Бодрий жених. Чи можете ви відрізнити українські слова від суржику? ТЕСТ

Слова "розказувати" й "розповідати" однаково притаманні українській літературній мові. "Сидить смутна і невесела, і нічого про весілля не розказує", – писав Григорій Квітка-Основ'яненко. А в "Гайдамаках" Тараса Шевченка можна знайти такі рядки: "Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не вмію. Виливайся ж, слово-сльози".

Слова "розказувати" й "розповідати" однаково притаманні українській літературній мові. "Сидить смутна і невесела, і нічого про весілля не розказує", – писав Григорій Квітка-Основ'яненко. А в "Гайдамаках" Тараса Шевченка можна знайти такі рядки: "Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не вмію. Виливайся ж, слово-сльози".

Ждати – це не запозичення російського "ждать", а питоме українське слово, подане у СУМ-20 як синонім до слова "чекати". Спільнокореневими до "ждати" є слова жданий, нежданий, діждати, зажди тощо.

Ждати – це не запозичення російського "ждать", а питоме українське слово, подане у СУМ-20 як синонім до слова "чекати". Спільнокореневими до "ждати" є слова жданий, нежданий, діждати, зажди тощо.

Зазнати поразки – словосполучення, що не є калькою та вживається у літературній українській мові. Усі інші словосполучення є кальками, тобто вони утворені за зразком чужомовних шляхом буквального, дослівного перекладу. Такі словосполучення засмічують мову.

Зазнати поразки – словосполучення, що не є калькою та вживається у літературній українській мові. Усі інші словосполучення є кальками, тобто вони утворені за зразком чужомовних шляхом буквального, дослівного перекладу. Такі словосполучення засмічують мову.

Зазнати поразки – словосполучення, що не є калькою та вживається у літературній українській мові. Усі інші словосполучення є кальками, тобто вони утворені за зразком чужомовних шляхом буквального, дослівного перекладу. Такі словосполучення засмічують мову.

Зазнати поразки – словосполучення, що не є калькою та вживається у літературній українській мові. Усі інші словосполучення є кальками, тобто вони утворені за зразком чужомовних шляхом буквального, дослівного перекладу. Такі словосполучення засмічують мову.

Зазнати поразки – словосполучення, що не є калькою та вживається у літературній українській мові. Усі інші словосполучення є кальками, тобто вони утворені за зразком чужомовних шляхом буквального, дослівного перекладу. Такі словосполучення засмічують мову.

"Наречений" і "жених" – це синоніми. На поширеність слова "жених" в українській мові також вказують спільнокороневі слова: женитися, женихатися, оженитися, оженити тощо. "Сусідні хлопці женихались на гарну дівчину таку", –писав Іван Котляревський.

"Наречений" і "жених" – це синоніми. На поширеність слова "жених" в українській мові також вказують спільнокороневі слова: женитися, женихатися, оженитися, оженити тощо. "Сусідні хлопці женихались на гарну дівчину таку", –писав Іван Котляревський.

"Слонятися" – це питоме українське слово, що означає ходити сюди-туди без певної мети; тинятися. "Еней по берегу попхався, І сам не знав, куди слонявся, Аж гульк – і в город причвалав", – писав Котляревський. А у виданні українських народних пісень 1965 року є такий уривок "Ой ходить сон.., Слоняється, Тиняється, Дитиноньки питається".

"Слонятися" – це питоме українське слово, що означає ходити сюди-туди без певної мети; тинятися. "Еней по берегу попхався, І сам не знав, куди слонявся, Аж гульк – і в город причвалав", – писав Котляревський. А у виданні українських народних пісень 1965 року є такий уривок "Ой ходить сон.., Слоняється, Тиняється, Дитиноньки питається".

Звізда – застаріла фольклорна чи діалектна назва зірок, а також головний атрибут святкування Різдва. Використовується і в народних піснях, зокрема у назвах колядок "Коли ясна звізда в небі засвітила", "Іде звізда чудна" тощо. Яд – синонім до слова "отрута"; міститься у словнику української мови 1970-1980 рр. А от слова "вішенки" в українській мові немає. Ці їстівні деревні гриби називаються гливами.

