Українська правда

"Наче ніж у серце": що таке розшарування аорти – стан, від якого, ймовірно, помер сенатор Ліндсі Грем

- 14 липня, 16:42

На наступний день після відвідування України раптово помер багаторічний американський сенатор Ліндсі Грем.

Попередньою причиною смерті 71-річного політика назвали розшарування аорти – рідкісний і життєво небезпечний стан, який виникає раптово і без попередніх симптомів. Поки експертизи тривають і остаточної причини не оголосили.

На цьому тлі в соцмережах почали ширитися різні версії щодо раптової смерті політика, який напередодні заявив про погодження з Білим домом проєкту санкції проти РФ. Серед домислів було думка, що відносно молодого Грема могли вбити російські спецслужби.

"УП. Життя" використала матеріали з New York Times, Mayo Clinic та Cleveland Clinic, щоб з'ясувати, що відомо про патологію, яка спричинила смерть політика, її симптоми, причини та фактори ризики.

Що таке розшарування аорти та чим воно відрізняється від інших схожих станів?

Розшарування аорти – невідкладний медичний стан розриву у слабкій ділянці внутрішнього шару головної артерії, яка переносить багату на кисень кров від серця до решти тіла.

Через раптовий прорив крові відбувається розділення двох інших шарів – середнього та зовнішнього.

Пацієнти з такою патологією потребують негайної допомоги, адже стан загрожує їхньому життю. Через те, що кров опиняється між шарами тканин, нормальний кровотік може уповільнитися або й зовсім зупинитися. При цьому існує ризик, що аорта розірветься.

За словами кардіохірурга і очільника дослідницької установи Baylor Scott & White Health Майкла Мака, при розриві аорти лише половина пацієнтів виживає.

Розшарування починається раптово і в рідкісних випадках. Зазвичай воно трапляється в чоловіків віком від 60 до 70 років – щороку стан діагностують від 5 до 30 людей на 1 мільйон.

Розшарування слід відрізняти від аневризми аорти – опуклості, схожої на бульбашку, в ослабленій ділянці стінки аорти або по всьому її сегменту аорти.

Аневризма аорти може призвести до розриву та розшарування аорти. При першому стані відбувається повний розрив усіх трьох шарів і, як наслідок, потрапляння крові навколо.

Натомість розшарування трапляється у внутрішньому шарі аорти і почне поширюватися на значну її довжину в будь-якому напрямку, охоплюючи гілки судин.

Які симптоми розшарування аорти?

Доктор Майкл Мак каже: при раптовій смерті пацієнта, який до цього добре почувався, розшарування аорти – перше, що спадає на думку.

При цьому хворі зазвичай скаржаться на нестерпний біль, який віддає від грудей до спини "як ніж у серце", додає кардіохірургиня Кендра Дж. Грабб.

Найпоширенішою ознакою розшарування є раптовий початок. Патологія може виникнути будь-коли, але найчастіше – через раптове підвищення артеріального тиску при сильному навантаженні. Хоча часом трапляється і в стані спокою або навіть під час сну.

Поширеними проявами розшарування аорти вважають:

  • раптовий сильний різкий біль у грудях або верхній частині спини;
  • сильний біль у животі;
  • задишка;
  • непритомність або запаморочення;
  • низький артеріальний тиск;
  • прискорений пульс, який складно відчути;
  • сильне потовиділення;
  • спантеличеність;
  • втрата зору;
  • симптоми інсульту, як-от слабкість або параліч з одного боку тіла або проблеми з мовою.

За наявності таких ознак варто якомога швидше звернутися до медиків по допомогу.

Які фактори ризику розшарування аорти?

Розшарування аорти найчастіше трапляється в людей віком від 60 років – здебільшого чоловіків. Підвищені ризики цієї патології мають люди, які вживають кокаїн – наркотик, який підвищує артеріальний тиск на обмежений період часу, а також вагітні і спортсмени, які займаються інтенсивними силовими тренуваннями.

До факторів ризику також відносять:

  • гіпертензію – високий кров'яний тиск;
  • атеросклероз – накопичення жирів, холестерину та інших речовин у стінках артерій та на них;
  • аневризма аорти;
  • двостулковий аортальний клапан – наявність двох стулок замість трьох, що вважають нормою;
  • гігантоклітинний артеріїт, або хвороба Хортона – запалення артерій;
  • куріння;
  • сімейний анамнез;
  • травматичне ушкодження грудної клітини;
  • деяк генетичні захворювання, як-от синдром Тернера, Марфана, Елерса-Данлоса чи Лайса-Дітца.

Руйнування аорти, ймовірно, відбувається непомітно протягом багатьох років, перш ніж ослаблена ділянка стінки аорти остаточно піддається внутрішньому тиску.

Як лікують розрив при розшаруванні аорти та як уникнути цього стану?

Метод лікування патології залежить від того, в якій частині артерії трапився розрив і від виду розшарування:

  • тип А – більш поширений і небезпечний, при якому пошкоджень зазнає частина аорти, що виходить із серця;
  • тип Б – пошкодження у низхідній аорті, яка забезпечує артеріальною кров'ю внутрішні органи, стінки тулуба та нижні кінцівки.

Якщо розрив стається після ділянки, що йде до мозку, лікарі можуть спробувати його відновити, протягнувши дріт від паху до аорти, щоб закрити розрив.

Якщо розрив стався в тій частині аорти, яка несе кров до мозку, лікування передбачає екстрену операцію на серці. Пацієнта підключають до апарату штучного кровообігу, тіло охолоджують, і хірург вирізає розірвану ділянку аорти. Потім хірург вставляє трансплантат з тканини.

Люди з гострим розшаруванням аорти (раптовий початок, тип А) мають високий рівень смертності. Близько 40% пацієнтів помирають негайно від повного розриву та кровотечі.

У людей, які пережили гостру фазу, зазвичай залишається хронічне розшарування в частинах аорти, які не піддаються лікуванню. Але тривалість життя після цього стану коротша порівняно із загальною популяцією.

Тим не менш, люди можуть жити нормальним життям протягом багатьох років після розшарування аорти, якщо отримують належне лікування.

Частині факторів ризику патології неможливо запобігти, але допомогти уникнути розшарування можуть:

  • відмова від куріння;
  • підтримання здорової ваги тіла;
  • використання ременів безпеки, щоб уникнути травм грудної клітки при аварії;
  • здорове харчування;
  • щоденна активність;
  • достатня кількість нічного відпочинку;
  • регулярні відвідини лікаря для оглядів та при змінах стану здоров'я;
  • лікування при наявності серцево-судинних чи генетичних хвороб;
  • контроль артеріального тиску, рівнів цукру та холестерину у крові.

Раніше ми розповідали, що таке хронічна венозна недостатність, яку діагностували в Трампа.