"Помилка лікарів забрала життя моїх дітей": історія жінки, яка втратила ненароджену двійню і бореться за справедливість
У 2024-му 40-річна Олена Дебела з Харківщини чекала на двох доньок і готувалася стати мамою. Натомість ця вагітність завершилася трагедією, з якою жінка живе вже другий рік.
За словами Олени, вона втратила двох ненароджених дівчаток через помилку лікарів. Поліція відкрила кримінальне провадження, а трьом лікарям, які спостерігали за вагітністю, повідомили про підозру.
Попри це, підозрювані досі працюють з пацієнтами та не відсторонені від посад.
Жінка вимагає покарання для винних і наполягає, що її випадок – не просто особиста історія, а питання відповідальності медичної системи.
"Українська правда. Життя" розбиралася, що відбувається у справі та чому шлях до справедливості виявився таким довгим і складним.
Для цього ми поговорили з потерпілою, адвокаткою з медичного права юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Аллою Цимановською та захисниками підозрюваних.
"Вони практично зламали мені життя"
У 2023 році Олена Дебела дізналася про довгоочікувану вагітність. Це сталося саме тоді, коли вона вже майже втратила надію стати мамою.
На 12-му тижні Олена стала на облік у лікаря-гінеколога Харківської міської поліклініки №6 – його їй рекомендували знайомі. Перше УЗД показало, що Олена носить під серцем монохоріальну моноамніотичну двійню – вагітність, коли два плоди мають спільні плаценту та плідний мішок.
"Лікар направив мене в обласну лікарню. Там мені сказали, що двійня монохоріальна діамніотична, тобто діти мають одну спільну плаценту, але дві окремі амніотичні порожнини – кожен плід перебуває у власному плодовому міхурі", – розповідає Олена.
Жінка виконувала всі рекомендації лікарів. За її словами, проблем з вагітністю не було. Згодом стало відомо, що у сім'ї народяться двоє дівчаток.
Попри легку прееклампсію (ускладнення при вагітності, що характеризується появою високого кров'яного тиску та часто значною кількістю білка в сечі – ред.) та різницю у вазі і рості між дівчатками, лікарі запевняли, що все добре і хвилюватися не варто.
"Зважаючи на те, що діти в одній плаценті, лікарі відразу казали, що народжувати я буду лише за допомогою кесаревого розтину. Моя провина в тому, що я не цікавилася глибоко цим питанням, у всьому довіряла лікарям і це призвело до таких важких наслідків", – ділиться Олена Дебела.
Під час госпіталізації, на 32-му тижні вагітності, лікарі Харківського клінічного пологового будинку №2 помилково встановили, що двійня дихоріальна (тобто діти мають дві плаценти), і скасували плановий кесарів розтин, призначивши природні пологи з 37-го тижня.
"На терміні 36 тижнів і 6 днів я приїхала до пологового будинку. Спочатку лікарі заспокоїли, мовляв, серцебиття у нормі, все гаразд. Але УЗД після обіду того ж дня показало, що одна дитина була мертвою, інша – живою, її серцебиття було у межах норми.
Найстрашніше було дізнатися, що це сталося не щойно: лікарі помітили ознаки розкладання, а експертиза згодом довела, що доньки не стало ще кілька днів, а то й два тижні тому. Я нічого не відчувала, не було жодного сигналу від організму, який би мене насторожив", – розповідає Олена.
Після того Олену відправили каретою "швидкої допомоги" до Харківського перинатального центру №4 для проведення екстреного кесаревого розтину. Там жінку оформили та провели повторне УЗД, яке підтвердило загибель одного плоду та життєздатність іншого.
"Коли я вийшла з наркозу, лікар, який проводив кесарів розтин, повідомив мені про смерть другої дитини. З його слів, під час вилучення плоду він здійснив тиск на ділянку живота, після чого настала миттєва смерть немовляти. Реанімаційні заходи виявилися безрезультатними. Згодом він сказав, що дитина вже була мертвою, коли він її вилучив.
