Науковці просять Верховний Суд узгодити правила розгляду скарг на плагіат у дисертаціях – звернення

Освітяни та науковці просять голову Верховного Суду Станіслава Кравченка скликати пленум, щоб обговорити та дати єдине тлумачення норм законодавства "Про освіту" та "Про вищу освіту".

Це допоможе усунути юридичну колізію та дасть змогу судам і НАЗЯВО правильно розглядати скарги на плагіат у дисертаціях, захищених до 6 вересня 2014 року.

Про це йдеться у заяві науковців, до якої долучилися 18 осіб.

Автори звернення зазначають, у червні 2025 року Верховний Суд ухвалив два протилежні рішення щодо плагіату у справах №560/8264/24 та №440/4500/24 – вони суперечать одне одному і створюють правову невизначеність.

Зокрема, у справі №560/8264/24 зазначається, що академічний плагіат був порушенням доброчесності задовго до її формального визначення. Тому перевіряти дисертації, захищені раніше, дозволено.

Натомість у справі № 440/4500/24 зазначається, що законодавче визначення "академічного плагіату" з’явилося лише у 2014 року.

Натомість у справі № 440/4500/24 йдеться, що закон запровадив нове правове регулювання, і застосовувати його до правовідносин, що виникли у до 2014-го, заборонено. Зазначається, що у НАЗЯВО немає правових підстав для встановлення плагіату в цих роботах.

Таким чином ці постанови у двох справах демонструють протилежні правові позиції Верховного Суду щодо одного й того ж питання.

Тому в липні 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) зупинило розгляд скарг на плагіат, фальсифікацію та фабрикацію в дисертаціях, захищених до вересня 2014 року. Це сталося після листа Уповноваженого із захисту прав людини Дмитра Лубінця.

Деякі науковці, яких викрили на академічній недоброчесності, оскаржували рішення НАЗЯВО.

Серед них Михайло Кротевич – лікар, який працює у відділенні патологічної анатомії і гістології Національного інституту раку МОЗ України. Він оскаржував рішення НАЗЯВО, яке виявило академічний плагіат у його дисертації, захищеній 25 червня 2014 року – за кілька днів до ухвалення Закону про Вищу освіту, в якому вперше передбачено відповідальність за плагіат у наукових роботах (1 липня 2014).

Зрештою Верховний Суд постановив, що всі дисертації, незалежно від дати їхнього захисту, можуть перевіряти на наявність плагіату. Це можливо за умови дотримання визначеної законодавством адміністративної процедури.

Верховний Суд зазначає, що використання чужих текстів без належного посилання на джерела відповідно до Закону № 1556-VII та Закону № 3792-XII є плагіатом, незалежно від дозволу наукового керівника.

Згодом у НАЗЯВО відновили розгляд скарг на плагіат у наукових роботах, захищених до 2014-го. Та ненадовго. У липні 2025 року агентство вкотре призупинило розгляд таких скарг. Рішення пояснили тимчасовою відсутністю законодавчого врегулювання порядку розгляду таких повідомлень та єдиної судової практики з цього питання.