"Таке буває раз на мільйон випадків": чому ДНК-експертиза помилково визнала Назара Далецького загиблим

Фахівцям наразі не вдалося з'ясувати, чому ДНК-експертиза помилково визнала військового Назара Далецького загиблим. Серед можливих причин – збій реагентів і похибка результатів. Експерти запевняють, що процедуру провели правильно.

Про це заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко та фахівці Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру розповіли "Цензор.НЕТ".

За словами Тимченка, біологічні матеріали для виведення ДНК-профілю матері Назара відібрали у травні 2022 року – тоді з'явилася інформація про його ймовірний полон. Оскільки це офіційно не підтвердили, військового вважали зниклим безвісти.

У таких випадках ДНК-профіль поміщають в Електронний реєстр геномної інформації людини. Якщо тіло загиблого знаходять або повертають у результаті репатріації, його ДНК порівнюють з даними із реєстру.

Коли восени розпочався контрнаступ ЗСУ на Харківщині, слідчим довелося розслідувати низку воєнних злочинів, скоєних росіянами на деокупованих територіях. Одним із таких став розстріл колони цивільних автомобілів 30 вересня 2022 року на автодорозі між Куп'янськом-Вузловим та Курилівкою в напрямку руху до Сватового, що на Луганщині. Під час огляду місця події відібрали рештки невстановлених тіл.

За словами заступника міністра, розслідування проводили в рамках магістрального кримінального провадження, в якому документували воєнні злочини з різних районів Харківщини. Він додав, що саме тоді виявили численні місця масового поховання людей і катівні.

Тимченко також заявив, що до документування розстрілу колони Нацполіція безпосередньо не була залучена. Однак поліцейські фіксували і розслідували інші воєнні злочини – їх було настільки багато, що довелося задіяти правоохоронців з різних регіонів. Натомість експертизи тіл та решток, які знайшли на місці розстрілу колони, проводили у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС.

Так, у січні 2023 року один із біологічних зразків з розстріляного авто показав високу статистичну ймовірність спорідненості з ДНК-профілем матері Назара Далецького. Тимченко каже, що збіг відбувся автоматично.

"Є певний алгоритм, який передбачає, як працюють з біологічним матеріалом, як виводиться формула. В даному випадку збіг становив 99,99987%. Математична формула вирахувала саме такий відсоток спорідненості. Це процес, який не відбувається на розсуд експерта", – стверджує він.

13 квітня 2023 року експерт Харківського НДЕКЦ сформував висновок, що мати Далецького може бути матір'ю людини, рештки якої дослідили. Він також рекомендував призначити додаткову експертизу, але її не зробили.

Фахівці центру кажуть, що раніше не стикалися зі збігом ДНК-профілів чужих одне одному людей. Однак вони не виключають, що таке можливо.

"Як розповідали нам старші фахівці, такий збіг буває раз на мільйон випадків. Загалом, щоб ідентифікувати тіло, використовується не менше двох ДНК-методів. Тобто важливо встановити одного або декількох родичів за двома методами. На той момент такої можливості у нас не було. Працювали з тим, що надавав слідчий. Але ми розуміли, що він ознайомлений з листом, який надав Електронний реєстр геномної інформації людини з рекомендацією, тому поклалися на його розсуд.

Окрім того, в цій справі була призначена ще одна експертиза, але вже прокурором. Ми її також проводили – встановлювали ДНК-профіль доньки Назара і направляли в реєстр. Але цього разу збігу не було. Висновки передали ініціатору", – пояснила завідувачка відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС Вікторія Іонова.

Водночас у МВС запевняють, що проведення повторної експертизи не є обов'язковою умовою, згідно із законодавством.

Як повідомили у Харківській обласній прокуратурі, 12 травня 2023 року кісткові рештки видали для поховання. Їх захоронили з почестями на цвинтарі у селі Великий Дорошів на Львівщині.

Крім того, у прокуратурі розповіли, що під час досудового розслідування у жовтні 2025-го допитали двох військових як свідків. Вони повідомили, що разом із Назаром Далецьким протягом 2022-2024 років були в полоні на тимчасово окупованій території – у Суходонську Луганської області. За їхніми словами, тілесних ушкоджень і поранень він не мав.

Через це 6 грудня прокурор виніс постанову про проведення ексгумації решток, які поховали під іменем Назара.

Фахівець, який проводив експертизу, повідомив правоохоронцям, що хибний результат може трапитись через збій реагентів.

Після повернення Далецького допитали слідчі щодо обставин, місця та часу потрапляння і перебування у полоні. Також у нього відібрали зразки букального епітелію (вистилає внутрішню поверхню щік і губ) для проведення судової експертизи.

Окрім того, до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВМ направили лист для перевірки ДНК-профілю військового за електронним реєстром з метою встановлення збігів спорідненості з родичами. Наразі відповіді прокуратура ще не отримала.

Водночас у Харківському НДЕКЦ заперечують можливість збою реагентів, оскільки під час проведення експертизи паралельно досліджується "контрольна ДНК". Вона дозволяє перевірити працездатність обладнання та реактивів.

"Ми зіштовхнулися з великою кількістю ідентифікацій на початку війни, зараз теж ситуація непроста. Надходження на ДНК-дослідження у 2023 році було вдвічі більше, ніж у 2022-ому. А у 2024-му – у чотири рази більше. При цьому кількість експертів залишалася незмінною. Люди ставились і ставляться до своєї роботи відповідально.

В плані організації все було правильно зроблено. [...] Але молекулярно-генетична експертиза не дає стовідсотковий збіг. Про що це каже? Що така експертиза, як і будь-яка інша, підлягає оцінюванню. [...] Крім того, сама ця наука – молекулярно-генетична ідентифікація – молода. Вона має певну еволюцію, продовжує розвиватись, відбуваються корегувальні заходи", – зазначив директор центру Ігор Давиденко.

Він також додав, що всі результати завжди аналізують експерти.

За словами Вікторії Іонової, до проведення математичних розрахунків фахівець порівнює обидва профілі ДНК, щоб з'ясувати спорідненість вже на цьому етапі.

"У цьому випадку експерт побачив, що підстави для математичних розрахунків є. [...] Коли ми отримуємо ДНК-профілі зі зразків, відібраних у родичів військовослужбовців і з останків, у процесі інтерпретації результатів є декілька ступенів. Спочатку експерт отримує ці профілі і сам їх аналізує, потім старший, з більшим досвідом, перевіряє його роботу. А на етапі написання висновку проходить ще одна перевірка", – каже вона.

Нагадаємо, бійця 24-ї механізованої бригади імені короля Данила Назара Далецького вважали загиблим із вересня 2022 року. Його останки помилково ідентифікували, і родина провела поховання.

У липні 2025 року інший звільнений із російського полону військовий повідомив, що Назар насправді не загинув.

Захисника вдалося повернути з неволі РФ 3 лютого 2026 року під час першого за останні п'ять місяців обміну полоненими.

Згодом представник омбудсмена у Львівській області Тарас Подвірний висловив думку, що родині Назара доведеться повернути державі посмертні виплати, які вони отримали.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заперечив це і заявив, що випадок із військовим перший, а тому не врегульований на юридичному рівні. На його думку, помилка при ідентифікації могла бути як людською, так і технічною.

Зрештою в Міністерстві оборони України заявили, що не збираються вимагати повернення виплати, яка становить 15 мільйонів гривень. Там додали, що помилку при встановленні факту загибелі захисника мають з'ясувати.

Останки, які поховали під іменем Назара, ексгумували для подальшої експертизи.