Школа на Львівщині потрапила у скандал через портрет московської цариці на виставці
У школі в селі Муроване, що у Самбірському районі на Львівщині, відкрили виставку, частина якої присвячена польській родині Мнішек. На одному з плакатів зобразили Марину Мнішек й зазначили, що та була московською царицею.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Антон Петрівський.
Подія обурила користувачів соцмережі, які вказали на недоречність вшанування такої особистості.
Відкриття виставки-меморіалу у Мурованській гімназії було урочистим.
"На плакаті виставки навіть не посоромились про це гордо написати – що вона (Марина Мнішек – ред.) була московською царицею!
Ба більше, на відкритті виставки палили свічку і молились за цю московську царицю", – розповів Антон Петрівський.
На думку військового, шкільний простір варто було б присвятити уродженцям цих земель, які боролись за незалежну Україну.
"Але ні! Ми вшановуємо поляків, які були московськими царями.
Українські діти досі не розуміють для чого їм українська держава і хто за неї боровся в різні періоди нашої історії. Ми маємо навчитись вшановувати нашу українську національну еліту", – наголосив Петрівський.
Що кажуть місцеві освітяни
Старший інспектор відділу освіти, культури, молоді та спорту Хирівської міської ради Роман Бойко у коментарі для "УП. Життя" зазначив, що слово "виставка" не є коректним у цьому випадку.
"Це краєзнавча світлиця. Окрім плакатів, там представлені речі побуту, одягу й інші предмети, які мають історичне значення", – зауважив він.
Саму Марину Мнішек він, "у першу чергу", називає уродженкою Мурованого.
"Казати, що це московська цариця, коли вона пробула на троні лише дев’ять днів – навіть не знаю… Це можна і сприймати, і не зовсім. Похід її чоловіка Лжедмитрія I на Москву взагалі стався разом із козаками", – сказав Бойко.
Директорка Мурованської гімназії Віра Турій запевнила "УП. Життя", що експозиція, присвячена родині Мнішеків – це лише частина світлиці.
"При відкритті ми жодного слова не сказали про Марину Мнішек. В одній кімнаті ми зібрали всю історію села, директорів шкіл, історію двох місцевих хлопців, яких розстріляв НКВД, тощо.
Ми 15 років мріяли про її створення, тому що це історичне місце. До нас завжди приїжджали туристи подивитися на руїни замку Мнішеків, липову алею та церкви. Тепер є світлиця, в якій ми можемо більше розповісти про село і його історію", – зауважила освітянка.
Також Віра Турій заперечила, що на відкритті молилися за Мнішеків.
"Свічка запалювалася для освячення приміщення і благословення від Бога. Ми запросили двох священників для цього. Це відбувалося перед Богородицею, а не перед царицею. Якби ми молилися за родину Мнішек, то правили б панахиду", – каже директорка.
Сама Марина Мнішек, на її думку, не є негативною історичною постаттю чи ворогом нашої країни.
"Марина Мнішек не була проти України. Московити були нелюдами, ними й лишилися. Вона хотіла їх окультурити – вчила користуватися виделкою, а вони на неї дивилися й думали, що це якась чортиця.
Це історія і її потрібно вчити. Як можна переписати історію? Ми маємо згуртуватися. В нас велика біда, а таке коїться – українці самі свою ж історію топлять", – вважає вона.
На думку Віри Турій, поляки важливі для історії села Муроване. Колись вони складали значну частину його населення, а потім їх виселили за договором між польською та радянською комуністичними владами.
"Раніше тут жили й українці, і поляки – 50 на 50. Під час операції "Вісла" виселили дуже багато поляків. Зараз вони мешкають біля Вроцлава, у селі Пасікуровице. З однією з тамтешніх шкіл ми співпрацюємо вже 9 років. Вони щоріч приїжджають до нас на Миколая і ми обмінюємося подарунками", – зазначила очільниця гімназії.
Попри вище озвучені думки та твердження про Марину Мнішек, плакат з експозиції все ж прибрали. Про це "УП. Життя" повідомила речниця СБУ у Львівській області Роксолана Яворська.
"Наші оперативні співробітники були одразу поінформовані стосовно того інциденту. Станом на сьогодні портрету московської цариці на виставці немає. Сама виставка залишається, адже вона не дотична до країни-агресора", – зазначила вона.
При цьому директорка гімназії Віра Турій повідомила, що має намір повернути плакат з Мариною Мнішек, якщо розслідування цієї справи підтвердить її слова. Воно розпочнеться наступного тижня.
Ким була Марина Мнішек?
Родина Мнішеків була власниками навколишніх українських земель. У селі Муроване (тоді – Ляшки Муровані) вони мали родовий замок, в якому й народилася Марина Мнішек.
Як розповів історик Андрій Блануца у коментарі для "УП. Життя", її батько, Єжи Мнішек, був кухмістром (головним придворних кухарем) польського короля Сигізмунда II Августа та його довіреною особою.
"У 1604 році у володіннях Єжи Мнішека проїздом був Лжедмитрій I, з яким він уклав договір про військову допомогу у здобутті московського трону. Лжедмитрій зобовʼязувався одружитися з Мариною і виплатити тестю 1 мільйон злотих", – зауважив він.
Того ж року з допомогою поляків і навіть козаків Лжедмитрій розбив московські війська під Новгород-Сіверським і захопив Москву.
Заочний шлюб він та Марина взяли 22 листопада 1605 року у Кракові. А до Москви Єжи разом із дочкою прибули лише у травні 1606-го. Вже 18 травня провели очну церемонію шлюбу між Лжедмитрієм І та Мариною Мнішек. Того ж дня її коронували.
Невдовзі після цього, 27 травня, чоловіка Марини вбили змовники. Її разом із батьком взяли в заручники й заслали до Ярославля.
"Після визволення у 1608 році Єжи підтримав Лжедмитрія II. Марина також долучилася до них, "визнавши" Лжедмитрія II як попереднього чоловіка. Єжи Мнішек на сеймах Речі Посполитої у 1609 та 1611 роках виступав проти інтервенції Сигізмунда III у Московію, щоб зберегти трон за Мариною", – розповів історик.
Лжедмитрія II також убили. Згодом після цього Марина народила від чоловіка сина. У 1614 році її схопили війська московського царя Михайла Федоровича. Померла Марина Мнішек у вʼязниці.
"Тому її можна вважати лише московською царицею нелегітимного царя Лжедмитрія. Легального ж титулу Марина не мала", – підсумував Андрій Блануца.
Нагадаємо, в ЮНЕСКО повідомили, що росіяни завдали збитків українській культурі на 3,5 млрд доларів.
