Вчені виявили на Туринській плащаниці розмаїття слідів – ДНК людей, тварин і продуктів

Науковці провели аналіз органічних рештків, які раніше виявили на Туринській плащаниці. Серед них – ДНК 14 людей, а також сліди різноманітних продуктів.

Деякі з частинок дуже здивували вчених – наразі вони з'ясовують їхнє походження, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, повідомляє Iflscience.

Туринською плащаницею називають лляне полотно, в яке загорнули тіло Ісуса Христа після розп'яття. Однак точне походження тканини досі не встановлене.

Аби дослідити тканину, в 1978 році науковці взяли зразки органічних решток з її поверхні. Тепер вчені повторно оглянули ці сліди за допомогою сучасних методів генетичного аналізу.

У підсумку вдалося виявити різноманіття біологічних видів, які протягом століть якось контактували із полотном. Так дослідники виявили ДНК 14 різних осіб. Ймовірно, це ті люди, які торкалися тканини.

Один із генетичних слідів належить європейському вченому єврейського походження, який збирав зразки у 1970-х роках. Також зафіксували сліди мешканців Близького Сходу. Загалом майже 40% людської ДНК на Туринській плащаниці має походження з Індії.

На думку вчених, це пов'язано з тим, що лляне полотно, з якого виготовили плащаницю, тоді імпортували з долини річки Інд.

Однак найбільше науковців здивували сліди сільськогосподарських культур – томатів, огірків, дині, картоплі, бананів, арахісу, перцю, кукурудзи, моркви та горіхів. Також там виявили ДНК домашніх тварин: собак, котів, курей, свиней, коней і великої рогатої худоби.

Серед рештків також виявили сліди середземноморського червоного коралу, який у римські часи використовували для виготовлення прикрас.

"Плащаниця – це великий архів генетичної інформації, яка накопичувалася протягом століть через взаємодію з людьми та вплив довкілля. Хоч ДНК не може відповісти на всі запитання щодо віку чи автентичності тканини, але вона дає розуміння біологічної історії та демонструє, як досягнення криміналістики допомагають дізнатися нову інформацію з історичних артефактів", – пояснила співавторка дослідження, професорка Ноемі Прокопіо.

Наразі невідомо, як саме кожен із цих забрудників потрапив на Туринську плащаницю. Однак деякі виявлені види рослин походять із Латинської Америки. Ймовірно, вони забруднили тканину вже після подорожей Христофора Колумба та відкриття Америки у 1492 році.

Нагадаємо, раніше у Монголію повернули 29 наборів скам'янілостей динозаврів після викрадення, серед яких – рештки надзвичайно рідкісного родича тиранозавра рекса віком 70 мільйонів років.