З цією зимою все (не) так. Чому в Україну повернулися "справжні" морози та що буде далі
Здавалося, суворі морозні зими із кучугурами снігу, про які нерідко згадує старше покоління, давно залишилися у минулому. Та Азійський антициклон став своєрідною машиною часу для українців.
Грудень був досить теплим, хоча наприкінці місяця засніжило. А от січень здивував морозами – місцями стовпчик термометра опускався до -25°C. Короткотривале потепління змінилося ще сильнішими морозами – на початку лютого подекуди фіксували -30°C.
І все це відбувається на тлі новин про зміни клімату та температурні антирекорди. Так, наприклад, 2025 рік став третім найтеплішим за всю історію спостережень.
"УП. Життя" поспілкувалася з кандидаткою географічних наук, завідувачкою відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Вірою Балабух, щоб дізнатися:
- яка причина похолодання та коли воно може закінчитися;
- чи дійсно ця зима аномальна;
- наскільки частим явищем для нашої країни є такі періоди холоду;
- як це поєднується зі змінами клімату;
- та якими будуть зими через 20 років?
– Що зумовило похолодання, яке накрило Україну у січні, та чи дійсно воно аномальне?
– Не варто говорити, що ця зима аномально сніжна і морозна. Грудень навпаки був теплим і посушливим. Середня температура повітря на 1-4°C перевищувала кліматичну норму, яка складає від +2°C і вище на Кримському півострові до -3°C і нижче на північному сході та у високогір'ї Карпат. А дефіцит опадів подекуди сягав 10-20%.
Такі ж тенденції спостерігалися й на початку січня. Проте вторгнення арктичного повітря наприкінці першої декади спричинило суттєве зниження температури повітря та сильні снігопади, особливо у західних і північних областях. При цьому у південних, південно-східних та навіть східних регіонах температура повітря залишалась вищою за норму, а опади випадали переважно у вигляді дощу.
Причиною подальшого похолодання став Азійський (Сибірський) антициклон.
Антициклон – це потужний вихор з високим атмосферним тиском. У ньому повітря опускається, завдяки чому хмари розсіюються і спостерігається переважно сонячна й безвітряна погода. Влітку з антициклонами пов'язана спека, а взимку – морози.
Від того, звідки вихор перемістився і які повітряні маси приніс із собою, залежить температура повітря. Найбільшу небезпеку взимку несе саме Азійський антициклон. Особливо, якщо він займає велику площу і поширюється на значну частину континенту, зокрема і на полярні широти. Тоді у вихор потрапляє холодне повітря з Арктики. Крім того, зниженню температури сприяє і наявність снігового покриву, який може відбивати 70-80% сонячної енергії. Завдяки цьому температура повітря падає додатково. Наприклад, на території Сибіру, де ці процеси проявляються найяскравіше, місцями температура знижувалась до -50°C.
Саме Азійський антициклон спричинив хвилю морозної погоди у січні. Наприкінці місяця він залишив територію України й зараз поступово переміщується на схід. Проте його вплив на погоду все ще зберігається, оскільки вихор надзвичайно потужний і блокує переміщення циклонів із заходу.
– Наприкінці січня було невелике потепління і здавалося, ніби холод відступає. Але за кілька днів морози повернулися. Чому це сталося?
– Атмосфера перебуває у безперервному русі. Антициклон, що утворився над Скандинавією, при взаємодії з південним циклоном, центр якого був на південному сході від України, спровокували ультраполярне вторгнення – перенесення екстремально холодного арктичного повітря. Тому 30 січня температура знову знизилась.
– Хвилі холоду – це звичне явище для України? Як вони поєднуються зі змінами клімату та глобальним потеплінням?
– Похолодання і потепління – це звичайні процеси, характерні для погоди. Після кожного похолодання обов'язково приходить потепління – і навпаки. Питання в тому, як часто відбуваються такі "гойдалки" і наскільки інтенсивними вони бувають.
Нещодавно ми з колегами провели аналіз хвиль холоду, які накривали Україну у 1981-2020 роках. В середньому щороку їх спостерігалося 16-17, з яких 84% були сильними, 14% – дуже сильними, а близько 1% – екстремальними. Найінтенсивніші та найпотужніші хвилі холоду характерні для східних регіонів (особливо Луганської, Сумської та Харківської областей), де мінімальна температура взимку може опускатися до -20°C і нижче. На заході вони бувають рідше і не такі потужні.
