Осетри страждають, а зубрам дещо краще. Що каже новий звіт WWF про диких тварин
За останні 50 років середня чисельність диких популяцій хребетних тварин скоротилася на 73% по всьому світу. Йдеться про ссавців, птахів, земноводних, рептилій і риб, за якими вчені здійснюють моніторинг.
Відповідні показники Глобального індексу живої планети оприлюднив Всесвітній фонд охорони природи WWF у звіті "Жива планета" 2024 року.
"Зменшення чисельності популяцій може вказувати на послаблення екосистем та їхню вразливість, що матиме глобальні наслідки, як-от зникнення лісів Амазонки або коралових рифів. У підсумку це вплине на продовольчу безпеку та добробут людей", – кажуть фахівці фонду.
Тварини України та світу
Природоохоронці особливо стурбовані зниженням популяції осетрових видів риб. Загалом за період з 1970-х років їхня чисельність у світі скоротилася приблизно на 90%.
Фахівці WWF-Україна розповіли, що стан популяцій осетрових видів риб в Україні є "критичним".
Серед 26 видів осетрових в українських водах історично водились 6 – усі вони занесені до Червоної книги України.
З 2016 по 2023 рік офіційно було зафіксовано 94 випадки незаконних дій щодо осетрових в Україні, причому Одеса потрапила до списку основних осередків незаконної торгівлі осетровими.
За даними WWF, браконьєрство та незаконна торгівля спричинили загибель щонайменше 418 особин, але реальна кількість, ймовірно, вища.
Серед популяцій інших видів, які відстежує Індекс живої планети, зафіксоване зменшення чисельності амазонських рожевих річкових дельфінів на 65% за останні 20 років. Під час надзвичайної спеки та посухи у 2023 році лише у двох озерах загинуло понад 330 річкових дельфінів.
Виживання дельфінів у Чорному морі також перебуває під загрозою через різні фактори, що посилюються в умовах війни Росії проти України.
У 2022 році в акваторії Чорного моря було зафіксовано понад 900 випадків загибелі дельфінів. Ця цифра охоплює показники України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії, але справжня кількість може бути вищою.
Водночас є і позитивні новини. Індекс живої планети показує, що деякі популяції стабілізувалися чи збільшилися завдяки ефективним зусиллям з охорони довкілля.
Наприклад, приблизно впродовж 2010-2016 років в горах Вірунга у Східній Африці збільшувалась субпопуляція гірських горил (приблизно на 3% щороку).
Також у Центральній Європі відновилась популяція європейського зубра – з 1950 по 2020 рік чисельність зросла з 0 до понад 6, 8 тисяч особин.
За даними WWF-Україна, у семи регіонах України мешкають 425 зубрів. Три з семи субпопуляцій – найбільш численні та життєздатні – налічують понад 120 особин і мають позитивну тенденцію до зростання.
Але критичною є ситуація в національному природному парку "Залісся" на Київщині, який постраждав від російської окупації у 2022 році. Стадо втратило понад третину тварин, зокрема всіх дорослих самців, тому WWF-Україна планує перевезти у нацпарк самців зубрів з Вінниччини.
Команда вже напрацювала пропозиції до Національного плану дій зі збереження зубра, який має покращити охорону цього рідкісного виду.
Також фахівці започаткували моніторинг зубра і встановили перші фотопастки для стеження за зубрами у їхньому середовищі.
Ліси під загрозою
Вирубування лісів та кліматичні зміни у басейні Амазонки призводять до зменшення опадів. Може настати переломний момент, після якого екологічні умови стануть непридатними для тропічних лісів.
"Це призведе до змін у регіональних та світових кліматичних патернах, вплинувши на продовольчу систему та перетворивши басейн Амазонки з поглинача вуглецю на джерело викидів", – кажуть у WWF.
В Україні від вирубок найбільше потерпають так звані самосійні ліси, які стихійно утворились за останні 20-30 років і офіційно не включені до лісового фонду України.
Орієнтовна площа таких лісів — близько 1,5 млн га. Вони зростають на землях запасу або на землях приватної власності (паях), і саме їх вирубують під створення ріллі або для інших видів землекористування.
Також за останні роки у Європі зафіксували рекордні кліматичні рекорди. Сильніші посухи, що охоплюють великі території та тривають роками, стали новою “нормою”, але ці явища стають дедалі небезпечнішими через зміни клімату.
Фахівці б'ють на сполох, бо тривалі посухи завдають економічних збитків у багатьох секторах і серйозно погіршують стан водних ресурсів.
Причини змін у природі
За даними звіту, найбільший спад у середній чисельності популяцій диких тварин відбувається у Південній Америці та Карибському регіоні (95%), а також Африканському (76%) та Азійсько-Тихоокеанському (60%) регіонах. У Північній Америці цей показник був менш суттєвим і сягнув 39%, а в Європі та Центральній Азії – 35%.
Найбільше скорочення популяцій спостерігається в прісноводних екосистемах (85%). На другому місці – суходільні (69%), а потім морські (56%).
Втрата та деградація середовища, переважно спричинена продовольчою системою, є найбільшою загрозою для чисельності популяцій диких тварин в усьому світі. На другому місці – інвазійні види та хвороби.
Енергетична та продовольча системи є головними чинниками кліматичних змін, які впливають на диких тварин, адже на викопне паливо припадає близько 70% викидів парникових газів.
За енергетикою йде виробництво їжі, що продукує понад чверті викидів парникових газів. Також на продовольчу сферу припадає 70% водоспоживання.
У WWF кажуть, що для покращення ситуації країни мають розробити та впровадити "більш амбітні національні природоохоронні та кліматичні стратегії".
"Земля наближається до небезпечних переломних моментів, що становлять серйозну загрозу для людства. Впродовж наступних п’яти років знадобляться величезні зусилля міжнародної спільноти для подолання подвійної кліматичної та природної кризи", – йдеться у звіті фонду.
Нагадаємо, Індекс живої планети (Living Planet Index), запропонований Лондонським зоологічним товариством, розраховують з 1970 року.
Відсоткова зміна індексу відображає середню пропорційну зміну розмірів популяції тварин, що контролюються, у місцях по всьому світу, а не кількість окремо зниклих тварин чи кількість зниклих популяцій.