Витягнув на собі двох бійців: історія нацгвардійця з Криму, який загинув у бою за Україну

З початку повномасштабної війни українські бійці демонстрували чимало прикладів героїзму та самопожертви.

Такою є історія українського захисника Миколи Лановенка, яку розповіли в Національній гвардії України.

Побратими називають його справжнім патріотом, сам Микола родом із Криму, звідки йому довелось виїхати після окупації півострова росіянами.

Після цього він продовжував службу у вінницькій частині Нацгвардії, був командиром відділення патрульного взводу та мріяв стати офіцером.

У боях під Волновахою Микола проявив неабияку сміливість та врятував життя декільком бійцям.

Читайте також: "Або вже стріляй, або пропускай". Історія чоловіка з Херсонщини, який чотири рази намагався вибратися з окупації

Це сталось поблизу села Солодке Донецької області, де по нацгвардійцях бойовики гатили важкою артилерію і мінами великого калібру.

Українські захисники мужньо тримали позиції попри те, що околиця села була всипана снарядами та уламками.

"Почалася ворожа атака з неба, а тоді в напрямку наших позицій висунулася бронетехніка", – згадають бійці підрозділу, де проходив службу Микола.

Росіяни мали п'ятикратну перевагу у живій силі, однак завдяки українській артилерії нацгвардійці перейшли в контрнаступ та змусили ворога відступити.

Під час і бою командир та заступник підрозділу нацгвардійців були сильно поранені. Микола врятував їх, буквально на собі  виніс побратимів, які стікали кров'ю, до укриття.

Читайте також: Тільки чорний гумор і рятує. Будні бойової медикині "Мами Ріти"

"Якби не Микола Лановенко, мене в живих би не було. Ще декілька хвилин пролежав і стік би кров’ю. Так, Микола врятував мене. Через рацію, мій побратим Антон, передав приблизно, де ми знаходимось.

Там, поряд у дворах були ДРГ. Не дивлячись на загрозу власному життю, Микола пішов за нами, взяв на себе відповідальність та витягнув мене з Антоном", – із сумом розповів командир підрозділу Петро.

Після поранення Микола взяв на себе командування підрозділом, кілька днів потому підрозділ нацгвардійців знову обстріляли з артилерії.

Під час вибуху міни у Миколу потрапило більшість уламків, він собою захистив своїх побратимів.

"Микола був розумним і кмітливим бійцем. А головне – відданим своїй справі та Батьківщині. Велика честь була з ним служити.

 Майстру-сержанту, я зобов’язаний життям, він врятував мене на полі бою", – розповідає побратим Антон.

За героїзм майстра-сержанта Миколу Лановенка нагородили державним орденом "За мужність" ІІІ ступеню посмертно.

Читайте також: Двоє Артурів: історія батька та сина, які разом служать у Нацгвардії