Bring Kids Back UA: "РФ змінила тактику депортації українських дітей. Тепер їх вивозять меншими групами"
Росіяни продовжують вивозити українських дітей із тимчасово окупованих територій, однак порівняно з першими роками повномасштабної війни вони змінили свою тактику.
Тепер замість масштабного переміщення дітей дедалі частіше окупанти віддають перевагу меншим групам, поїздкам до "таборів", а також розлучають дітей із батьками під час фільтрації та призначають їм російських опікунів.
Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" розповів керівник Bring Kids Back UA Максим Максимов.
За даними ініціативи, станом на 18 вересня 2026 року Україна верифікувала 20 651 випадок депортації та примусового переміщення українських дітей. Водночас точної кількості дітей, яких Росія вивезла або утримує на окупованих територіях, Україна не знає.
За словами Максимова, повні дані є лише у РФ, яка їх не передає та змінює персональні дані дітей.
"Верифікація одного кейса – складна й тривала робота: треба підтвердити особу дитини, обставини її переміщення, статус батьків і те, хто є її законним представником в Україні.
І робити це доводиться, зіставляючи кілька незалежних масивів даних, бо від Росії ми не отримуємо нічого. Саме тому кількість верифікованих випадків зростає повільно", – каже керівник Bring Kids Back UA.
Станом на 21 вересня 2026 року Україна повернула 2616 дітей, повідомив Максимов. Із них 673 повернулися від початку цього року.
Динаміка цього року також змінилася: до кінця травня повернули 248 дітей, тоді як із кінця травня до 21 вересня — ще 425.
При цьому Україна не публікує статистику повернень за областями. Максимов пояснив це безпековими причинами: деталі щодо конкретного регіону або повернення можуть створити ризики для дітей, їхніх родин та фахівців і завадити операціям, які ще тривають.
Як змінилася російська тактика?
За словами посадовця, у 2022-2023 роках одним із основних механізмів були масові вивезення цілими групами, зокрема з інтернатів, дитячих будинків чи лікарень.
Тепер, за його словами, вивезення відбуваються меншими групами, а частину дітей Росії взагалі не потрібно фізично вивозити з окупованих територій.
Сьогодні ж працюють інші механізми, як-от:
- поїздки дітей до російських "таборів відпочинку";
- направлення на "навчання" до РФ;
- розлучення дітей із батьками під час фільтрації;
- призначення дитині російського опікуна;
- подальша передача дітей під опіку, у прийомні сім'ї або на усиновлення.
"Частину вивезень оформляють як нібито добровільні. Батькам погрожують позбавленням батьківських прав або вилученням дитини, якщо вона не ходить до російської школи, не бере участі в мілітаризованих програмах чи не їздить до таборів.
Тому формальна "згода" батьків дуже часто є результатом примусу, а не вибору", – пояснив Максим Максимов.
Окремим механізмом, за його словами, у 2026 році стала нова вимога щодо документів про опіку. Згідно з наведеною ним інформацією, документи про опіку, піклування та усиновлення, видані до 30 вересня 2022-го, мають бути переоформлені в окупаційній адміністрації з пред'явленням російського паспорта. У разі невиконання вимоги дитину можуть вилучити з родини та помістити до російського інтернату або дитбудинку.
"Опікується ними той, кого призначить окупаційна влада. Якщо батьки загинули, зникли безвісти, перебувають у полоні, були відокремлені від дитини або позбавлені батьківських прав, окупаційна адміністрація призначає дитині російського законного представника.
Далі всі рішення щодо неї ухвалює той, хто фактично її утримує. Якщо дитина в закладі, таким представником може бути його директор – і саме він, наприклад, вирішує, що дитина стане громадянином Росії", – каже Максимов.
