Київський університет інтелектуальної власності та права: від юридичного інституту до топ-20 вишів України
У рейтингу Forbes Ukraine за підсумками вступної кампанії 2026 року Київський університет інтелектуальної власності та права опинився серед двадцяти найпопулярніших закладів вищої освіти країни. За рік кількість заяв до КУІВтП зросла приблизно у дев'ять разів і сягнула близько 15 тисяч.
Для університету це значно більше, ніж результат однієї вдалої вступної кампанії. За останні роки КУІВтП помітно змінив масштаб своєї роботи: сьогодні тут діють понад 40 освітніх програм, а поряд із традиційними правничими спеціальностями розвиваються IT, фінанси, менеджмент, психологія, журналістика, політологія, соціологія та інші напрями.
За низкою спеціальностей університет уже входить до числа лідерів за кількістю заяв вступників. Високі позиції КУІВтП має у сфері права, міжнародного права, правоохоронної діяльності, обліку й оподаткування, фінансів, соціології, політології та менеджменту.
Раніше КУІВтП часто називали "університетом можливостей". Сьогодні ця характеристика отримала цілком конкретне наповнення: нові спеціальності, сучасна навчальна база, розширення студентської спільноти та один із найвищих темпів зростання кількості заяв серед українських ЗВО.
Проте нинішні результати університету мають передісторію. Сучасний КУІВтП формувався на базі київського правничого інституту, який працював у структурі Одеської юридичної академії, а один із ключових етапів його розвитку був безпосередньо пов'язаний зі зміною законодавства про вищу освіту.
У чому секрет такого стрімкого зростання? Як підкреслює президент Університету, академік Сергій Ківалов, нинішні результати не з'явилися за один чи два роки.
"Те, що ми маємо сьогодні, створювалося десятиліттями. За сучасними корпусами, новими спеціальностями, тисячами студентів і високими показниками вступної кампанії стоять роки системної роботи, сильна наукова школа, викладацький колектив і традиції, які ми зберегли та продовжили розвивати. Університет не виник на порожньому місці. Він пройшов складний шлях становлення, трансформацій і розвитку, і саме цей фундамент сьогодні дозволяє нам рухатися вперед такими темпами", – зазначає президент Університету.
З чого все починалося
Сучасна історія КУІВтП бере початок у 2010 році, коли у Києві у структурі Одеської юридичної академії почав працювати спеціалізований інститут, орієнтований передусім на підготовку фахівців у сфері права та інтелектуальної власності.
Для того часу такий напрям був особливо актуальним. В Україні розвивалася система правової охорони інтелектуальної власності, технологічний сектор, підприємництво, а разом із ними зростав попит на юристів зі спеціалізованими знаннями.
За наступні роки київський інститут суттєво розширився. Було сформовано власний професорсько-викладацький колектив, кафедри, студентську спільноту та навчальну базу. Заклад продовжував традиції Одеської школи права, водночас формуючи власне академічне середовище у столиці.
До кінця 2010-х років у Києві вже працював повноцінний освітній осередок із сотнями студентів, викладачами та сформованою матеріально-технічною інфраструктурою.
А далі настав момент, який фактично визначив подальшу долю київського інституту. Наприкінці 2019 року законодавство у сфері вищої освіти змінилося так, що продовжувати роботу у попередньому статусі заклад уже не міг.
Реформа 2019 року і нова модель роботи
18 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон №392-IX, який змінив порядок функціонування територіально відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти.
Нові норми фактично не дозволяли територіальним підрозділам вишів, зокрема інститутам, надалі працювати у попередньому форматі в Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі. Для київського інституту НУ "Одеська юридична академія" це означало необхідність змінити організаційний і правовий статус.
На той момент питання стосувалося вже не тільки організаційної структури. В інституті навчалися тисяча студентів, які мали здобути освіту та отримати дипломи. Тут працювали понад сто викладачів і співробітників, діяли кафедри та була сформована власна навчальна база.
Тому під час реалізації нових законодавчих вимог одним із головних завдань стало зберегти безперервність освітнього процесу та не створити додаткових проблем для студентів і працівників.
Потрібно було забезпечити можливість студентам продовжити навчання у звичному середовищі, викладачам – професійну діяльність, а сформованій академічній школі – подальшу роботу.
