Письменник і видавець Дмитро Бєлов про війну, сатиру і літературну місію
Література війни як необхідність, а не тренд
Засновник видавництва "Адаптації" та автор сатиричного роману "Маленький диктатор" Дмитро Бєлов переконаний: сьогодні книжки про війну не можна відкладати "на потім".
"Ми маємо фіксувати досвід зараз, поки він живий. Книжка — це не новина, яка зникає через добу. Вона зберігає історію, навіть коли країна втомлюється від заголовків", — каже він.
Для нього війна — не лише трагедія, а й територія сенсів, у якій письменник не має права мовчати.
"Література — це теж оборона. Це те, що залишається після вибухів і пропаганди. Те, що буде читати світ, коли нам знову доведеться пояснювати, чому ця війна стала можливою", — додає Бєлов.
Сатира як спосіб говорити про зло
Його роман "Маленький диктатор" — одна з небагатьох українських книжок, яка говорить про російську агресію не через героїзм чи травму, а через сміх.
"Сатира дозволяє сказати правду точніше, ніж пафос. Коли смієшся з диктатора — він перестає бути всемогутнім. А коли смієшся з системи — бачиш, наскільки вона абсурдна", — пояснює автор.
У романі йдеться про втомленого правителя, який давно не відчуває влади, але не вміє з неї вийти. Людей навколо нього Бєлов описує як "акторів", що грають ролі так довго, що забули, ким були.
"Я не хотів показувати тирана як монстра. Мене цікавила нудьга зла. Те, як воно росте на мовчанні й дріб'язковості. Усі диктатори колись були маленькими хлопчиками, яким дозволили не вирости", — каже він.
Про відповідальність суспільства
Однією з найсміливіших тез Бєлова є думка про те, що диктатура ніколи не існує сама по собі.
"У моєму романі зло — не в одній людині. Воно розмазане по всіх. По кухарю, пропагандисту, міністру, звичайному громадянину. Усі разом вони створюють царя, який боїться тиші", — говорить письменник.
Саме тому "Маленький диктатор" читається не лише як пародія на Путіна, а як попередження будь-якому суспільству.
Як народжувалося видавництво "Адаптації"
Бєлов заснував "Адаптації" в час, коли багато авторів відкладали тексти "до мирного". Він зробив навпаки.
"Ми видаємо книжки, які ризикують. Тексти, що не ховаються за безпечними формулюваннями. Україна має свій голос — різкий, живий, інколи незручний. Наше завдання — не дати йому загубитися", — пояснює він.
Навіщо читати книжки про війну сьогодні
Бєлов переконаний, що такі книжки — це не "болісні тексти для болісного часу".
"Ми не маємо права дозволити світові забути, що з нами робили. А ще важливіше — ми не маємо права забути самі. У цьому сенсі книжка — найкраща щеплення від байдужості", — пояснює він.
Його "Маленький диктатор" — саме про це. Про сміх, що оголює правду. Про суспільства, які стають співучасниками власних тиранієн. І про те, що найбільше зло починається з маленького — дозволеного, зручного, буденного.
Дмитро Бєлов — видавець, сценарист, письменник та автор романа-карикатури на російського царя "Маленький диктатор".