Звізда – застаріла фольклорна чи діалектна назва зірок, а також головний атрибут святкування Різдва. Використовується і в народних піснях, зокрема у назвах колядок "Коли ясна звізда в небі засвітила", "Іде звізда чудна" тощо. Яд – синонім до слова "отрута"; міститься у словнику української мови 1970-1980 рр. А от слова "вішенки" в українській мові немає. Ці їстівні деревні гриби називаються гливами.

Звізда – застаріла фольклорна чи діалектна назва зірок, а також головний атрибут святкування Різдва. Використовується і в народних піснях, зокрема у назвах колядок "Коли ясна звізда в небі засвітила", "Іде звізда чудна" тощо. Яд – синонім до слова "отрута"; міститься у словнику української мови 1970-1980 рр. А от слова "вішенки" в українській мові немає. Ці їстівні деревні гриби називаються гливами.

Звізда – застаріла фольклорна чи діалектна назва зірок, а також головний атрибут святкування Різдва. Використовується і в народних піснях, зокрема у назвах колядок "Коли ясна звізда в небі засвітила", "Іде звізда чудна" тощо. Яд – синонім до слова "отрута"; міститься у словнику української мови 1970-1980 рр. А от слова "вішенки" в українській мові немає. Ці їстівні деревні гриби називаються гливами.

Звізда – застаріла фольклорна чи діалектна назва зірок, а також головний атрибут святкування Різдва. Використовується і в народних піснях, зокрема у назвах колядок "Коли ясна звізда в небі засвітила", "Іде звізда чудна" тощо. Яд – синонім до слова "отрута"; міститься у словнику української мови 1970-1980 рр. А от слова "вішенки" в українській мові немає. Ці їстівні деревні гриби називаються гливами.

Ні, це калька з російської мови. Удар можна завдати, а нанести – крем на обличчя чи населений пункт на мапу.

Ні, це калька з російської мови. Удар можна завдати, а нанести – крем на обличчя чи населений пункт на мапу.

Муж – архаїчне українське слово, що вживається не в тому значенні, яке має в російській мові. Муж – це не той, з ким ви одружені, а видатний діяч, славетний чоловік.

Муж – архаїчне українське слово, що вживається не в тому значенні, яке має в російській мові. Муж – це не той, з ким ви одружені, а видатний діяч, славетний чоловік.

Перші три варіанти – типові приклади українсько-англійського суржику і недоречного калькування іншомовних слів. "Адженда", "чіл", "абʼюз", "ріл", "пов" та інші – це запозичені з англійської мови слова, якими останнім часом зловживають у медіа. Вони й у мові-оригіналі належать до позалітературних елементів та активно вживаються в субкультурній комунікації. За словами Дмитра Сизонова, засилля такої лексики в інформаційному просторі свідчить про процес вестернізації, тобто копіювання культури заходу, зокрема і мовних характеристик. Якщо слова на кшталт "скіл", "диджиталізація", "лід", "брендинг", "тьютор", "барбістайл" є англіцизмами та адаптуються до мови за законами правопису іншомовних слів, то сленг є позалітературним елементом ("о май гад", "оу щет", "ріл, "меч").

Перші три варіанти – типові приклади українсько-англійського суржику і недоречного калькування іншомовних слів. "Адженда", "чіл", "абʼюз", "ріл", "пов" та інші – це запозичені з англійської мови слова, якими останнім часом зловживають у медіа. Вони й у мові-оригіналі належать до позалітературних елементів та активно вживаються в субкультурній комунікації. За словами Дмитра Сизонова, засилля такої лексики в інформаційному просторі свідчить про процес вестернізації, тобто копіювання культури заходу, зокрема і мовних характеристик. Якщо слова на кшталт "скіл", "диджиталізація", "лід", "брендинг", "тьютор", "барбістайл" є англіцизмами та адаптуються до мови за законами правопису іншомовних слів, то сленг є позалітературним елементом ("о май гад", "оу щет", "ріл, "меч").

