Науковці дослідили переміщення шерстистого мамонта за залишками мінералів на його бивнях

Вчені дослідили шари мінералів, що залишилися на бивнях шерстистого мамонта, який жив понад 14 тисяч років тому. 

Вони дізнались, де ці величезні тварини жили та чому могли вимерти, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, пише The New York Times.

Дослідники кажуть, що шерстисті мамонти мали такі ж бивні, як у слонів. Щодня на кінчику їхніх бивнів накопичувався тонкий конусоподібний шар мінералів, який зберігся навіть після смерті тварини. 

Дослідники почали аналізувати цей хімічний "запис" ще у 1980-х роках, коли вивчали, як раціон мамонтів змінювався відповідно до сезонів.

Нещодавно науковці вирішили відстежити, як тварини переміщувались  протягом свого життя. 

Вони виміряли стронцій – елемент, який у невеликих кількостях міститься в рослинах, що поїдають тварини.  Тобто якщо мамонт провів день на випасі де є велика кількістю стронцію в ґрунті, то на його бивні формувався шар з великим вмістом цього елементу.

У 2021 році вчені проаналізували бивень мамонта на прізвисько Кік, який жив 17 тисяч років тому. Він помер за полярним колом у віці 28 років. Науковці розрізали один із його бивнів за допомогою стрічкової пилки.

Вони з’ясували, що Кік виріс далеко від північних країв, де загинув. Коли він був дитинчам, разом зі своїм стадом мандрував навколо східної Аляски. У дорослі роки – мігрував центральною Аляскою, а останні 18 місяців життя провів на північній стороні хребта Брукс, де, ймовірно, помер від голоду.

У 2023 році та ж команада науковців почала досліджувати бивень самки шерстистого мамонта, яку назвали Ельма. Вона жила 14 тисяч років тому.

Вчені з'ясували, що тварина народилася на території озера Юкон на північному заході Канади і прожила там понад 10 років, а потім – мігрувала на Аляску. Вони вважають, що Ельма зазвичай трималася високогірних луків і поступово переміщувалась на схід.

Вчені припустили, що міграція була зумовлена вичерпуванням ресурсів, тому тварини час від часу шукали кращий район для проживання.

Читайте також: Вчені хочуть "оживити" вимерлого косматого мамонта. І слони можуть допомогти

Останки мамонтихи Ельми знайшли у мисливському та рибальському таборі. Вчені припускають, що вона стала жертвою полювання. Цікаво, що кістки знайшли на найстаршому археологічному місці в Алясці.

Після того, як люди прибули на Аляску, вони перетиналися з шерстистими мамонтами протягом приблизно тисячі років, перш ніж тварини там вимерли. 

Шерстисті мамонти також зникли з Сибіру, ​​виживаючи ще кілька тисяч років на віддалених островах. Вчені довго сперечалися, викликали вимирання зміни клімату чи люди.

Коли льодовиковий період добіг кінця, таких шерстистих мамонтів, як-от Ельма та Кік, стало легше знайти, оскільки вони мали менше ділянок для пасовища.

На думку аспірантки Університету Аляски Одрі Роу, ця комбінація кліматичних змін і полювання може пояснити, чому шерстисті мамонти зникли з Аляски.

"На Алясці мамонти все одно вимерли б незалежно від того, полювали люди на них чи ні. У всякому разі, люди просто прискорили їхню смерть", – припустила вона.

Читайте також: У Флориді дайвер знайшов щелепу мамонта віком понад 10 тисяч років