На Полтавщині знайшли рідкісну монету XV століття з одним із найдавніших символів Литви
На Полтавщині під час археологічної експедиції науковці відкопали срібну монету часів великого князя литовського Вітовта. На денарі, який датується початком XV століття, зображено один із найдавніших державних символів Литви.
Про унікальну знахідку розповіли археолог Юрій Пуголовок та "Суспільне. Полтава".
Роботи проводили в межах Глинської археологічної експедиції на території історико-культурного заповідника "Більськ". За словами Юрія Пуголовка, фахівці виявили "чимало знахідок", однак значна частина артефактів потребує детального вивчення.
При цьому перші результати роботи допомогли ідентифікувати кілька рідкісних знахідок, серед яких – денар великого князя литовського Вітовта.
Юрій Пуголовок у матеріалі для місцевого видання "Останній бастіон" розповів, що денар не має написів, тому їхню приналежність визначають здебільшого за зображеннями.
Ця монета діаметром 13 міліметрів має зображення Колюмни, або Стовпів Гедиміновичів – одного з найдавніших символів Литви. Його і досі використовують як частину малого герба країни. На іншому боці знахідки свого часу нанесли малюнок – вістря списа з хрестом.
Поєднання цих зображень дозволяють попередньо визначити, що денар належить до пізнього періоду правління Вітовта.
На думку фахівців, артефакт могли викарбувати приблизно у 1411-1430 роках – у межах одного з останніх випусків монет Вітовта.
"Визначення глинського екземпляра поки залишається попереднім. Монету ще потрібно зважити, дослідити склад металу та порівняти особливості її штемпеля з відомими зразками. Однак уже тепер зрозуміло, що для Поворскля це важлива й далеко не пересічна знахідка", – наголосив археолог.
Юрій Пуголовок пояснив, що знахідка добре демонструє історію регіону, який перебував у політичному та економічному просторі між Великим князівством Литовським і Золотою Ордою.
Крім денара Вітовта, тут знаходили інші монети – празький гріш, срібні данги і мідні пули Золотої Орди, а також кримське акче раннього періоду правління Ґераїв.
У попередні роки під час розкопок археологи знайшли невеликі бляшки, які могли прикрашати жіночі головні убори. Знахідки мають певну схожість із виробами, які були частиною костюмів на литовських землях у період Середньовіччя.
"Одна монета, звісно, не доводить, що Глинське перебувало під безпосереднім управлінням Великого князівства Литовського, і не дає остаточної відповіді на питання, чи було воно тим самим Глинськом із родоводу князів.
Однак поруч з іншими знахідками денар Вітовта набуває значно ширшого значення. До поселення потрапляли монети й речі з різних регіонів, а його мешканцям були відомі традиції, поширені за сотні кілометрів від Поворскля. Денар Вітовта – один із найменших предметів у цьому ряду, але саме він добре показує, наскільки широким був світ цієї фронтирної спільноти", – підкреслив Пуголовок.
Загалом за 16-й польовий сезон фахівці встигли дослідили близько 80 квадратних метрів Глинського археологічного комплексу, в межах якого можна простежити історію від доби Русі до післямонгольського періоду.
Раніше цього року експедиція на Полтавщині виявила 118 мідних монет післямонгольського періоду.