Шнобелівська премія 2024: глузливу відзнаку здобули вчені, які виявили несподіваний спосіб дихання ссавців

Анна Коваленко — 13 вересня, 17:46
Шнобелівська премія 2024: глузливу відзнаку здобули вчені, які виявили несподіваний спосіб дихання ссавців
Науковці виявили, що миші, щури та свині можуть дихати за допомогою прямої кишки
Picture by Tambako the Jaguar/Getty Images

Японські науковці отримали Шнобелівську премію з фізіології за неочікуване відкриття – вони встановили, що ссавці можуть дихати не лише носом, а й анусом.

Лауреатів цьогорічної Шнобелівської премії оголосили під час церемонії нагородження в Массачусетському технологічному університеті (США), повідомляє The Guardian.

Шнобелівська премія – жартівливий аналог всесвітньовідомої Нобелівської премії. Це нешаноблива нагорода, якою удостоюють авторів робіт, що "спочатку змушують людей сміятися, а потім замислитися".

Японські дослідники з Токійського університету, чий внесок у фізіологію відзначили нагородою, виявили, що деякі тварини, як-от в’юни, можуть використовувати свій кишечник для дихання. Це змусило їх зацікавитися винайденням нового способу допомоги людям, які мають проблеми з диханням.

Свою роботу, результати якої опублікували в Med, вони розпочали під час пандемії COVID-19, коли хворі на вірус часто потребували апаратів штучної вентиляції легень.

РЕКЛАМА:

Експерименти, проведені в ході дослідження, показали, що миші, щури та свині здатні поглинати у кров кисень, який надходить через пряму кишку. Завдяки цьому тварини можуть підтримувати нормальне дихання.

Цьому процесу науковці дали назву "ентеральна вентиляція". За їхніми словами, вона здатна запропонувати новий спосіб допомоги пацієнтам із дихальною недостатністю.

Наразі команда дослідників проводить першу фазу випробувань на добровольцях.

Автор наукової роботи доктор Токанорі Такебе зізнався, що мав змішані почуття, коли почув про номінацію на Шнобелівську премію. Натомість він "був би дуже щасливий", якби нагорода звернула увагу на ентеральну вентиляцію.

Які ще дослідження відзначили Шнобелівською премією?

Нагороду за внесок в демографію отримав доктор Сол Ньюман з Оксфордського університету (Велика Британія) за дослідження довголіття.

Науковець відстежив, що багато рекордсменів за тривалістю життя походять із регіонів, де пересічні живуть недовго, не мають свідоцтв про народження, їхні офіційні документи містять багато канцелярських помилок, а в місцевості фіксують високий рівень шахрайств із пенсіями.

"Надзвичайні показники довголіття – це статистична нісенітниця. Від рівня окремих випадків і до аналізу широких структур населення – фактично всі дані про старість не мають сенсу", – поділився висновками Сол Ньюман.

Відзнаку в галузі анатомії віддали команді вчених, яка провела глобальне дослідження завитків волосся. Більшість волосся на шкірі голови росте за годинниковою стрілкою, однак науковцям вдалося встановити, що в південній півкулі більше волосин, які обертаються проти неї.

Американський психолог Беррес Фредерік Скіннер отримав Шнобелівську премію "Миру" за дослідження можливості розміщення живих голубів у ракетах. Сам автор дослідження назвав проект "ненормальним" попри те, що птахів вдалося ідеально спрямовувати на об’єкти на узбережжі Нью-Джерсі, що на сході США.

Нагороду в категорії "Ботаніка" здобули Джейкоб Вайт і Феліпе Ямашіті. Вчені знайшли докази того, що південноамериканська рослина Boquila trifoliolata може імітувати вигляд листя пластикових рослин, поруч з якими вона розміщена. Це змусило авторів роботи припустити, що рослини здатні бачити.

Групу дослідників із Швейцарії, Німеччини та Бельгії відзначили нагородою в галузі медикаментів. Вчені продемонстрували, що підроблені ліки з побічними ефектами можуть бути більш ефективними ніж ті, що їх не викликають.

Лауреатом премії з фізики став Джеймс Ляо з Університету Флорили (США), який провів всебічне дослідження плавальних властивостей мертвої форелі.

Команда з 50 дослідників здобула відзнаку з ймовірності за підкидання монет 350 757 разів. Завдяки цьому вони встановили, що монети трохи частіше падають на той бік, з якого їх підкидали.

Премію з хімії отримали вчені з Нідерландів, які за допомогою хроматографії – методу поділу компонентів суміші – відокремили п’яних черв’яків від тверезих.

Шнобелівську премію з біології отримали науковці Фордайс Елі та Вільям Петерсену, які в 1940 році вивчали фактори, що впливають на виробництво молока.

Тоді вчені садили кота на спину корови і гучно лопали паперові пакети. При цьому вони спостерігали за тим, чи змінюється в корів потік молока. Здавалося, що ці дії зрештою погіршують виділення речовини.

Нагадаємо, у 2021 році лауреатами Шнобелівської премії стали дослідники, які знайшли зв’язок між ожирінням політиків у країнах колишнього Радянського союзу та рівнем корупції.

Реклама:

Головне сьогодні