Буває у менш ніж 1%: полярники показали антарктичного морського котика з рідкісним забарвленням
Антарктичні морські котики бувають не лише традиційного сіро-коричневого забарвлення, але й кремового. Причиною цього є лейкізм – одна з форм гіпопігментації покривів, тобто втрати кольору.
У Національному антарктичному науковому центрі показали цих незвичних ластоногих та розповіли, як таке забарвлення впливає на їхнє життя.
Часто лейкізм проявляється як майже повна або часткова відсутність пігментації шкіри та шерсті. Водночас забарвлення очей і кінцівок залишається звичайним. Спричинити такий стан можуть мутації в кількох генах.
Утім, у НАНЦ зауважують: лейкізм не варто плутати з альбінізмом, який теж є однією з форм гіпопігментації. Тварина з альбінізмом має не лише світлі покриви, а й рожевий колір очей (так трапляється через відсутність пігменту в рогівці та видимість кровоносних судин).
В антарктичних морських котиків поширені різні форми гіпопігментації, але загалом вони трапляються дуже рідко – менш ніж в 1% популяції.
Окрім того, експерти пояснили, як незвичне забарвлення впливає на життя морських котиків в Антарктиці.
За їхніми словами, котики з кремовим хутром помітніші як для своєї здобичі (риби, криля та кальмарів), так і для хижаків, зокрема морських леопардів і косаток. Через це їм може бути складніше полювати та виживати.
Також менша кількість пігменту погіршує здатність шкіри поглинати тепло, однак від холоду тварин захищає товстий шар жиру.
Попри лейкізм, такі котики здатні доживати до дорослого віку та розмножуватися.
"Дослідження випадків гіпопігментацій в антарктичних морських котиків може дати повніше уявлення про генетичне різноманіття в їхній популяції та краще зрозуміти адаптації цих морських ссавців до умов середовища", – стверджують у Національному антарктичному науковому центрі.
Нагадаємо, нещодавно українські науковці з "Академіка Вернадського" показали унікальні кадри підводної зустрічі з морським леопардом – одним із найнебезпечніших хижаків Антарктики.
