Відбір закладів для ліцеїв і довезення учнів: у МОН відповіли на питання про профільну старшу школу

З 1 вересня 2026 року розпочнеться пілотний етап "профільної" реформи старшої школи. Її випробують на 150 закладах освіти по всій країні. А за рік реформа почне діяти повноцінно.

Так, учні 10-12 класів навчатимуться в академічних ліцеях, де зможуть обирати профіль навчання та предмети для поглибленого вивчення з огляду на свої інтереси та професійні плани.

У Міністерстві освіти і науки відповіли на 7 поширених питань, пов'язаних із реформою.

Хто визначає, яка школа стане ліцеєм?

Рішення ухвалюють засновники закладів освіти – тобто органи місцевого самоврядування. Громади аналізують мережу шкіл і визначають, де доцільніше організувати навчання для 10-12 класів.

Це відбувається на підставі таких критеріїв:

• кількість учнів;
• географія та можливість підвезення;
• кадрове забезпечення;
• матеріально-технічна база для профільного навчання.

МОН не ухвалює рішень замість громад. Переглянути затверджену мережу шкіл можна за посиланням.

Хто забезпечує довезення учнів до ліцеїв?

Підвезення школярів забезпечують засновники закладу освіти коштом місцевих бюджетів. Держава, своєю чергою, виділяє громадам гроші на закупівлю шкільних автобусів.

За даними МОН, з 2023 року придбали понад 1500 автобусів. На 2026-й виділили 2 мільярди гривень субвенції на закупівлю ще понад 500.

Тобто держава фінансує транспорт, а громади та область мають організувати закупівлі, маршрути й саме довезення учнів.

Що робити, якщо ліцей далеко від дому і щодня возити дитину немає можливості?

У МОН запевняють, що переважна більшість ліцеїв розташовуватиметься на відстані до 30 кілометрів. До них організують підвезення учнів шкільними автобусами.

Якщо ліцей розташований далеко і щоденний доїзд неможливий, закон передбачає можливість проживання школярів у пансіоні. Його мають організувати при закладі за гроші місцевого бюджету.

Засновник ліцею повинен забезпечити належні умови для дітей: безпечне й інклюзивне середовище, інтернет, організацію побуту і контроль за проживанням.

У регіонах зі складним рельєфом і малою густотою населення можуть бути варіанти, коли у структурі ліцею функціонують гімназійні 5-9 класи. Це повʼязано зі складністю організації довезення.

Чому учням 10 класів рекомендують переходити до ліцеїв уже з 2026 року?

З 1 вересня 2027 року старша школа функціонуватиме у форматі академічних ліцеїв. Інші заклади працюватимуть як гімназії (до 9 класу).

Щоб уникнути ситуації, коли учню доведеться змінювати школу під час навчання в 11 класі, громади заздалегідь оновлюють мережу і рекомендують перехід до майбутніх ліцеїв з 2026 року.

Якщо дитина залишиться у своїй школі на 10 клас у 2026-му, а з 2027-го цей заклад вже не матиме старшої профільної ланки, видати документ про повну загальну середню освіту не зможуть. Тоді доведеться змінювати школу перед 11 класом.

Чому неможливо змістити реформу на рік?

Запуск реформи старшої школи на 2027 рік запланували ще у 2017-му – з ухваленням закону "Про освіту", яким встановили поетапне впровадження НУШ. Мережа шкіл формується з урахуванням визначених ним вимог.

Водночас учні, які у 2027 році підуть в 11 клас поза системою НУШ, мають право обрати – завершити навчання або продовжити його до 12 класу в межах "профільної" реформи. Але це рішення потрібно ухвалити до переходу в 10 клас.

У МОН стверджують, що перенесення запуску означало б:

• перегляд уже затверджених рішень громад щодо мережі;
• зупинку підготовки ліцеїв та вчителів і втрату часу та ресурсів;
• невизначеність для учнів і педагогів.

Чи можуть учні, які не навчаються за програмою НУШ, навчатися в профільному ліцеї до 12 класу?

Можуть, якщо цей заклад освіти один із 150 пілотних ліцеїв. У такому разі навчання за новими програмами розпочнеться у вересні 2026 року.

Водночас у такому пілотному ліцеї неможливо отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту після 11 класу.

Чи порушується право на доступ до освіти у разі впровадження реформи старшої школи?

У МОН запевняють, що реформа не обмежує право дітей на освіту, а змінює організаційну модель старшої школи.

"Держава зацікавлена в тому, щоб кожна дитина – незалежно від місця проживання – мала доступ до якісної освіти та можливості обрати власний освітній напрям залежно від здібностей і вподобань.

Саме для цього впроваджується профільна модель: старша школа має надавати більше можливостей, сучасну матеріальну базу та сильніші освітні програми, що дасть змогу готуватися до вступу до ЗВО за обраним напрямом", – кажуть у міністерстві.

А територіальну доступність освіти мають забезпечити органи місцевого самоврядування.

Нагадаємо, у МОН опублікували перелік із 79 закладів освіти, в яких із вересня 2026 році розпочнуть провадження "профільної" реформи старшої школи.