти обіймаєш ласкавого видрика, він з тобою спілкується, ти його тримаєш за лапки. Людям це допомагає. Багато українців приходять до вілли. 

Акаунт називається friendly otters (дружелюбні видри – ред.), і це не брехня. Видри обожнюють гостей. Якщо вони в хорошому настрої і не щойно прокинулися, вони люблять спілкуватися з гостями. Звісно, інколи можуть вкусити, бо це тваринки, та зазвичай таких інцидентів не трапляється. 

Ми раді всім гостям. Я радий бачити у себе вдома всіх, хто любить видр, крім громадян Російської Федерації. У цьому я категоричний. Я не пускаю до видр росіян. 

Один раз був випадок з відомим російським виконавцем Елджеєм. Він приїхав до мене на віллу, тому що мій товариш-українець його запросив, і я просто зачинив перед ним двері. 

Товариш сказав: "Це ж відомий російський реп-виконавець. Він же такий крутий, чому ти його не пустив?" Я сказав, що росіяни до мене на віллу не зайдуть. 

"У мене алергія на все, що пов’язано з Росією"

З початком повномасштабної війни я попросив росіян відписатися від видр. Відписалося кілька людей. 

Загалом у нас багато підписників і переглядів. В середньому за місяць – 1,5-2 млн унікальних користувачів. Це США, Бразилія, Німеччина, Франція і чомусь Чилі. Останнім часом додається все більше й більше українців. 

У мене навіть не українськомовний акаунт, а англомовний. Інколи я запитую у підписників з України, чи зрозуміло їм. Люди кажуть, що все нормально. 

Здебільшого всі розуміють англійську або можуть скористатися кнопкою "перекласти". А російською я і до повномасштабного вторгнення не писав, бо у звичайному житті не спілкуюся цією мовою. 

Якось люди мені писали, що вони з Росії, всій їхній сім’ї подобається дивитися на видр, але вони не розуміють ні української, ні англійської мови. Я просто забанив їх. Не хочу бачити росіян. 

Так сталося, що я громадянин РФ – я там ріс. І у мене алергія на все, що пов’язано з Росією, з російською мовою. Я туди з 2013 року не повертався і більше ніколи не повернусь. Я і до повномасштабного вторгнення не хотів спілкуватися російською, підтримувати будь-які контакти з росіянами. Мені це не цікаво.

"Я не стільки патріот, скільки гуманіст"

Підтримка України для мене – це не акт патріотизму. Я не стільки патріот, скільки гуманіст. 

Я відвідав у своєму житті понад 80 країн. Багато де жив: від Аргентини до Таїланду, Індонезії, Південної Африки. Я вважаю, що всі люди однакові, крім москалів. Не знаю, чому так сталося, але я це знав ще з юнацтва.

Я виріс у Росії, отримав першу вищу освіту, навіть працював. Причому я працював у муніципальному секторі. Нічого зашкварного не робив, ні в якій партії не брав участі, але я добре знаю Росію і дуже її не люблю. Я вирішив поїхати звідти у 2008 році, коли вони напали на Грузію, але виїхав у 2013 році. 

У мене немає українського громадянства, але є посвідка на постійне проживання в Україні та в Індонезії. Усі мої бізнеси ніяк не пов’язані з Росією. Моя родина – або громадяни, або green-card holders США.

Олена Барсукова, УП. Життя

Усі фото: @friendlyotters/Instagram

Читайте також: Евакуювала понад 100 котів: історія волонтерки, яка застрягла в Росії разом з рідними та тваринами