Relevé — колаборація KHUSTYNA х Ольга Морозенко, що розповідає про український балет

Бренд KHUSTYNA продовжує свою натхненну місію підтримки та популяризації українського мистецтва. Нова колекція шовкових хустин Relevé, створена у співпраці з амбасадоркою українського балету Ольгою Морозенко, є елегією балетній історії нашої країни.

KHUSTYNA прагне не лише створювати вишукані шовкові подарунки, а й популяризувати українське мистецтво в Україні та за кордоном. Обравши балет темою нової колекції, бренд об'єднав зусилля з Ольгою Морозенко та театрами опери та балету України, зокрема Національною оперою України імені Т. Г. Шевченка, Львівською національною оперою ім. С. Крушельницької, Одеським національним академічним театром опери та балету, Харківським національним академічним театром опери та балету імені М. Лисенка, Дніпровським академічним театром опери та балету, щоб поділитися зі спільнотою глядачів по всій країні захопливою та маловідомою історією українського балету: розповісти про його глибоке коріння, видатних постатей, натхненні твори й показати, що нам справді є чим пишатися.

"Моя місія — відродити популярність українського балету та зробити його культурним трендом, як вдома, так і за кордоном. Для цього ми маємо переосмислити балетну ідентичність і тонко вплести її у сучасний український стиль життя", — ділиться Ольга Морозенко.

Про колекцію Relevé

Назва колекції Relevé — у перекладі з французької "підйом" — є багатозначним символом. Вона втілює не лише граційний балетний рух - підйом на пуанти, а й нову хвилю відродження українського балету.

До колекції Relevé увійшли три вишукані дизайни шовкових хустин: "Лілея", "Лісова пісня" та "Софіт", які намалював художник Сергій Карпа, надихаючись розповідями Ольги Морозенко про українські постановки, візуальні образи та емоції, які вони передають.

Хустина "Софіт" присвячена зіркам українського балету — артистам балету, митцям, режисерам, постановникам, композиторам. Це данина тим, хто створював, розвивав і прославляв український балет, і завдяки кому він став вагомою частиною національної культури:

• Михайло Скорульський, український композитор;
• Наталія Скорульська, українська балерина та балетмейстерка;
• Анатолій Шекера, український балетмейстер-постановник;
• Тетяна Таякіна, українська артистка балету, прима-балерина Національної опери, педагог, імʼя якої носить Київський державний фаховий хореографічний коледж;
• Валерій Ковтун, український артист балету і балетмейстер;
• Елеонора Стебляк, українська балерина та балетмейстерка;
• Алла Лагода, українська артистка балету.

Хустина "Софіт" відображає кульмінацію балетної вистави — момент, коли сцена збагачується різноманітним світлом, блиском та формами, коли життя пробивається крізь темряву. Це та мить, коли народжується мистецтво і з'являється світло, яке продовжує надихати.

Балет "Лілея" у Національній опері України імені Т. Г. Шевченка

Шовкова хустина "Лілея" черпає натхнення з балету на основі однойменної балади Тараса Шевченка — ніжної притчі про кохання і боротьбу за гідність. Провідною ідеєю хустини було відображення муру, стіни — яка символізує неможливість бути поруч з коханими, що є актуальною темою для багатьох українців під час вимушеної еміграції під час війни. А також, символом захисту і найвищої ціни, яку ми готові "заплатити" задля тих, кого любимо.

"Лілея" — це балет, народжений із шевченківських віршів, який став сценічним символом української гідності та ніжності.

В основі "Лілеї" — не один твір, а цілий образ України з віршів Тараса Шевченка. Лібрето написане за мотивами однойменної поезії "Лілея", але його атмосфера — це синтез кількох творів: і "Катерини", і "Причинної", і "Наймички". Це не буквальне переказування сюжету — це емоційне втілення жіночої долі, теми втрати, боротьби, ніжності й внутрішньої сили.

Автор музики — Костянтин Данькевич, один із найвидатніших українських композиторів ХХ століття. Він створив партитуру балету у 1950-х роках — з глибокою повагою до Шевченкового слова та української музичної традиції.

"Лілея" — балет, у центрі якого жінка, її історія та відчуття світу. У його фокусі — внутрішня драма головної героїні, витончена мова танцю і поетична образність. Саме тому цю виставу так тонко втілюють українські балерини: для них це не просто роль, а звернення до пам’яті — своєї, жіночої, національної.

Балет "Лісова пісня" у Національній опері України імені Т. Г. Шевченка

Шовкова хустина "Лісова пісня" натхненна постановкою "Лісова пісня" за мотивами драми-феєрії великої поетеси Лесі Українки. Гілки верби, що є символом Мавки, нагадують про циклічність, природний баланс та про народження світла, що завжди постає з темряви. І яким би довгим не був до нього шлях, найтеплішою є та весна, на яку так чекаєш.

"Лісова пісня" — це візуальна поема про свободу, кохання та жіночу силу. Це живий, ритмічний та емоційний світ, у якому персонажі драми-феєрії Лесі Українки — Мавка, Лукаш, Лісовик, Той, що в скелі — стали символами душевних пошуків, вибору між свободою й обов’язком, між природним і соціальним.