Рішення напрацьовувалося у взаємодії з Міністерством освіти і науки України та Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, який очолював Сергій Бабак.
На базі київського інституту було створено самостійний заклад вищої освіти, який продовжив освітню діяльність уже в новому організаційному статусі.
Для студентів цей перехід насамперед означав можливість продовжити навчання та отримати дипломи без необхідності переходити до іншого університету. Викладацький і адміністративний колектив також зміг продовжити роботу, а створені за попередні роки кафедри та освітні напрацювання були збережені. Спільними зусиллями вдалося зняти суттєву соціальну напругу.
Окремо було вирішено питання матеріальної бази.
За погодженням Міністерства освіти і науки новостворений заклад продовжив на умовах оренди використовувати навчальні корпуси на Харківському шосе, 210.
Для університету це мало принципове практичне значення. Навчальний процес продовжився у тих самих корпусах, із сформованою матеріальною базою та викладацьким складом.
Фактично погодження подальшого використання приміщень з боку МОН стало практичним підтвердженням обраної моделі вирішення питання: нові законодавчі норми були виконані, водночас студенти й колектив отримали можливість продовжити навчання та роботу.
При цьому новий статус не означав відмови від попередньої академічної історії. КУІВтП зберіг кадрову та освітню спадкоємність і продовжив традиції Одеської школи права, на основі якої формувався київський інститут.
Що змінилося після отримання самостійності
Самостійний статус дав університету більше можливостей для розширення освітньої пропозиції.
Якщо спочатку заклад був орієнтований переважно на право та інтелектуальну власність, то сьогодні КУІВтП здійснює підготовку вже за 29 освітніми програмами.
До правничого напряму додалися комп'ютерні науки та IT, фінанси, банківська справа, облік і оподаткування, менеджмент, психологія, журналістика, політологія, соціологія та інші спеціальності.
Разом із програмами розвивалася й інфраструктура.
Університет створив кіберполігон, криміналістичні лабораторії, віртуальний полігон, навчальну телестудію, залу судових засідань, інтерактивний тир, сучасні комп'ютерні класи та інші спеціалізовані навчальні простори.
Акцент зроблено на практичній підготовці студентів. До освітнього процесу залучають представників юридичної практики, державних органів, правоохоронної системи та бізнесу.
Розширення університету відобразилося і на результатах вступу. У 2026 році КУІВтП увійшов до ТОП-20 найпопулярніших університетів України, а кількість заяв, за даними Forbes Ukraine, зросла приблизно у дев'ять разів.
За окремими спеціальностями університет сьогодні займає лідерські позиції в Україні та Києві. Йдеться, зокрема, про правоохоронну діяльність, право та міжнародне право, фінанси, облік і оподаткування, соціологію, політологію та інші напрями.
Самодіяльність та соціальна місія
Є ще один аспект нинішньої моделі КУІВтП.
Університет працює на принципах самозабезпечення і не потребує бюджетного фінансування своєї поточної діяльності. Водночас він створює робочі місця, сплачує мільйони гривень податків до державного та місцевих бюджетів, а використання навчальних корпусів на умовах оренди забезпечує додаткові надходження від державного майна.
Щороку університет випускає сотні фахівців, які працюють у правничій сфері, державних інституціях, правоохоронній системі, економіці, фінансах, бізнесі та інших галузях.
Таким чином, модель, яка була сформована після законодавчих змін, сьогодні має цілком вимірюваний результат: університет самостійно забезпечує свою роботу, готує необхідних ринку праці фахівців, створює робочі місця та генерує податкові й орендні надходження.
За кілька років КУІВтП суттєво змінився і за масштабом, і за переліком спеціальностей. При цьому в основі університету залишилися правнича школа, сформований викладацький колектив та академічна спадкоємність, які були закладені ще на попередніх етапах його розвитку.
ТОП-20 найпопулярніших ЗВО України, близько 15 тисяч заяв вступників і 29 освітніх програм – це вже показники університету сьогодні. Наступним етапом у КУІВтП називають подальше розширення освітніх напрямів, розвиток інфраструктури та зміцнення позицій серед провідних університетів країни.