Після цього ми з чоловіком звернулися до поліції та написали заяву. Далі було відкрито кримінальне провадження і трьом лікарям повідомили про підозри. Лікар, який проводив кесарів, проходить у справі, як свідок, експертиза не довела його провину", – пригадує Олена Дебела.
За словами Олени, експертиза засвідчила, що діти були здоровими та не мали патологій. Друга дівчинка загинула через продукти розпаду першої дитини, які потрапили до її організму через спільну плаценту під час кесаревого розтину через помилку лікаря.
Жодного з підозрюваних не відсторонили від роботи у медичному закладі, вони заперечують свою провину. Обвинувачені стверджують, що дитина вже народилася мертвою, звинувачують матір у "неадекватності" та навіть закидають підкуп результатів судово-медичної експертизи.
Наразі матеріали кримінального провадження скерували до суду.
"Засідання переносять через неявку обвинувачених і їх адвокатів через "поважні причини", вони умисно затягують розгляд справи. З 4-го вересня 2025 року від початку судових засідань обвинувальний акт досі не зачитаний і розгляд й досі перебуває на підготовчій стадії", – каже потерпіла.
Попри це, подружжя намагається довести, що некомпетентність та неправильний діагноз лікарів призвели до смерті двох дітей, на яких вони довго чекали.
Ризики виношування монохоріальної діамніотичної двійні
Монохоріальна діамніотична двійня – одна з найрідкісніших і водночас найбільш ризикованих форм багатоплідної вагітності. Її особливістю є те, що обидва плоди мають спільну плаценту, але кожен із них перебуває у своєму амніотичному мішку.
Один із них може отримувати менше плацентарного кровотоку і, як наслідок, відставати у рості.
Через спільну плаценту загибель одного плода може спричинити:
- гостру гіпотензію другого (зниження артеріального тиску, що спричиняє недостатнє кровопостачання органів, особливо мозку),
- ішемічне ураження мозку,
- загибель іншого.
Народження монохоріальної діамніотичної двійні на 35-му тижні є поширеною медичною практикою і вважається оптимальним вибором. Це дозволяє забезпечити достатню зрілість малюків і водночас мінімізувати високі ризики мертвонародження, притаманні пізнім термінам такої вагітності.
Що кажуть у поліції?
У липні 2024 року підозри отримали:
- лікар-акушер-гінеколог Харківської міської поліклініки №6, який вів вагітність Олени з 12 тижнів;
- лікарка-акушерка-гінекологиня та завідувач пологовим відділенням Харківської міської багатопрофільної лікарні №17.
За даними правоохоронців, медичні працівники під час роботи з пацієнткою не врахували результати ультразвукового дослідження, які вказували на патологічну нерівномірність розвитку плодів.
"Медики не зафіксували ці дані в поточних діагнозах, не вжили необхідних заходів для ретельного моніторингу стану вагітності та не виявили причин затримки росту одного з плодів", – повідомили в поліції.
Експерти провели судово-медичну експертизу, результати якої довели причинно-наслідковий зв'язок між діями лікарів і смертю дітей. Ці дані й лягли в основу обвинувального акту.
"Ігнорування обстежень, помилки в діагнозах та несвоєчасна госпіталізація – все це суперечило медичним стандартам і коштувало життя ненародженим дітям", – вважають у прокуратурі.
Лікарям інкримінують неналежне виконання професійних обов'язків, що призвело до смерті плодів – частина 1 статті 140 Кримінального кодексу. Їм загрожує до двох років позбавлення волі.
Наразі матеріали справи скерували до суду. За словами Олени, підозрювані та їхні захисники не з'являються на судових засіданнях, що, на її думку, сприяє затягуванню процесу.
Позиція захисників підозрюваних
Адвокат Антон Саскін, який представляє інтереси одного з підозрюваних, у коментарі для "УП. Життя" зазначив, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду.
На цьому етапі сторони, зокрема й потерпілі, можуть оскаржувати рішення, дії або бездіяльність під час досудового розслідування та користуватися іншими правами, які передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України.
