На тлі аномальної кількості вступників: в Україні введуть державний залік для аспірантів

В Україні планують запровадити Єдиний державний залік для аспірантів з української та іноземної мов (вони ж – доктори філософії/мистецтв). Наразі відповідна постанова перебуває на розгляді Кабміну.

Документ мають оприлюднити до кінця червня, повідомив "Українській правді. Життя" заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

З його слів, з огляду на аномальну кількість вступників в аспірантуру за останні два роки, що частково може бути зумовлено ймовірним ухиленням від мобілізації, в Україні нині є потреба "відфільтрувати реальних науковців".

З цією ж метою МОН 24 червня оголосило про зміни правил вступу в аспірантуру та фактично тимчасове скасування "контракту" для денної форми навчання.

Хто з аспірантів складатиме залік

Під категорію тих, хто буде складати ЄДЗ, підпадатимуть здобувачі освіти, які завершили другий рік навчання в аспірантурі.

"Єдиний державний залік складатиметься на початку 3 року навчання в аспірантурі. Тож у 2024 році іспит проводитимуть для вступників 2022 року. Відповідно ті, хто вступили у 2023 році, будуть складати Єдиний державний залік у 2025 році", – пояснює Винницький.

Єдиний державний залік запровадять як для контрактників, так і для бюджетників.

Яким буде Єдиний державний залік

Аспіранти складатимуть ЄДЗ з української та іноземної мов. При цьому спеціалізацію враховувати не будуть – іспит має на меті перевірити "рівень базових комунікаційних компетентностей", адже, як заявив заступник очільника МОН, саме ці навички необхідні для того, щоб кандидати змогли презентувати своє дослідження, комунікувати, писати і розуміти те, що представлене у науковій літературі.

Винницький додав, що від аспірантів, згідно з чинними нормативними актами, вимагається знання іноземної мови на рівні не менше B2.

"У деяких випадках заклади освіти ставлять собі за ціль, що B2 – на вході, C1 – на виході. Але в будь-якому випадку це має бути не нижче рівня B2", – резюмував посадовець.

Єдиний державний залік планують провести вже у жовтні – листопаді 2024 року.

Чому збираються ввести Єдиний державний залік

Причин декілька, і вони пов’язані між собою. Перша пов’язана з тим, що за останні два роки в Україні фіксують рекорди за кількістю вступників в аспірантуру, зокрема серед чоловіків, яким за 25 років (призовний вік).

Відтак, від початку повномасштабного вторгнення приріст вступників в аспірантуру зріс у декілька разів. Зокрема, за останні 5 років в аспірантуру загалом вступили 56,4 тисячі осіб, серед яких майже 30 тисяч чоловіків старше 25 років. 78% з них почали навчатися в аспірантурі після початку повномасштабної війни – у 2022-2023 роках (23,3 тис.) При цьому частка чоловіків, яким за 30-ть, складає майже 60% (20,2 тисячі осіб з 33,9 тисяч вступників).

Цього ж року на вступ до магістратури й аспірантури вже зареєструвалися рекордні понад 246 тисяч осіб.

З огляду на вище вказані факти в уряді розробили своєрідний механізм "фільтрації", в результаті якого частина здобувачів ступеня доктора філософії/мистецтв, ймовірно, зможе відсіятися.

На думку Винницького, запровадження єдиного заліку з української та іноземної мов допоможе визначити осіб, які мають "реальні компетентності", і, відповідно, відсіяти тих, хто переважно імітує навчання.

"Можливо, некоректно скажу, але фільтрування реальних науковців від тих, які використовують аспірантуру як засіб ухилення від свого обов'язку, має бути запроваджено", – заявив заступник міністра освіти і науки.

Друга передумова до впровадження Єдиного державного заліку – формування якісної "екосистеми" у сфері освіти і науки, навіть якщо це певним чином вплине на фінансові показники деяких університетів, які від початку повномасштабного вторгнення зарахували на контрактну форму навчання набагато більше людей, ніж зазвичай.