Перші три варіанти – типові приклади українсько-англійського суржику і недоречного калькування іншомовних слів. "Адженда", "чіл", "абʼюз", "ріл", "пов" та інші – це запозичені з англійської мови слова, якими останнім часом зловживають у медіа. Вони й у мові-оригіналі належать до позалітературних елементів та активно вживаються в субкультурній комунікації. За словами Дмитра Сизонова, засилля такої лексики в інформаційному просторі свідчить про процес вестернізації, тобто копіювання культури заходу, зокрема і мовних характеристик. Якщо слова на кшталт "скіл", "диджиталізація", "лід", "брендинг", "тьютор", "барбістайл" є англіцизмами та адаптуються до мови за законами правопису іншомовних слів, то сленг є позалітературним елементом ("о май гад", "оу щет", "ріл, "меч").

Перші три варіанти – типові приклади українсько-англійського суржику і недоречного калькування іншомовних слів. "Адженда", "чіл", "абʼюз", "ріл", "пов" та інші – це запозичені з англійської мови слова, якими останнім часом зловживають у медіа. Вони й у мові-оригіналі належать до позалітературних елементів та активно вживаються в субкультурній комунікації. За словами Дмитра Сизонова, засилля такої лексики в інформаційному просторі свідчить про процес вестернізації, тобто копіювання культури заходу, зокрема і мовних характеристик. Якщо слова на кшталт "скіл", "диджиталізація", "лід", "брендинг", "тьютор", "барбістайл" є англіцизмами та адаптуються до мови за законами правопису іншомовних слів, то сленг є позалітературним елементом ("о май гад", "оу щет", "ріл, "меч").

Перші три варіанти – типові приклади українсько-англійського суржику і недоречного калькування іншомовних слів. "Адженда", "чіл", "абʼюз", "ріл", "пов" та інші – це запозичені з англійської мови слова, якими останнім часом зловживають у медіа. Вони й у мові-оригіналі належать до позалітературних елементів та активно вживаються в субкультурній комунікації. За словами Дмитра Сизонова, засилля такої лексики в інформаційному просторі свідчить про процес вестернізації, тобто копіювання культури заходу, зокрема і мовних характеристик. Якщо слова на кшталт "скіл", "диджиталізація", "лід", "брендинг", "тьютор", "барбістайл" є англіцизмами та адаптуються до мови за законами правопису іншомовних слів, то сленг є позалітературним елементом ("о май гад", "оу щет", "ріл, "меч").

Перші три варіанти – типові приклади українсько-англійського суржику і недоречного калькування іншомовних слів. "Адженда", "чіл", "абʼюз", "ріл", "пов" та інші – це запозичені з англійської мови слова, якими останнім часом зловживають у медіа. Вони й у мові-оригіналі належать до позалітературних елементів та активно вживаються в субкультурній комунікації. За словами Дмитра Сизонова, засилля такої лексики в інформаційному просторі свідчить про процес вестернізації, тобто копіювання культури заходу, зокрема і мовних характеристик. Якщо слова на кшталт "скіл", "диджиталізація", "лід", "брендинг", "тьютор", "барбістайл" є англіцизмами та адаптуються до мови за законами правопису іншомовних слів, то сленг є позалітературним елементом ("о май гад", "оу щет", "ріл, "меч").

Перші три варіанти – типові приклади українсько-англійського суржику і недоречного калькування іншомовних слів. "Адженда", "чіл", "абʼюз", "ріл", "пов" та інші – це запозичені з англійської мови слова, якими останнім часом зловживають у медіа. Вони й у мові-оригіналі належать до позалітературних елементів та активно вживаються в субкультурній комунікації. За словами Дмитра Сизонова, засилля такої лексики в інформаційному просторі свідчить про процес вестернізації, тобто копіювання культури заходу, зокрема і мовних характеристик. Якщо слова на кшталт "скіл", "диджиталізація", "лід", "брендинг", "тьютор", "барбістайл" є англіцизмами та адаптуються до мови за законами правопису іншомовних слів, то сленг є позалітературним елементом ("о май гад", "оу щет", "ріл, "меч").