Як говорити з дітьми про інвалідність: поради МОЗ

Внаслідок війни в Україні зростає кількість людей з інвалідністю, тому дорослим слід пояснювати дітям, як спілкуватися з травмованими.

У Міністерстві охорони здоров'я на основі матеріалів "Довідника безбар’єрності", розробленого в межах ініціативи "Без бар’єрів" першої леді України Олени Зеленської, надали поради, як спілкуватися з дітьми на такі теми.

"Якщо вам необхідно поговорити з дитиною на цю тему, важливо передусім бути щирими, зважати на вік, стан та запит дитини, бути готовим до можливих запитань", – наголошують у відомстві.

Не бійтеся слова "інвалідність"

Передусім, важливо розуміти, що дитину можуть цікавити деталі, тож може бути багато додаткових запитань, однак не бійтеся вимовляти слово "інвалідність". При цьому варто насамперед говорити про людину, а не акцентувати увагу на її діагнозі або стані здоров'я. Замість слів "інвалід" вживайте вираз "людина з інвалідністю", замість "аутист" – "дитина з аутизмом" тощо.

Пам'ятайте: не знати відповідей на деякі питання – нормально, тож будьте чесними з дитиною і скажіть, що наразі у вас немає відповіді на те чи інше питання, однак ви обов'язково повернетесь до цієї теми трохи згодом.

Фото: sofiiashunkina/Depositphotos

Навчайте дітей бути толерантними

МОЗ радить не обтяжувати дітей енциклопедичними знаннями, адже місія батьків – навчити їх базових принципів толерантності та "вкласти" у голову розуміння того, що люди – різні і це нормально.

"Всі ми особливі по-своєму, тому дізнаватися особливості кожної людини, враховувати їх та пізнавати, як живуть інші люди – це важливо і неймовірно цікаво", – наголошують у відомстві.

Повага та рівність важливіші за жалість

Батька варто пояснити дітям, що рівне та однакове ставлення до людей базується на повазі, а не на страху чи жалю. Важливо, щоб діти бачили в інших насамперед людину, яка потребує підтримки і розуміння. Підтримка – це вже розмова на рівних.

У МОЗ також навели ситуативний приклад, як розмовляти з дітьми:

"Дівчинка Таня має порушення слуху, це її відмінність, як от в тебе ластовиння на носі. Таня спілкується жестовою мовою і ти також можеш вивчити якісь фрази, щоби вона тебе зрозуміла, та ви могли з нею спілкуватися".

Безбар'єрність

Батькам варто пояснювати дітям, що відмінні риси у деяких людей не мають стати бар'єром у спілкуванні з ними. Зауважте, що це навпаки – можливість дізнатися щось корисне та нове.

Важливим є ставлення самих батьків до людей з інвалідністю. Якщо ваша дитина спілкується з такою людиною, не заважайте їй, не забороняйте, а допомагайте навчатися толерантного ставлення.

Читайте також: "Боюся, що тата вб'ють на війні". Як говорити з дитиною про страхи і допомогти сприйняти реальність

Не маніпулюйте здоров'ям дитини

У жодному разі не лякайте дитину інвалідністю, якщо вона бешкетує, коли ви хвилюєтеся, що вона може травмуватися. Це не лише може злякати дитину, але й сформувати негативне ставлення до дітей/людей з інвалідністю. Краще поясніть, що її поведінка може призвести до травми, і тоді їй буде боляче.

"Ні в якому разі не варто лякати її, використовуючи фрази типу: "з такою поведінкою станеш інвалідом і опинишся у візку". Це найгірше, що ви можете зробити", – підкреслили у МОЗ.

Пізнавайте інших людей разом з дітьми

На відміну від дорослих, діти менш схильні мислити стереотипами. Для того, аби дитину нічого не бентежило і не лякало, допоможіть їй дізнатися більше про людей з інвалідністю. Можете розповісти про речі, які полегшують їм життя: колісні крісла, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, жестову мову тощо.

"Головне правило – у розмові будьте максимально щирими. Це допоможе вам знайти потрібні слова та порозумітися", – підсумували у МОЗ.

Читайте також: Як говорити з дітьми про війну?