Протягом останніх десятиліть в Україні спостерігалася тенденція до зменшення кількості, інтенсивності й потужності хвиль холоду. Скорочувалась і їхня тривалість. Все це зумовило суттєве підвищення температури повітря взимку – в середньому на 1,5°C. Найбільше потеплішав січень – на 2-3°C, якщо порівнювати з другою половиною минулого століття.
Варто зауважити, що хвилі холоду бувають у будь-яку пору року, не лише взимку. Найбільш небезпечні вони навесні, особливо якщо сильна хвиля холоду приходить після аномально теплої погоди. Саме через це торік у травні сталися заморозки, що призвели до втрати урожаю фруктів.
На відміну від хвиль холоду, повторюваність та інтенсивність хвиль тепла зростає. Саме це сприяє підвищенню температури, особливо влітку.
Наявність хвиль холоду не суперечить процесам глобального потепління. Ріст температури повітря на планеті призводить до зміни циркуляції атмосфери. Тепле повітря із субтропіків потрапляє в полярні широти, а арктичне – просувається далеко на південь. Наприклад, 3 лютого в Україні мінімальна температура повітря опускалась до -29°C, а тим часом у Норвегії було +2°C.
Глобальне потепління не скасовує похолодань і морозів взимку у помірних широтах загалом і в Україні зокрема. Хоча вони стають значно рідшими й не такими інтенсивними, як 20-30 років тому, але шкоди можуть завдати значно більше.
Тож, хвилі холоду спостерігатимуться й надалі – попри підвищення глобальної температури повітря. До речі, в Україні цей ріст відбувається майже втричі інтенсивніше, ніж загалом на планеті.
– Яким буде цьогорічний лютий і чи варто чекати на швидке потепління?
– Загалом для лютого характерна досить мінлива і вітряна погода. Атмосфера починає перебудовуватись із зимових процесів на літні, що досить складно описати математично. Тому є розбіжності між розрахунками різних моделей і прогностичних центрів. Крім того, чим більший термін – тим більша невизначеність і менша справджуваність.
Загалом більшість розрахунків вказують, що протягом першої половини місяця західні, північні, центральні та східні області України все ще перебуватимуть під впливом Антарктики. Тому температура повітря в цих регіонах, ймовірно, буде нижчою за норму. Водночас на півдні, особливо на південному сході, вона навпаки може бути на 1-2°C вищою.
Далі вплив Арктики слабшатиме, а температура поступово підвищуватиметься. Зокрема, цьому сприятиме і більша тривалість дня. До кінця місяця у південних та південно-західних областях температура повітря, ймовірно, залишатиметься вищою за норму, а на решті території – в її межах.
Що ж до приходу весни та погоди у цьому сезоні – зараз це спрогнозувати дуже важко. Навіть на лютий прогнози змінюють кожного дня.
– Періодичні хвилі холоду з Україною назавжди?
– Так. Хвилі холоду і тепла, які пов'язані з циркуляцією атмосфери, є характерними рисами нашого клімату. Знову ж таки, через глобальне потепління кількість хвиль холоду, їхні тривалість і потужність зменшуються. Але є невеликі регіональні аномалії – у східній частині лісостепу і степовій зоні, а також у деяких районах Полісся та Прикарпаття короткочасні весняні хвилі холоду навпаки частішають. Тобто зміни є не зовсім однорідними.
У помірних широтах, в яких розташована Україна, вторгнення холодного арктичного повітря й надалі залишатимуться важливим чинником погоди. Не лише взимку, а загалом упродовж року. У минулому вони були характерними для кожної зими й іноді призводили до зниження температури до -35°C і нижче. А зимою 1928-1929 років взагалі стовпчик термомента опускався до -42 °C. Тож температури від -20 до -25°C, зафіксовані останніми днями, не є рекордно низькими в історичному контексті.
– Як через глобальне потепління змінюються сезони в Україні? І якою через 20 років буде зима – теплою чи суворою?
Сучасна зима стала не тільки теплішою, а й майже на місяць коротшою, у порівнянні з другою половиною XX століття. Літо зараз спекотніше і довше, осінь починається пізніше і також теплішає. Вересень за температурою все частіше нагадує літній місяць. Цікаві зміни відбуваються і весною: у березні температура повітря зростає, а от у квітні й травні все більш-менш стабільно. Тому нерідко дерева починають цвісти у березні, а квітневі й травневі заморозки завдають їм потім шкоди, що призводить до втрати урожаю.
Найімовірніше, що через 20 років зими у нас будуть такими, як і протягом останнього десятиріччя. Хвилі холоду обов'язково будуть, як і морози та снігопади. Але поступово ці процеси спостерігатимуться все рідше.
Альона Павлюк, "Українська правда. Життя"
