Чи можливо повернути в Україну незаконно засуджених полонених? Відповідь Координаційного штабу

Наразі Україні відомо про щонайменше 620 відкритих кримінальних проваджень щодо українських захисників, які перебувають у полоні РФ. Однак навіть обвинувальні вироки не стануть перешкодою для їхнього повернення додому.

Про це "УП. Життя" розповів речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) Петро Яценко.

"Звісно, отримання якогось фейкового вироку – це великий стрес для родин військовослужбовця чи незаконно увʼязненої цивільної особи. Але з точки зору перемовин, отримання вироку не є перешкодою для обмінів", – пояснив посадовець.

Водночас, за словами Яценка, на заваді повернення бійців додому може стати небажання Росії забирати з українського полону колаборантів та своїх військових, а також умисне уповільнення процесу обміну.

Попри замовчування РФ про відкриті кримінальні провадження щодо українських військових, що суперечить Женевським конвенціям, КШППВ отримує ці дані з відкритих джерел російської прокуратури та їхніх ЗМІ.

Станом на 30 червня 2024 року Україні відомо про те, що 620 захисників Україні стали "підозрюваними" у вчиненні "злочинів".

Наразі лише 29 незаконно засуджених бійців були звільнені з полону.

Як повідомляє речник Координаційного штабу, повернути на підконтрольну Україні територію простіше захисників, які вже отримали "вирок", ніж тих, "кримінальне провадження" щодо яких ще не завершено.

"Коли йде так зване "слідство", то росіяни відмовляються міняти людину, посилаючись на те, що, мовляв, процес не завершений. Були такі прецеденти. Коли вже людина має цей вирок – хоч і величезний, і фейковий, – для судової системи країни-агресорки це вже може не бути перешкодою.

Якщо росіяни все-таки захочуть когось зі своїх забрати, то людину, яка має термін, можна буде поміняти. Вирок – це не привід для зневіри, хоч це і важко для родин", – додав Петро Яценко.

Нагадаємо, незадовго до другої річниці російського теракту в Оленівці, внаслідок якого загинуло щонайменше 53 українських військових, рідні постраждалих та чинні бійці "Азову" закликали парламентаріїв затвердити день вшанування пам’яті захисників та захисниць, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні.