Закордонна пастка. Як Греція не дає повернути в Україну дітей з притулку, яких евакуювали через війну
Після початку повномасштабного вторгнення Україна евакуювала за кордон понад 4 тисячі дітей-сиріт. Тоді ані Україна, ані держави-партнерки не розуміли, як довго триватиме війна і скільки часу діти житимуть "у гостях".
Згодом Україна вирішила поступово повертати дітей, не чекаючи на завершення бойових дій. У 2024 році уряд напрацював план повернення та затвердив постанову, згідно з якою дітей повертають не в інтернати чи сиротинці – їм одразу шукають сім’ї.
Та виявилось, що не у всіх випадках країни-партнерки готові відпускати маленьких українців. Так навесні 2025-го Греція заблокувала повернення восьми вихованців притулку "Родинний затишок" із міста Славутич на Київщині.
Чому так сталося? Чи вдасться Україні повернути дітей додому та що для цього роблять на різних рівнях? І наскільки поширеними є подібні ситуації? Деталі з’ясовувала "УП.Життя".
Куди виїхали діти і на яких умовах?
Десятьох дітей із сиротинця евакуювали у квітні 2022 року. Їх оселили у шелтері в Афінах у рамках грантової програми The Home project, що на той момент фінансувалась урядом Нідерландів.
"Після довгої та небезпечної подорожі вони прибули у притулок "Нісос", – написали 26 квітня представники організації у Facebook та опублікували декілька фото з дітьми.
Терміни перебування українських дітей у шелтері тоді не обговорювали, адже було незрозуміло, скільки триватиме війна.
Діти разом із працівницею сиротинця мешкали в одному будинку. З часом діти почали відвідувати грецькі дитсадки та школи, а щосуботи у них була "українська школа".
"Діти були забезпечені дозвіллям. Я знаю, що ті, хто цікавився танцями – ходили на танці. Хлопці ходили на спортивні секції", – каже керівниця сиротинця "Родинний затишок" Яна Полегенько.
З якими проблемами зіштовхнулись діти під час проживання у шелтері?
Життя за кордоном у європейській країні, доступ до освіти, цікаве дозвілля – звучить майже як мрія. Але усе виявилось не настільки ідеально, стверджує діаспорянка Тетяна Петляшенко, онука якої ходить в одну школу з дітьми із сиротинця.
"Ми прийшли у школу в минулоріч. Я дізналась, що є семеро дітей з України. Я почала спілкуватись з іншими мамами, і вони висловили занепокоєння, що діти голодні, холодні, за ними ніхто не дивиться", – ділиться жінка.
Жінка запевняє: згодом підтвердження цьому вона побачила на власні очі.
"В однієї з дівчаток хворий шлунок, вона практично нічого не їсть. Вони усі завжди голодні. Вони просять у дітей їжу", – розповіла жінка.
Розуміючи, що діти недоїдають, вона спробувала сама передавати дітям їжу, але, за її словами, греки забороняли це робити.
"Для того, щоб передати їм їсти, треба проводити спецоперацію – греки заборонили з ними спілкуватись. Діти ходять голодні, обірвані.
Цей жах я спостерігаю вже два роки. Можливо, це недержавна установа, але має ж бути якесь піклування", – нарікає Тетяна Петляшенко.
Що на це кажуть у організації The Home Project?
Доповнено: У відповіді на лист "УП.Життя" в організації спростували інформацію про те, що діти погано харчуються.
"Усі діти, які перебувають під нашою опікою, щодня отримують три збалансовані страви, відповідно до їхнього віку, плюс два перекуси, розроблені у консультації з медичними працівниками, включаючи сертифікованого дієтолога.
Особливі дієтичні потреби, зокрема для дітей із захворюваннями, алергіями або релігійними вимогами, повністю враховуються", – зазначили у організації.
Також там запевняють, що ніхто не забороняє дітям спілкуватись з діаспорянами з України.
"Твердження про те, що діти ізольовані або відрізані від контактів, є абсолютно необґрунтованим. Вони регулярно спілкуються зі своїми законними представниками та контактами в Україні, а також будують соціальні зв'язки в місцевій громаді.
Їхня здатність підтримувати та розвивати змістовні стосунки є ключовим елементом нашої індивідуалізованої моделі догляду", – йдеться у відповіді представників організації.
Що про цю ситуацію кажуть у притулку?
Керівниця сиротинця Яна Полегенько запевнила, що проблеми з харчуванням були, але лише на початку, бо діти звикали до нового раціону.
"Діти важко проходили адаптацію, тому що в Греції інший раціон. Там інші продукти та режими харчування. Якщо для нас нормально їсти багато фруктів та овочів у сезон, то в них переважають бобові. Ми бобові у таких кількостях ніколи не їли.
Наразі діти адаптувались і нормально сприймають ці страви", – каже вона.
За її словами, також скарг побільшало, коли у будинок до українських дітей підселили біженців з Близького Сходу.
"Всього підселили декілька дітей. З пояснень шелтеру, вони недовго там були, але за той час виникали конфлікти.
Розумієте, коли наші діти жили самостійно з нашою супроводжуючою – це було одне. Але коли туди потрапили діти іранського походження, ситуація вкрай змінилася. Діти почали скаржитись, що спочатку у них з’їдали всю їжу. Тоді ми почали бити на сполох і активно шукати шляхи їхнього повернення", – каже Яна Полегенько.
Коли і чому вирішили повертати в Україну дітей?
