Мама проводить уроки з палати сина: історія розвідника, який проходить лікування після втрати руки та ока

Володимир Овсяніков втратив на фронті руку та око й пережив 10 операцій для збереження посіченої скалками ноги. Весь час поруч із ним перебуває мама-вчителька, яка веде онлайн-уроки школярам просто з палати сина. 

Історією бійця поділилися в національному реабілітаційному центрі "Незламні". 

47-річний Володимир Овсяніков родом із села Андріївка, що на Дніпропетровщині. Він пішов на війну добровольцем. Однак взяли до війська чоловіка не одразу – спочатку відмовляли через стан здоров’я. У березні 2022 року Володимир домігся свого й став на захист Батьківщини. 

У мирному житті він займався мисливством, тому добре вмів вистежувати. Саме через цю навичку у війську Володимир став розвідником. Воювати йому довелося на Херсонщині й Донеччині.

У липні 2023 року захисник отримав важке поранення. 

"Тоді був сильний обстріл. Росіяни атакували нас з усіх сторін. Я коригував вогонь. Був приліт і один з моїх побратимів отримав поранення, я підбіг йому допомогти і в той же момент ворог поцілив прямо в нас – весь удар я взяв на себе", – згадує Володимир.  

Тіло військового майже повністю посікло уламками. Він втратив праву руку, частину пальців на лівій руці та око. Також сильно постраждала права нога – був високий ризик ампутації. 

Розвідник переніс понад 20 операцій. 10 з них виконали задля збереження нижньої кінцівки. Лікарі працювали над відновленням цілісності кістки та зробили пересадку власних м’яких тканин пацієнта. 

Коли Володимира доправили до реабілітаційного центру, разом із ним приїхала і його мама. Жінка постійно знаходить поруч із сином. Вона працює вчителькою, тому онлайн-уроки проводить прямо з лікарняної палати. 

Наразі для уникнення ускладнень Володимир щодня займається із фізичною терапевткою.

"Ми працюємо над силою м‘язів пацієнта, щоб запобігти їх атрофії, а також з контрактурою в суглобах Володимира. Він вже самотужки з ліжка пересідає на крісло колісне, це великий успіх", – розповіла лікарка Христина Цап.

Попереду на захисника чекає ще близько 10 втручань. Це буде серія пластичних операцій з відновлення обличчя. Згодом будуть місяці реабілітації та встановлення протеза руки.  

"Попри все, я мрію повернутися на фронт. Знаю, що це вже не буде "нуль", але я хочу бути корисним та допомагати своїм побратимам", – ділиться Володимир.  

Раніше ми розповідали історію вчителя фізичної культури, який втратив руку на фронті, а через 5 місяців після реабілітації зміг закинути баскетбольний м’яч у кошик біонічною рукою.

Читайте також: Втратив ногу ще у 2014-му: історія ветерана, який повів бійців на протезах у Карпати, щоб зібрати кошти на ЗСУ