У пошуках пари: в Африці троє диких собак подолали рекордні 4100 км за 8 місяців
В Африці дикі собаки рідкісного виду пройшли 4100 кілометрів за вісім місяців під час процесу розселення. Подорож трьох братів стала найбільш віддаленою серед ссавців на континенті серед усіх, які коли-небудь фіксували.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Ecology, пише The Guardian.
Торік у Замбії троє братів виду африканської дикої собаки, що перебуває під загрозою зникнення, здійснили найдовшу безперервну подорож. Компанія подолала тисячі кілометрів під час періоду розселення, коли молоді дорослі особини опановують нові території, щоб знайти там пару і створити власні родини.
Тварини, які пов'язані родинними зв'язками, зазвичай не утворюють нових сімейних зграй, тому повинні долати великі відстані, аби відшукати партнерів для розмноження.
Подорож розпочалася від національного парку Кафуе, що на заході Замбії, і завершилася в долині Луангва на сході країни. Напряму відстань між початковою та фінальною точкою становить 546 кілометрів, що також є рекордом.
Загалом дослідники відстежували 19 окремих груп диких собак, серед яких була компанія самок – сестер трьох самців, які встановили рекорд. Через два місяці від початку мандрівки групи випадково зустрілися, пройшли день разом, а потім розійшлися в різні боки.
Це був останній раз, коли дві сестри бачили братів перед загибеллю. Вчені припускають, що самиці могли потрапили в пастки.
За протяжністю пригода хижаків-рекордсменів майже дорівнює відстані пішохідного переходу через усю територію Чилі і перевищує знамениту міграцію антилоп гну та зебр у Східній Африці.
Попередній рекорд у близько 3890 кілометрів також належить африканським диким собакам. Його у 2012 році встановили особини, які здолали відстань із району Нгоронгоро у північній Танзанії до нацпарку Каво-Вест на півдні Кенії.
Із 39 окремих популяцій африканських диких собак залишилося близько 6,6 тисячі дорослих особин, тому вид перебуває під загрозою зникнення. Основними причинами скорочення чисельності вважають втрату середовища існування, зменшення популяції здобичі, пастки мисливців, які полюють на тварин заради м'яса, а також конфлікти з людьми.
Через появу об'єктів людської інфраструктури африканським диким собакам, як і саванним слонам, доводиться долати більші території в пошуках нових місць проживання.
"Ці надзвичайні подорожі свідчать про те, що природні зв'язки між осередками дикої природи Африки досі існують. Водночас вони демонструють, наскільки складними й небезпечними стали такі переміщення.
Замість того, щоб покладатися виключно на огороджені заповідні зони, результати підкреслюють важливість інвестицій у збереження цілісних ландшафтів. Собаки показують нам: екологічні зв'язки між територіями все ще працюють. Тепер нам потрібно докласти більше зусиль, щоби захищати їх і зміцнювати", – вважає Метт Бекер, виконавчий директор організації Zambian Carnivore Programme (ZCP), вчені якої стали авторами дослідження.
Раніше ми розповідали, як в індійському лісі за тисячі кілометрів від звичного середовища проживання виявили п'ятьох дитинчат орантуганів. Тварини могли постраждати через незаконну торгівлю.
