Застукала батьків за Миколайством. Що робити, коли дитина не вірить у Миколая?

Що може бути приємніше, аніж отримувати подарунок під подушку? Хіба що бачити, як шукає і знаходить омріяну річ від Миколая ваша дитина. Щирий захват, метушня зі своїми пакунками по всьому дому, непідробний інтерес до гостинця – і невідомо, хто щасливіший від цього батьки чи дитина.

Рано чи пізно приходить момент, коли ви починаєте розуміти – дитина більше не вірить. Або ж вона випадково знаходить свій подарунок перед святом. Чи й просто в лоб каже: Миколая не існує!

Психологиня Анна Бородіна відповіла на поширені питання на тему, що робити, коли дитина більше не вірить у Миколая чи Санту, як і ким замінити Діда Мороза та чому для дітей важлива віра у диво.

Чому відчуття дива важливе для дитини?

Для малючків усе їхнє життя – це диво, то коли діти підростають, вони починають усвідомлювати свою окремість від батьків, від світу. Диво на свята для дитини – це така віра в подію або явище, яке принесе позитивні зміни, радість. Я думаю, ми зараз усі потребуємо трошки дива в умовах, у яких перебуваємо, тому такі відчуття треба намагатися підживлювати та зберігати.

Фантазування і віру в казку дитини треба обов'язково підтримувати. Це корисно, ресурсно, це є їх природний розвиток. Наприклад, уява – це один із тих факторів, яка допомагає прожити травматичний досвід. І те, що ми зараз називаємо посттравматичним зростанням.

Колись читала цікавий матеріал про роботу з травмою. Там розповідали про хлопчика, який був свідком трагедії 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку. Він намалював малюнок про ті події, у якому він дещо домалював. І дещо – це був батут, на який стрибали люди і залишалися живим. Він його дофантазував. Його малюнок переглядали психотерапевти і сказали, що саме завдяки цій уяві в нього не залишилося травматичного досвіду. Уява йому допомогла залишити цих людей живими, які насправді він бачив, як вони розбивалися.

Коли діти перестають вірити у Миколая?

За спостереженнями психологів, дитина починає вірити в казкових персонажів тоді ж, коли розвивається уява і фантазія – приблизно у 2-3 роки. Активно це відбувається у 3-5 років і триває десь до 7-9. Далі вмикається критичне мислення у дітей і вони починають розуміти різницю між уявою, фантазією й уявним світом.

За умовною нормою, такий період має збігтися з розвитком критичного мислення. Зазвичай це відбувається від 7 років, коли дозрівають ті частинки мозку, які відповідають за систематизацію, аналіз знань.

Іноді це сходиться з часом, коли дитина йде в перший клас, – з’являється чинник соціуму, який може підказати. Наприклад, у когось є старші брати чи сестри, і вони цю інформацію отримають раніше. Хтось же одна-єдина дитина в сім'ї та вірить у чарівників довше. Всі ці варіанти ок.

Рано чи пізно це трапиться і батьки мають бути готові до цього.

Як реагувати, коли дитина каже: "Я знаю, що Миколая немає, це ти клала подарунки під подушку" чи "в школі казали, що Санта – це вигадка, подарунки кладуть батьки"?

Перш за все треба запропонувати – давай поговоримо. Важливо: обов’язково треба враховувати свій ресурсний стан. Уявімо собі ситуацію, щось у батьків сталося на роботі, а тут дитина з таким глобальним питанням. Розмова може трошки не скластися. А якщо батьки в ресурсному стані, можна відразу сідати за стіл переговорів.

Можна запитати – що ти знаєш, що ти хотів дізнатися?

Головна ідея – диво не завершується на моменті, коли дитина дізналась, що якогось одного специфічного персонажа насправді фізично не існує.

Що робити, якщо "Миколая" спіймали на гарячому – дитина проснулася, коли ви клали подарунок під подушку?

Якщо таке трапилася з дитиною раннього віку, головне не налякати дитину. Можна справді прикинутися чарівником й це може спрацювати.

Дітям середнього віку скоріш за все доведеться зізнатися. Можна перевести у гумор, подякувати за розуміння і запропонувати надалі брати участь в підготовці дива для всієї родини, або один для одного. А підлітки скоріш за все вже знають, і навіть самостійно можуть готувати подарунки, тому теж мають завдання не "спалитися".

Чого не варто робити, коли розповідаєте дитині про Миколая?

Обманювати точно не треба. Краще говорити правду за віком і бажано так, щоб можна було це диво зберегти.

Також не треба припиняти дарувати подарунки (класти їх під ялинку чи під подушку). Що робити далі залежить від ситуації та вашого вибору.