Представники української діаспори в Греції у 2024 році подали скаргу в Офіс омбудсмена України, вказуючи на "незабезпечення прав дітей".
"Особливого занепокоєння викликає інформація щодо того, що деякі учні (особливо молодшого та середнього віку) не розмовляють українською мовою", – цитують звернення діаспорян в Офісі уповноваженого з прав людини.
Також у 2024-му з’явилась одна важлива причина для повернення: припинилось фінансування прихистку, пояснив "УП.Життя" голова Національної соціальної сервісної служби України Василь Луцик.
"У нас є офіційне звернення приймаючої організації, що вони призупиняють фінансування шелтера.
Відповідно до нашого законодавства, це є однією з підстав для повернення дітей", – пояснив він.
Згодом організація The Home Project знайшла інші джерела фінансування, однак українські служби вже ухвалили рішення: дітей вирішили забирати додому. В умовах воєнного стану це багатоетапний процес. Головна складність у тому, що Україні треба буквально довести, що дітям буде жити краще не у мирній Греції, а в Україні.
До весни 2024 року двох дітей встигли забрати родичі. Тож українська бюрократична машина почала працювати над тим, щоб забрати решту вісьмох дітей. По прибуттю їх мали відправити у сімейні форми виховання – тобто, усім їм знайшли сім’ї.
Повернення запланували на 24 березня. Але напередодні Греція втрутилась і фактично зірвала процес.
Чому діти не повернулись додому?
Як повідомили "УП.Життя" в Міністерстві закордонних справ, рішення про повернення українських дітей заблокувала грецька прокуратура.
"Рішення було заблоковане прокурором міста Афіни у справах неповнолітніх, який 23.03.2025 виніс постанову про тимчасову передачу групи українських дітей під опіку благодійної організації The Home Project з метою "вжиття вичерпних заходів з оцінки та визначення найкращих інтересів неповнолітніх дітей, зокрема щодо можливості їх репатріації".
У рішенні зазначено, що "діти залишатимуться в структурі гостинності до ухвалення індивідуального рішення по кожній дитині на основі оцінки її ситуації з метою захисту найкращих інтересів", – повідомили в МЗС.
На ситуацію відреагували дипломатичні служби. Посольство України в Греції спробувало одразу організувати зустріч з міністром Міністерства міграції та притулку Греції, щоб обговорити ситуацію.
"На жаль, відповіді від грецької сторони не надійшло, тому дипустанова направила термінову вербальну ноту до МЗС та Міністерства міграції Греції", – зазначили у міністерстві.
Зі свого боку Офіс омбудсмена також надіслав звернення до Уповноваженого з прав людини у Греції, але відповіді досі не отримав.
Згодом українська сторона порушила тему повернення дітей під час зустрічі заступників керівників МЗС України та Греції. Грецька сторона повідомила, що ймовірно, затримка "має бюрократичний характер" і питання "буде вирішено позитивно".
Однак станом на червень 2025 року обіцяного "позитивного рішення" немає.
"Під час зустрічі з керівником Посольства спеціальний уповноважений МЗС Греції з питань України зауважив, що "питання репатріації дітей віднесене до компетенції органів юстиції Греції, що виключає можливість зовнішнього впливу на ситуацію", – зазначають у МЗС.
За цей час працівники посольства встигли відвідати дітей у шелтері. За їхніми словами, діти підтримують спілкування зі своїми законними представниками в Україні. Але повернутися з Афін вони досі не можуть, бо рішення блокує грецька держава. Наразі ніхто не дає прогнозів, коли Греція врешті прийме остаточне рішення щодо долі дітей.
Доповнено: У організації The Home Project зауважують, що не мають впливу на ситуацію, оскільки рішення – за грецькими державними структурами. Тож на період невизначеності діти продовжують мешкати в їхньому шелтері.
"Доки для кожної дитини не буде визначено стале, індивідуалізоване довгострокове рішення, вона продовжуватиме перебувати під опікою в нашому притулку", – повідомили "УП.Життя" в організації.
Наскільки поширеними є подібні ситуації?
Це вже не перший випадок, коли європейські країни не хочуть відпускати українських дітей-сиріт.
До прикладу, значний резонанс спричинила ситуація в Італії, де у серпні 2024 року суд ухвалив рішення залишити 57 українських дітей-сиріт, вивезених з Бердянська після повномасштабного вторгнення Росії.
Також наприкінці травня 2025 року проти рішення повертати 52 українських дітей з Австрії до України виступила організація Senecura, яка керувала шелтером. Свою позицію керівник організації аргументував тим, що в Україні у дітей буде "невизначене майбутнє через війну".
Місцева влада погоджувалась із цим твердженням, але врешті таки дала дозвіл на повернення дітей. Вони прибули до України 1 червня.
"Такі ситуації трапляються. Для них [європейських країн] будь-які події, що відбуваються в Україні – прильоти "шахедів", ракет і так далі, – автоматично екстраполюються на всю територію України. Тому з їхнього погляду вся територія України є небезпечною.
Це питання комунікації, яку треба піднімати з нашими закордонними партнерами. Пояснювати, що в Україні є регіони, які відносно безпечні, і що влада, уряд і місцеве самоврядування функціонують та можуть забезпечити інтереси дитини", – каже керівник Національної соціальної сервісної служби Василь Луцик.
За даними Нацсоцсервісної служби, станом на кінець травня 2025 року Україна вже повернула з-за кордону понад 3129 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Наразі українські служби працюють над тим, щоб повернути ще 1683 дітей.