Не залишатися сам на сам: як психологині в громадах допомагають родинам військових
Військова служба змінює життя не лише тих, хто стає до війська, а й усієї родини. Дружини й матері військовослужбовців живуть у постійній тривозі за близьких, беруть на себе більше відповідальності та часто відкладають власні потреби. На різних етапах служби близької людини потреба в допомозі може змінюватися: спочатку — через гострий страх і необхідність перебудувати життя, згодом — через виснаження, самотність і зміни у стосунках.
ГО "Громадський рух „Жіноча Сила України"" працює з родинами військових із 2014 року. Після початку повномасштабної війни потреби родин військових у психосоціальній підтримці стрімко зросли. У відповідь організація створила проєкт "Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців". Нині служба поєднує безкоштовну конфіденційну телефонну лінію, групи підтримки, індивідуальні консультації та тривалу підтримку в клубі "Сила Жінок" — спільноті, яка об'єднує понад 520 жінок із родин військовослужбовців. Із березня 2022 до червня 2026 року фахівці телефонної лінії опрацювали понад 20 тисяч звернень. "Для нас важливо, щоб людина отримала ту підтримку, якої вона потребує саме зараз", — пояснює програмна директорка організації Анастасія Одінцова.
Групи підтримки — це цикл із п'яти-шести онлайн-зустрічей, які модерують підготовлені психологині. Керівниця групового напряму Марина Деркач наголошує: це не групова психотерапія, а безпечний простір, де можна говорити про тривогу, втому, життя на відстані та власні межі без оцінювання. Від травня 2022 року організація провела понад 100 таких груп, на які зареєструвалися понад 3000 жінок. Після завершення циклу учасниці можуть долучитися до клубу "Сила Жінок" і отримувати тривалішу підтримку.
Потреби жінок залежать і від тривалості служби їхніх близьких. Для тих, чиї чоловіки нещодавно долучилися до війська, важливі адаптація, базова інформація й допомога в гострій тривозі. Через один-два роки на перший план виходять зміни у стосунках і життя на відстані, а після трьох і більше років — накопичене виснаження та відчуття, ніби власне життя поставлене на паузу. Тому організація формує окремі групи залежно від тривалості служби, а також групи для матерів військовослужбовців.
Щоб жінки могли отримувати підтримку безпосередньо у своїх громадах, організація навчає місцевих психологинь вести групи за авторською методикою організації "Місце сили". Мета такого навчання — щоб якісна підтримка була доступною саме там, де живуть родини військовослужбовців.
У межах проєкту "Фенікс: Сила спільнот", який упроваджує Фонд Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу, таке навчання пройшли 57 психологинь із 28 громад у 16 областях. Після цього вони провели групи підтримки для понад 200 жінок із родин військовослужбовців. Завдяки підготовці фахівчинь на місцях організація змогла розширити географію допомоги й охопити підтримкою більше жінок безпосередньо у їхніх громадах.
Одна з них — психологиня Ірина Габа з Новоселицької громади на Буковині. Навчання дало їй чітку структуру роботи й інструменти, які допомагають не тиснути на учасниць, а рухатися за їхніми потребами. Після завершення циклу зустрічей жінки з її групи продовжили спілкуватися й підтримувати одна одну.
"На першій зустрічі вони говорили переважно про чоловіків, дітей і родину. А коли я запитала: „Що любиш ти?", багато учасниць зрозуміли, що давно про себе не думали", — розповідає Ірина.
Саме у невеликих громадах така модель поєднує швидкий доступ до допомоги, тривалу підтримку та підготовку спеціалісток на місцях. Жінки не залишаються сам на сам зі своїм досвідом, а громади отримують фахівчинь, здатних постійно підтримувати родини військових.
Участь у групах і консультаціях також допомагає нормалізувати звернення по психологічну допомогу. Жінки бачать у ній не ознаку слабкості, а спосіб подбати про себе. Вони дедалі частіше рекомендують підтримку іншим, звертаються по допомогу за потреби й допомагають зменшувати стигму навколо психічного здоров'я у своїх родинах і громадах.
Коли підтримка з'являється поруч із людиною — у її громаді, у потрібний момент і через підготовлених фахівчинь, вона стає не разовою допомогою, а частиною стійкості родини та самої громади.