Коли маленька дитина знайомиться із казками, де є злі персонажі, для неї важливе розуміння того, що завжди є хороший кінець. У ситуації з Миколаєм подібно – тільки краще мати хороше продовження. Кожна родина обирає, як саме вона буде відповідно до свого ресурсу і культурного контексту розповідати про це, але відчуття дива має зберегтися. З чим воно пов’язане – з релігійним контекстом, ефектом сюрпризу, благодійністю, сімейними традиціями – обирати вам.

Що запропонувати дитині, аби дух Миколая зберігся?

Можна залучити дитину до створення подарунка для когось іншого.

Чудово, якщо є можливість бути благодійником у це свято для тих, у кого нема можливості отримати подарунок.

Разом з дитиною можна стати благодійниками для малюків, позбавлених батьківського піклування, або тих, які опинилися в скрутному становищі. Тут ви знайдете контакти благодійних організацій, які будуть вдячні за ваш внесок.

Хороша гра, яка може навчити бути уважним і турботливим до побажань інших – "Таємний Санта".

Вона вчить озвучувати свої бажання, чути тих, хто поруч. Таємного Санту можна грати усією родиною, запропонувати провести таку гру у школі. Це сприятиме зближенню дітей у їхньому маленькому колективі.

Врешті, можна пояснити дитині, що чудеса іноді бувають не такі, як ти їх уявляєш – але це не означає, що їх немає.

Наприклад, сказати таке:

"Так, ми виконували роль Святого Миколая, бо хотіли цього свята, дива раз на рік в нашій сім'ї. Це така традиція, яка об’єднує багато сімей в один час. І це само по собі диво, що в багатьох родинах дарують такі подарунки, і є можливість це робити".

Є дуже класний фільм, який називається «Хлопчик, на ім'я Різдво». Я люблю цей фільм, бо він дуже класно демонструє, чому створюються дива, що лягає в основу дива. Раджу переглянути дорослим цей фільм. Також хороший мультфільм, який вже став класикою на цю тему, – "Полярний експрес".

Якщо у сім’ї є молодші діти, як зберегти Миколая для них, коли старші вже не вірять?

Якщо у сім’ї є молодші – старші можуть взяти участь у створенні дива для них.

Так було в моїй сім'ї, я старша сестра, в мене є молодший брат. Я раніше зрозуміла, що подарунки кладуть батьки (вони "спалилися" насправді, не розрахували час і я побачила). Але я сприйняла це так – о, прикольно, тепер я носій секрету. Відчула себе якоюсь особливою, що я можу допомогти батькам продовжувати це диво для нашої сім'ї, не розкриваючи таємниці. Через рік після того моменту я вже була включена у цей процес для молодшого брата і ще декілька років допомагала батькам створювати це диво для нього.

Повірте, це було офігенно, коли ти вже за старшого в цій історії.Зараз у нас з братом суперпрекрасні стосунки, а тоді було багато питань ревнощів, поділу уваги батьків і всього іншого. Але у момент свята ми ставали найкращими, найріднішими, і я була чарівною старшою сестрою для брата, бо допомагала батькам відволікати його, поки вони клали подарунки.

Що робити, якщо дитина ще вірить – але в Діда Мороза?

Прибрати, замінити чи залишити Діда Мороза у ваших дітей – індивідуальне рішення кожної сім’ї, яке залежить від переконань батьків та власного розуміння, чому ми це робимо.

Коли рішення прийняте – треба пояснити дитині, чому саме так. Краще виходити не з війни іта ворога, а з позиції нових традицій сім’ї, та чому це відбувається. Багато сімей нині замінюють Діда Мороза саме на Миколая – плюсик на користь цього рішення, що Миколай приходить набагато раніше.

Головне – аби у своїх варіантах та версіях не плуталися батьки.

Якщо наважилися: як замінити Діда Мороза і на кого?

У когось може статися категорична, різка історія заміщення, у когось м’яка – наприклад, добре, цього року прийде Миколай, Санта 25-го грудня, а Дід Мороз 31, наступного року в нас буде тільки Миколай і Санта, а потім у нас залишиться тільки Миколай. Але це не означає, що на Новий рік ми не отримуємо подарунки. Все залежить знову ж від стану батьків.

Хороша ідея – дарувати подарунки на Різдво на честь народження маленького Ісусика. Частині сімей це підійде. Тоді Санта може замінити Діда Мороза на Новий рік.

У нас був жарт у сім'ї: чому Дід Мороз не прилітає? Бо ППО працює. Але це для дорослих, і це прикольно. Ми можемо гумор "вмикати" тоді, коли ми в ресурсі, він допомагає нам справлятися зі складними ситуаціями. Для дітей я б не радила використовувати такі пояснення – принаймні доти, доки вони не можуть зрозуміти їх як жарт.

Краще сказати – це не наша культура, він чужий, тому він більше приходити не буде.

Якщо використовуєте таке пояснення, тоді й від Санта Клауса краще відмовитися. Залишити Миколая та обдаровування один одного в сім’ї. Це також класно.

Людмила Панасюк, "УП.Життя"