Товщина стін сягала 2,5 метра: в центрі Одеси відкопали вежу Хаджибейського замку

У центрі Одеси археологи відкопали одну з веж Хаджибейського замку. Також науковцям вдалося вперше за 240 років визначити розміри оборонної будівлі, про що досі точилися суперечки.

Однак точне датування фортеці досі залишається невідомим, повідомив доктор історичних наук і ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського Андрій Красножон.

Він пояснив, що місце пошуків вежі визначили ще торік – для цього зіставили плани замку 1789 року з розкопаною фронтальною стіною, яку прибудували в 1760-х роках із боку морського схилу.

У ході робіт археологи виявили майже недоторканий фундамент споруди, а також збережений перший ряд стіни. Однак не обійшлося й без пошкоджень – на одній із ділянок через кладку будівельного каменю наскрізь побудували зливний колектор 1830-х років, а також сучасний бетонний колодязь.

Попри те, що на історичних планах вежа була круглою, її фундамент виявився багатогранним.

"Це розповсюджена практика – на багатокутних фундаментах зведено круглі вежі турецького замку 1538 року в Бендерах, а в Аккермані круглі та багатокутні вежі базуються на квадратних платформах", – пояснив Красножон.

Вежа фортеці мала діаметр 8 метрів, а товщина її стін сягала 2,5 метра. На кутовому перетині були канали дерев'яних армуючих балок. За словами науковця, така особливість є типовою для середньовічних фортифікаційних споруд.

"Для будівництва вежі використали османську плінфу та "татарську" черепицю, уламки яких зі слідами розчину знайшли в завалах будівельного сміття з внутрішнього боку вежі.

У цих завалах при фундаменті виявили срібну монету султана Абдул-Хаміда 1785 року та деякі елементи одягу, аналогічні тим, що були в заповненні кладки фронтальної стіни батареї минулого року. Це значить, що вежу якщо й не збудували османи, то щонайменше вони активно експлуатували у XVIII столітті", – додав Красножон.

Із зовнішнього боку вежі знайшли господарську яму, в якій був глек, датований другою половиною XIV століття. Посудина походить від центральної частини сучасної Молдови й може свідчити, що 700 років тому на місці сучасного Приморського бульвару вирувало життя.

"Ця яма – більш рання за походженням, визначає нижній поріг можливої дати заснування замку", – вважає історик.

Крім того, неподалік від вежі знайшли артилерійський двір з уламками вапняку, що має значний ухил у бік рівчака на місці Потьомкінських сходів.

Роботи показали, що більша частина замку захована під бруківкою бульвару. Споруда мала розміри приблизно 23 на 37 метри, що трохи більше, ніж цитадель Аккерманської фортеці.

Вежі замку також були невисокими та порівняно невеликими, а бічні стіни прибудованої – довшими, ніж показують усі відомі плани.

Уперше пошуки фортеці в Одесі розпочали у 2021 році, але через повномасштабне вторгнення роботи довелося призупинити.

Цьогорічна археологічна експедиція в Одесі тривала три тижні. Участь у роботах брали студенти Південноукраїнського університету, співробітники Інституту археології Національної академії наук України, а також волонтери.

Розкопки показали точне місце розташування Харджибейської фортеці – між пам'ятником Рішельє, фунікулером та алеями південної частини Приморського бульвару.