"Це як видалити собі ніс": пластичний хірург Березовський про міфи щодо малярних мішків

У гонитві за "ідеальними" рисами люди намагаються позбутися навіть того, що природно. У світі, де зовнішність стала об'єктом пильної уваги, найменші анатомічні особливості можуть перетворитися на справжній недолік. Тому пластичні хірурги все частіше стикаються не з реальними проблемами, а з нав’язливими ідеями. Одна з них — малярні мішки. Про це УП.Життя розповів пластичний хірург та засновник Dоcber Clinic Дмитро Березовський.

Коли природне стало "недоліком"

Малярні жирові пакети, або, як їх називають у народі, "малярні мішки", розташовані на вилицях — саме там, де обличчя має природний об’єм і форму. Вони є частиною анатомії, але у світі, де цінується гладкість і фільтри Instagram, ця особливість почала сприйматися як дефект.

"Історично, ще в епоху Відродження, округлі риси обличчя символізували здоров’я й молодість. Достатньо поглянути на "Мону Лізу" Леонардо да Вінчі — її м’які щоки сьогодні б, напевно, назвали недоліком. Адже сучасні стандарти краси диктують інше: чіткі контури, "вилиці-моделі" і відсутність жодної тіні під очима", — підкреслив Дмитро Березовський.

Тренди і небезпечні рішення

"Це так само, як вам ніс видалити. Малярні пакети — частина анатомії, не патологія", — пояснює лікар.

Однак під впливом соцмереж і глянцю українці дедалі частіше намагаються "виправити" те, що не потребує виправлення. У хід йдуть:

• Апаратні процедури: SMAS-ліфтинг, радіочастотний ліфтинг та інші.
• Ін'єкційна косметологія: введення ліполітиків, які, за задумом, повинні "розтопити" жир.
• У цю зону косметологи ставлять нитки, які не дають результату та можуть піти помітними "горбиками".

"Після такої "вдалої процедури" ми вже витягали з обличчя клієнтки пучками такі нитки за три підходи", — кажуть у клініці.

• Хірургічне втручання: пряме видалення малярних жирових пакетів.

Та, як застерігає засновник Dоcber Clinic Дмитро Березовський, ці методи можуть не лише не дати бажаного ефекту, а й завдати непоправної шкоди.

Він наголошує: будь-яке втручання в цю зону може призвести до пошкодження лімфатичних судин та призвести до хронічних набряків.

Крім того, малярні мішки дуже складно піддаються корекції. Навіть операція не завжди може повністю прибрати їх візуалізацію. Косметологи обіцяють ідеальний результат, а по факту навіть пластичні хірурги не гарантують 100% успіху, маючи всі "карти на руках".

"Синдром фотографії": коли проблема лише на знімку

Цікаво, що багато пацієнтів бачать "дефект" лише на фото — під певним освітленням чи кутом. У реальному житті малярні пакети не привертають уваги, але психологічна фіксація на уявному недоліку змушує людей шукати радикальні рішення.

"Буває, що я годину пояснюю пацієнту, чому не треба робити операцію, бо собі гірше зробить. Це вже не про хірургію, а про психотерапію", — каже пластичний хірург Dоcber Clinic.

Водночас у клініці успішно роблять нижню блефаропластику, або нижнє блефаро з темпоральним ліфтингом та повноцінну підтяжку обличчя.

Як прийняти своє обличчя

Дмитро Березовський радить навчитися бачити в собі не "недоліки", а особливості:

• Не бігти за трендами. Те, що популярне сьогодні, завтра стане пережитком.
• Сприймати себе. М’який рельєф щік — це частина живого, справжнього обличчя.
• Шукати підтримку. Якщо думка про "дефект" не відпускає — краще звернутися до психотерапевта, а не до скальпеля.

Гармонія — не в дзеркалі, а всередині

Малярні мішки — не вороги вашої краси. Це лише доказ того, що ви жива людина, а не фільтрована картинка. Іноді, щоб виглядати краще, не потрібно нічого змінювати — варто лише подивитися на себе без критики.