Партитуру до балету створив у 1930-х роках український композитор Михайло Скорульський. Його музика — це глибоке переосмислення поезії у звуки, уміння передати тишу поліського лісу та спів душі Мавки. Ідея балету належала доньці композитора — Наталії Скорульській, балерині та мистецтвознавиці.

Перша постановка балету відбулася в 1946 році в Києві. "Лісова пісня" стала не просто українською класикою, а історією, яка говорить про сучасне: про свободу жінки, про вибір себе, про ціну кохання.

"Лісова пісня" та "Лілея" — перлини українського балету та приклад балетних вистав, створених на основі творів українських класиків. Повертаючись до них, ми заново відкриваємо для себе сторінки нашої культури та глибокі змісти про свободу, вибір та ідентичність, актуальні для нас і досі", — ділиться Ольга Морозенко.

Сьогодні балет в Україні переживає період глибокого оновлення. Усі провідні оперні театри країни — від Києва до Дніпра, Львова, Харкова та Одеси — повертаються до українських сюжетів, композиторів, образів. Репертуари збагачуються знаковими постановками, які не лише переосмислюють класику, а й заново окреслюють національну балетну ідентичність.

Балет "Тіні забутих предків" у Львівській національній опері ім. С. Крушельницької

Балет "Тіні забутих предків" на музику Івана Небесного та лібрето Василя Вовкуна розповідає про кохання земне та небесне за легендарною повістю Михайла Коцюбинського.

Відома історія кохання Івана та Марічки з двох ворожих родів втілилася у неокласичній хореографії відомого українського балетмейстера Артема Шошина. Видовищна сценографія литовського митця Арвідаса Буйнаускаса переносить героїв у сучасний постмодерністський світ та є філософським переосмисленням місця людини серед природи. Художні образи персонажів балету, створені Наталією Міщенко, перетворюють гуцульське вбрання від автентики до модерних зразків.

Колоритна музика Івана Небесного, що увібрала силу гуцульської автентики, звучить у виконанні оркестру Львівської опери під орудою диригента Юрія Бервецького.

Балет "Княгиня Ольга" у Дніпровському академічному театрі опери та балету

Балет "Княгиня Ольга" — данина пам’яті великій жінці, видатній історичній постаті нашої держави. Княгиня Ольга — перша й донині єдина в історії України жінка, яка очолювала державу. Її постать і сьогодні залишається символом мудрості, сили та духовного зростання.

Ольга у виставі постає в різних іпостасях: юна дівчина, закохана дружина, правителька, християнка, турботлива мати й бабуся. Але головна ідея її перевтілення — це усвідомлений шлях від язичництва до християнства, від сили меча — до сили духу. У репертуарі Дніпровського балету ця вистава з’явилася завдяки творчим пошукам Олега Ніколаєва — балетмейстера та автора лібрето, Юрія Пороховника — диригента та художниці Дар’ї Білої. Балет створено на музику Героя України Євгена Станковича.

Балет "LISOVA" в Одеському національному академічному театрі опери та балету

Балет "LISOVA" за Лесею Українкою у постановці хореографки та режисерки Олесі Шляхтич на музику сучасного українського композитора Тимофія Старенкова, розповідає історію міфічної Мавки та талановитого хлопця Лукаша, давню казку про кохання та магію, людину та природу.

Непересічна сценографія, оригінальні декорації та костюми та візуальний контент, що заснований на використанні 3D ефекту та анімаційній проєкції, занурюють у світ українського фентезі, де давнина органічно і вишукано поєднається із сьогоденням і майбуттям.

"LISOVA" – це занурення в потаємні куточки душі кожного, хто проходив по лезу кохання. Дорога від маніфестації власного до всепрощальної любові.

Балет-притча "Драконячі пісні" у Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М. Лисенка

Балет-притча "Драконячі пісні" на музику сучасного композитора Максима Коломійця. Ця постановка, створена заслуженою артисткою України, художньою керівницею балетної трупи Антоніною Радієвською, зазвичай викликає у глядачів глибокі переживання.

Виразною мовою хореографії артисти розповіли про потужну силу любові, про боротьбу зі своїми страхами та внутрішніми драконами. Величезну роль у неабиякому емоційному впливі відіграє музика — насичена, гіпнотична, іноді тривожна, іноді ніжна.

Допомагає глядачам зануритися у вигаданий всесвіт і сценографія, в якій кожна деталь має свій підтекст, де реальність переплітається з фантазіями та рухи розповідають більше, ніж слова.

"Драконячі пісні" — це не просто вистава. Це подорож у глибини себе. Це мистецтво, що пробуджує та надихає.

Колекція Relevé — це відчуття приналежності до великої культурної спадщини. Сучасний український стиль — це не лише про красу, а й про гідність, глибину та усвідомлення своєї культури. І шовкові хустини KHUSTYNA стали вишуканим провідником цієї місії.

Партнером локації для знімання відеопроєкту виступила балетна студія Mary Ballet.

Шовкові хустки з колекції Relevé вже доступні у ЦУМі на 3-му поверсі на корнері бренду та на сайті KHUSTYNA.COM.