"Тут питання в тому, що ми в суспільстві робимо. Ми зацікавлені в якісній освіті чи в тому, щоб не надто доброчесні заклади, що прийняли багато чоловіків 25+, які останнім часом не складають вимог до аспірантури, продовжували їх тримати там і таким чином дискредитували взагалі третій рівень вищої освіти?

Очевидно, що університет у першу чергу має забезпечувати якісну освіту. Те, що це (запровадження ЄДЗ – ред.) вплине негативно на певні фінансові показники – абсолютно вторинне", – наголошує Винницький.

Варто зазначити, що на тлі майбутніх нововведень у МОН 4 червня заявили, що сертифікати, які посвідчують знання іноземної мови, не надаватимуть доступу до вступу в аспірантуру у 2024 році.

Що про намір ввести ЄДЗ думають аспіранти

Думки здобувачів освіти щодо запровадження Єдиного державного залікуІ часто негативні. Принаймні про це свідчать ті меседжі, які потрапили у публічну площину.

Наприклад, громадська організація "Українське науково-освітнє ІТ товариство" (ГО "УНІТ") звернулася до уряду та Верховної Ради із відкритим листом, де вказала на низку вад та застережень щодо проміжного оцінювання, яке хочуть ввести для аспірантів.

Зокрема, у зверненні вказують на:

• можливе порушення академічної свободи університетів; 
• "нелогічність" проведення такого оцінювання з огляду на те, що абітурієнти вже складали ЄВІ для вступу, а вивчення української та іноземних мов не є обов’язковими в аспірантурі; 
• ймовірна поява судових позовів від аспірантів-контрактників через зміни умов контрактів;
• додаткові витрати, яким “можна знайти краще застосування” тощо.

Натомість ГО "УНІТ" запропонувала розробити і запровадити прозорі заходи з підвищення вимог до щорічної атестації аспірантів та результативності їхнього навчання і досліджень безпосередньо у навчальному закладі.

Крім того, на сайті Кабінету міністрів зареєстрували петицію про неприпустимість підходу, який у квітні виносило на обговорення МОН.

"Наукові дослідження, вивчення навчальних дисциплін, отримані патенти, опубліковані статті та апробації, проведені дослідницькі розробки – це є основним показником і результатом підтвердження володіння аспіранами компетентностей відповідно до 8-го рівня Національної рамки кваліфікацій, і власне те, за що присуджується ступінь доктора філософії.

Запропонований МОН підхід (щодо відрахування у разі неуспішного складання заліку – ред.) є неприпустимим, адже програмні компетентності здобувача третього (освітньо-наукового) рівня передбачають перш за все набуття такої інтегральної компетентності, як здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності за обраною спеціальністю", – наголосила авторка петиції Олена Кондратенко.

Ірраціональним та необґрунтованим кроком введення ЄДЗ називає й один з аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка.

"Знання української та іноземної мов не є прямим показником наукової компетентності, а один тест для всіх спеціальностей не може адекватно оцінити рівень підготовки аспірантів у їхніх конкретних галузях. Це рішення може призвести до відрахування талановитих науковців, що, у свою чергу, негативно позначиться на науковому потенціалі країни", – вважає Павло.

На його думку, ЄДЗ є "простим рішенням складного питання" для уряду і МОН, які мають інші важелі впливу, як-от регулювання ліцензійних обсягів, недопущення їх перевищення та реальна перевірка наукової діяльності.

"Впровадження ЄДКІ (мається на увазі Єдиний державний залік – ред.) створює додаткове навантаження на аспірантів, відволікаючи їх від основної наукової діяльності. Підготовка до іспиту забирає час, який міг би бути використаний для досліджень, що знижує загальну ефективність та якість наукової роботи. Таким чином, ця ініціатива може завдати більше шкоди, ніж користі, для наукового середовища України.

Аспіранти, які вступили в межах ліцензійного обсягу, визначеного самим МОН, не повинні нести відповідальність за факт свого вступу, що був здійснений відповідно до закону", – зауважив аспірант.

Нагадаємо, Верховної Ради намагалася скасувати відстрочку від мобілізації для аспірантів-контрактників, утім ця ініціатива провалилася після активної критики громадськості.