Про любов, стосунки та емоції. 8 психологічних текстів року від "УП. Життя"
2025-й був ще одним роком життя під час війни. Апатія, тривога, емоційні гойдалки, складнощі у стосунках з коханими та близькими – усе це стало частиною спільного досвіду мільйонів людей.
Протягом року "Українська правда. Життя" писала про психологічні стани, з якими живуть українці – про тривогу, стосунки, що змінюються під тиском війни, і про любов, яка інколи стає єдиною точкою опори.
Ми зібрали найкращі психологічні тексти минулого року. Тут – матеріали, які ви могли пропустити.
Байдуже до всього? Як зрозуміти, що вас поглинула апатія
Нічого не хочеться, нічого не тішить – знайомо? Ми часто списуємо це на звичайну втому, лінь чи "зимову хандру". А може за цим стоїть щось серйозніше?
В умовах постійного стресу та війни межа між звичайним сумом і апатією стала дедалі тоншою. Психологиня Анастасія Михайленко пояснює, чому апатія – не діагноз, а тривожний сигнал нашого організму.
Прочитавши інтерв'ю, ви дізнаєтесь, як відрізнити байдужість та лінь від апатії, чи може вона бути симптомом хвороб та чи можна подолати цей стан самостійно.
Закоханість, любов, 5 криз... і що далі? Розмова з психологом Володимиром Станчишиним про трансформацію любові
Від "метеликів у животі" до фрази "нам треба відпочити одне від одного" — цей шлях проходить багато пар. Але чи означає це кінець кохання?
Стосунки – це ще й низка криз, коли "романтичний туман" розсіюється, залишаючи нас наодинці з побутом та суворою реальністю. Саме тоді з'являється підступне питання: "Чи справді я досі кохаю цю людину?".
Разом з психотерапевтом Володимиром Станчишиним розбираємося, як відрізнити закоханість від симпатії і любові, як війна змінює швидкість розвитку стосунків та чи можливо закохатися у власного чоловіка чи дружину вдруге через 10 років.
Заспокійливі, сердечні краплі та алкоголь: як не варто боротися з тривожністю. 13 запитань до лікаря-психіатра
Українці живуть у режимі, де замість будильника — "повітряна тривога", а замість ранкової кави — стрічка новин. Відчувати тривогу сьогодні стало нормою. Але що робити, коли вона заважає працювати, спати та просто дихати?
Разом із лікарем-психіатром Євгеном Скрипником з'ясовуємо, чому тіло може реагувати на стрес нудотою чи болем у м'язах, як відрізнити "здорову" тривогу від розладу та чому келих просекко чи валер'яна – погана ідея для заспокоєння.
Крім того, медик поділився кількома швидкими вправами, які допоможуть стишити тривожність та повернути контроль над собою тут і зараз.
Як зберегти міцні стосунки, коли один з партнерів на війні? 10 питань до психологів
Коли один із партнерів іде на фронт, звичний світ пари руйнується. Ви опиняєтесь у різних реальностях: в одного – дрони та обстріли, в іншого – діти, побут і нескінченне очікування.
Важливо знати: відстань і розлука – це не обов'язково втрата почуттів. Прочитавши наш матеріал, ви дізнаєтесь, чому партнер стає емоційно закритим і як знову знайти теми для розмов, як говорити про свої потреби без звинувачень і сварок та спланувати спільну відпустку.
У цьому нам допомогли психотерапевтки, які працюють з військовими, Марина Сириця та Катерина Тімакіна.
Маленькі ритуали, обмін фото та "інтим по телефону": як підтримувати "вогник" у стосунках на відстані
Відстань – це завжди складно. А коли до неї додається постійний стрес, тривога за життя коханої людини та неможливість обійняти, то стає надважко.
Багато українських пар сьогодні стикаються з тим, що їхнє інтимне життя стає "на паузу" або змінюється до невпізнаваності. Особливо, коли один із партнерів служить у лавах Збройних сил.
Чи можливо в таких умовах не втратити пристрасть? Як говорити про свої потреби, коли партнер на фронті? Разом із психологинею та сексологинею Оленою Архипенко розбираємося, як може змінитися лібідо, коли пара на відстані, як зберегти сексуальний інтерес та зробити так, щоб після довгої розлуки зустріч була по-справжньому теплою.
Як підтримати людину після втрати: 30+ фраз, яких краще уникати
"Візьми себе в руки", "Час лікує", "Будь сильною" – фрази, які нам часто говорять, бажаючи підтримати. Проте деякі з них є табу, адже знецінюють горе, навіть якщо сказані з добрими намірами.
У цьому матеріалі психологиня Надія Карпович пояснює, чого не варто говорити людині, яка у скорботі чи переживає втрату, та як допомогти їй у важкий час.
Нарциси – майстри маніпуляцій, та хіба всі вони – погані? 12 запитань про нарцисизм до психотерапевтки
Сьогодні ярлик "нарцисизм" клеять багатьом. Насправді це не про самовпевненість чи самозакоханість, а про нездатність бачити в інших людях когось, крім "обслуговуючого персоналу".
Разом із психотерапевткою Дариною Сировенко ми з'ясовували: нарцисизм – це хвороба чи особливість характеру, чому у нарцисів часто низька самооцінка, хоча вони здаються впевненими у собі, а також що таке здоровий нарцисизм та "нарцистична травма" і як вона впливає на доросле життя.
Чому ми злимося? Як упоратися з гнівом та не нашкодити собі й близьким
Гнів – емоція, яка знайома кожному. Він працює як внутрішній запобіжник: підказує, що наші кордони порушили, і дає сили для самозахисту. Проте якщо цю емоцію ігнорувати, вона накопичується і з часом призводить до "вибухів", що шкодять здоров'ю та стосункам.
Особливо гостро це відчувається в умовах війни, коли втома та постійний стрес роблять нас більш вразливими. Психологиня Анна Шийчук та психіатриня Діана Пилипів пояснюють природу гніву, його вплив на організм, а також чим можуть бути зумовлені часті приступи гніву.
