Чому насправді оглух Бетховен? У пошуках відповіді вчені дослідили пасма його волосся
Американські науковці дослідили пасма волосся композитора Людвіга ван Бетховена і висунули нові гіпотези щодо причин виникнення його глухоти.
Результати дослідження опублікували у журналі Clinical Chemistry, повідомляє The New York Times.
Вчені з Університету штату Каліфорнія в Сан-Хосе знайшли у волоссі митця приголомшливу кількість свинцю, що майже у сотню разів перевищує норму. Також вміст миш'яку у пасмах в 13 разів перевищував норму, а вміст ртуті – в 4 рази.
Дослідники припускають, що ці речовини могли потрапити в організм композитора з вином.
Що зʼясували вчені?
Людвіг ван Бетховен – видатний німецький композитор, який при житті був дуже хворим: страждав від глухоти, проблем зі шлунком, недуг нирок, панкреатиту і, можливо, цукрового діабету.
Кілька років тому вчені Центру бетховенських досліджень при університеті Сан-Хосе вирішили дослідити волосся Бетховена і вкотре спробувати зʼясувати причини його слабкого здоров’я.
Вільям Мередіт, директор-засновник Центру, шукав пасма на аукціонах і в музеях. Зрештою, разом із колегами він знайшов п'ять пасм, що дійсно належали Бетховену.
Також вчені отримали два пасма волосся від австралійського бізнесмена Кевіна Брауна, який захоплювався Бетховеном і хотів виконати його бажання, висловлене у 1802 році: композитор просив, щоб після його смерті лікарі спробували з'ясувати, чому він був таким хворим.
Тож Кевін Браун надіслав зразки до лабораторії клініки Mayo, яка має обладнання та досвід проведення тестів на вміст важких металів.
Результат приголомшлив науковців. В одному з пасм волосся Бетховена було 258 мікрограмів свинцю на грам волосся, а в іншому – 380 мікрограмів. Для порівняння, нормальний рівень свинцю у волоссі становить менше 4 мікрограмів на грам волосся.
"Це однозначно свідчить про те, що Бетховен зазнав впливу високих концентрацій свинцю. Це найвищі показники у волоссі, які я коли-небудь бачив. Ми отримуємо зразки з усього світу, і ці показники значно вищі", – сказав директор лабораторії Пол Джаннетто.
Команда дослідників каже, що висока кількість свинцю могла стати причиною багатьох недуг композитора. Такі високі показники цього токсичного металу зазвичай асоціюються зі зниженням слуху, шлунково-кишковими та нирковими захворюваннями.
Високі дози свинцю впливають і на нервову систему, тому могли зруйнувати слух митця.
Утім автори дослідження кажуть, що показники вмісту свинцю не настільки високі, щоб вважати їх основною причиною смерті Бетховена.
Звідки ж у волоссі Бетховена важкі метали?
Одним із ймовірних джерел високого рівня свинцю в організмі Бетховена було дешеве вино, яке часто пив композитор.
Експерт із отруєнь свинцем і почесний професор Мічиганського університету Джером Нріагу пояснив, що свинець був у складі вин, харчів і ліків, які вживали на території Європи ХІХ-го століття.
Ацетат свинцю, який також називають "свинцевим цукром", має солодкий смак. За часів життя Бетховена його часто додавали до неякісного вина, щоб зробити його смачнішим.
Вино також ферментували в казанах, припаяних свинцем, а корки на пляшках з вином попередньо замочували у свинцевій солі, щоб покращити їхню герметичність.
Оскільки Бетховен пив близько пляшки вина на день, він міг отримати великі дози свинцю з цього напою. Також вчені розглядають імовірність потрапляння важких металів в організм композитора через їжу або медикаменти.
Наразі не можна сказати, що композитора вбили важкі метали. Також науковці не мають жодних доказів того, що композитор був навмисно отруєний.
Утім, їхнє дослідження стало важливим доповненням до торішнього звіту вчених, які заявили, що у Бетховена не було свинцевого отруєння.
Нині після ретельного тестування вчені зрозуміли, що в організмі Бетховена було достатньо багато свинцю, щоб принаймні частково пояснити його глухоту і численні хвороби.
Раніше вчені також намагалися зʼясувати, чи був талант Бетховена вродженим, проаналізувавши його ДНК.
Нагадаємо, також американські науковці протестували дітей на наявність свинцю у крові і виявили токсичний метал у половини з них. Джерело небезпеки крилося у старих будинках.
