Українська правда

Омбудсменка виявила ризики для педагогів у проєкті нового Трудового кодексу: які зміни вона пропонує

-

Освітня омбудсменка Надія Лещик направила до Верховної Ради зауваження до проєкту нового Трудового кодексу України. Уповноважена виявила проблеми, які безпосередньо стосуються забезпечення прав освітян.

Серед них – ризик скасування дисциплінарних доган, неналежне нормування робочого часу та прогалини у змінах щодо мобінгу, розповіла омбудсменка.

Робочий час і договори

Проект Кодексу передбачає, що нормальна тривалість робочого часу працівників не має перевищувати 40 годин на тиждень. За колективними чи трудовими договорами його можна зменшувати.

Водночас Лещик додає, що спеціальні закони у сфері освіти гарантують педагогам скорочений робочий день. Проте у законах "Про повну загальну середню освіту" та "Про позашкільну освіту" це чітко не прописано.

Оскільки педагог не лише викладає, а й виконує методичну, виховну й організаційну роботу, омбудсменка пропонує закріпити у статті 115 Трудового кодексу право встановлювати скорочений робочий час саме спеціальними освітніми законами.

Крім того, проєкт кодексу забороняє укладати понад два строкових договори підряд на одну й ту ж посаду. Договори вважаються "послідовними", якщо перерва між ними не перевищує 42 дні.

Однак Надія Лещик зазначає, що у деяких школах можуть звільняти працівників на літні канікули, які часто тривають понад 42 дні. Щоб уникнути зловживань, ця норма потребує змін. Інакше залишаються ризики для певних груп педагогічних працівників закладів освіти, з якими укладається строковий трудовий договір, зауважила омбудсменка.

Оплата праці

Новий кодекс остаточно скасовує використання мінімальної заробітної плати як основу для розрахунку посадових окладів. Це узгоджує систему з умовами оплати праці освітян, яка діє з 1 вересня 2026 року.

Наразі ж оклади педагогів розраховуються від базової величини середньої зарплати в економіці (28 885 грн за I квартал 2026 року) на відповідний коефіцієнт, зокрема:

  • спеціаліст без категорії – коефіцієнт 0,48 (13 865 грн);
  • спеціаліст II категорії – коефіцієнт 0,49 (14 154 грн);
  • спеціаліст I категорії – коефіцієнт 0,51 (14 731 грн);
  • спеціаліст вищої категорії – коефіцієнт 0,52 (15 020 грн).

Лещик пропонує змінити норми, щоб зростання зарплат регулювали вже підвищенням зазначених коефіцієнтів.

Безпека дітей

Наразі в освітніх закладах діють нові вимоги щодо перевірки осіб, які працюватимуть з дітьми. Та через відсутність таких норм у Трудовому кодексі практично застосувати обмеження не вдається.

Через це Лещик пропонує додати відповідні підстави для відмови у прийнятті на роботу. Зокрема, що роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким заборонено працювати у контакті з дітьми.

Омбудсменка рекомендує додати у проєкт норму, за якою нових працівників зможуть звільняти протягом 14 днів, якщо вони подали неправдиві дані про відсутність у них такої заборони.

Також вона радить зобов'язати чинних працівників закладів освіти протягом трьох місяців надати документи, що підтверджують відсутність у них заборони на роботу з дітьми.

Відповідальність і мобінг

Лещик додає, що проєкт Трудового кодексу України не передбачає дисциплінарної відповідальності для педагогів – у документі замість догани пропонують застосовувати письмове попередження.

На її думку, це може призводити до ризиків повторення такої поведінки працівниками закладів освіти, які порушили трудові обов'язки. Тож освітня омбудсменка рекомендує повернути догану або розробити механізм фіксації попереджень, аби запобігти повторним порушенням.

Також новий кодекс пропонує вважати мобінгом (системне цькування працівника в колективі) навіть разове умисне діяння. Омбудсменка ж наполягає вилучити формулювання "одноразові випадки", щоб робочі конфлікти не ставали підставою для звинувачень у цькуванні.

Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу також вводять додаткові 4 місяці оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 8-річного віку.