"Реалізація цих прав є необхідною умовою для подальшого повного, всебічного та неупередженого судового розгляду. За його результатами суд, я впевнений, надасть оцінку всім обставинам кримінального провадження, встановленим під час досудового розслідування, та ухвалить рішення щодо того, чи відповідали дії лікарів стандартам Міністерства охорони здоров'я.
Тому коментарі сторони захисту з приводу відповідності або невідповідності дій лікарів чинним медичним стандартам є передчасними", – пояснив адвокат.
Відповідаючи на запитання щодо можливого навмисного затягування процесу, Антон Саскін додав, що суд у разі встановлення в діях сторін ознак зловживання процесуальними правами – зокрема зволікання чи затягування судового розгляду – надасть цим діям належну процесуальну оцінку та ухвалить рішення, передбачені законодавством.
Представником інтересів інших двох підозрюваних є адвокат Сергій Гончаров. Ми також звернулися до нього з проханням надати коментар, однак відповіді так і не отримали.
Чи можуть відсторонити лікаря від роботи в лікарні, якщо йому оголосили підозру? Що каже закон
За словами адвокатки з медичного права юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Алли Цимановської, повідомлення про підозру саме по собі не тягне автоматичного відсторонення лікаря від професійної діяльності. Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає, що його застосовують лише на підставі ухвали слідчого судді або суду.
"З клопотанням про відсторонення має звернутися прокурор або слідчий за погодженням із прокурором. При цьому сторона обвинувачення зобов'язана обґрунтувати, що подальше перебування особи на посаді може створювати ризики для кримінального провадження.
Йдеться, зокрема, про можливість знищення чи підроблення медичної документації, незаконний вплив на свідків або інше перешкоджання розслідуванню, а також про потенційну загрозу для безпеки пацієнтів", – пояснює фахівчиня.
Відсторонення має тимчасовий характер та застосовується на обмежений строк, як правило до двох місяців. За окремим рішенням суду та наявності належного обґрунтування його можуть продовжити. Водночас суд зобов'язаний оцінювати не лише наявність підстав для такого заходу, а й наслідки відсторонення для інших осіб.
"На практиці цей механізм майже не застосовують у справах про неналежне виконання медичними працівниками професійних обов'язків. Керівники медзакладів, як правило, утримуються від управлінських рішень, очікуючи остаточного вироку суду, а органи досудового розслідування не завжди ініціюють подання відповідних клопотань.
У результаті виникає ситуація, коли лікар може продовжувати медичну практику навіть у справах із надзвичайно важкими наслідками", – розповідає Алла Цимановська.
Водночас відсторонення від посади не є формою покарання чи визнання вини – це превентивний захід для захисту пацієнтів та забезпечення об'єктивності та неупередженості розслідування.
Затягування кримінального провадження через неявку захисників на судові засідання або подання великої кількості клопотань є однією з поширених тактик. Формально такі дії можуть відповідати вимогам закону, однак у сукупності вони можуть призводити до порушення принципу розумних строків розгляду справи та фактичного обмеження права потерпілої на ефективний доступ до правосуддя.
Як зазначила Алла Цимановська, у таких ситуаціях потерпіла сторона може скористатися кількома правовими механізмами. Зокрема, ініціювати дисциплінарне провадження щодо адвокатів у разі зловживання процесуальними правами, подати скаргу на бездіяльність або неефективні дії слідчого чи прокурора, а також звернутися до суду з клопотанням про фіксацію таких зловживань і застосування процесуальних заходів.
"Подібні справи є юридично складними, тривалими та надзвичайно емоційно виснажливими для потерпілих. Однак саме послідовна правова позиція, фіксація кожного процесуального порушення та публічна увага до справи створюють передумови не лише для відновлення справедливості, але й для формування більш відповідальної практики у сфері медичної допомоги", – підсумувала адвокатка з медичного права Алла Цимановська.
Віра Шурмакевич, "Українська правда. Життя"
