"Не зашкодить балансу у природі": фахівці розвіяли міфи довкола меморіального військового кладовища
У проєкті будівництва Національного меморіального військового кладовища на Київщині передбачається вирубка не більше 10% лісу, що можна порівняти зі звичними "доглядовими" вирубками дерев.
Про це повідомив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький на пресконференції Медіацентру Україна-Укрінформ 12 квітня.
"Якщо проаналізувати діяльність попереднього землекористувача, Боярської лісодослідної станції, то протягом 2020-2023 року вони провели рубки на загальній площі 30 гектарів. Тобто, навіть більша площа була вирубана (ніж це передбачає будівництво НМВК – ред.). І це абсолютно не вплинуло на екосистему.
Якщо ми говоримо про догляд за лісом, його потрібно десь проріджувати, зносити старі дерева. Також хочу звернути увагу, що саме ця територія – не природний, а створений людиною ліс. Цінними являються природні ліси, які є більш ефективними і стійкими до змін клімату", – зазначив Олександр Краснолуцький.
Дискусія про розташування НМВК у Гатненській громаді та його впливу на ліс вкотре спалахнула, коли жителі села Мархалівка вийшли на протест, заявивши, що цвинтар нібито спричинить забруднення ґрунтових вод і знищення лісу.
Однак у Міндовкіллі розвіяли цей міф. Краснолуцький запевнив, що у проєкті передбачається не більше 10% вирубки, що можна порівняти з рубками догляду – їх проводять регулярно, вони не шкодять природі.
За його словами, у тій же Київській області минулого року всі лісогосподарські підприємства проводили рубки догляду – зносили старі або аварійні дерева, проріджували ліс, щоб він ріс краще.
У Міндовкіллі додали, що висадки дерев для збільшення лісистості проводяться регулярно.
ДП "Ліси України" висадили вже понад 100 гектарів лісів, тож вирубка 13 гектарів для побудови НМВК не зашкодить балансу у природі.
Які ще міфи щодо НМВК розвіяли фахівці?
Представники Міндовкілля та держустанови "Національне військове меморіальне кладовище" відповіли й на інші поширені запитання про військовий цвинтар, який мають збудувати у Гатненській громаді Фастівського району.
І в жителів громади, і в родин військових були побоювання щодо того, що будівництво кладовища суперечить природоохоронному законодавству. Адже територія, на якій мають бути поховання, входить до Смарагдової мережі, яку створюють для виконання Бернської конвенції.
У Міндовкіллі підтвердили, що обрана ділянка входить в частину території Смарагдової мережі, загальна площа якої – понад 6 тисяч гектарів. Однак цей факт не означає заборону господарської діяльності там.
"Наприклад, до території Смарагдової мережі повністю входить Кам'янець-Подільський. Це – величезний населений пункт, де люди живуть, ведуть господарську діяльність, працюють заводи і так далі. Земельні ділянки обробляють, засівають, розорюють…
Ми бачили по проєкту, що загальна площа території Смарагдової мережі – це 6 тисяч гектарів, а кладовище буде розміщене на площі 130 гектарів. Відповідно, вирубають не більше 10% зелених насаджень. Їх будуть вирубувати вибірково, а не суцільно. Тому площа впливу на територію Смарагдової мережі становить менш як 1%", – сказав Олександр Краснолуцький.
Охоронний статус території означає лише те, що ділянку слід використовувати так, щоб максимально зберегти місця гніздування або міграції птахів.
За словами Краснолуцького, проєкт НМВК враховує ці вимоги, і будівництво не потягне за собою знищення цієї території.
Також фахівці спростували міф, що крематорій НМВК збудують надто близько до житлових будинків у громаді, а похованню завадять ґрунтові води.
У держустанові розповіли, що геологічне дослідження ділянки тривало близько місяця. За цей час на території площею понад 260 гектарів зробили 60 геологічних свердловин глибиною по шість метрів кожна. Фахівці опрацювали карту ґрунтових вод і населених пунктів.
"Після того, як отримали відповідні висновки, ми зрозуміли, що земельна ділянка, загальна площа якої становить 267 га, може розмістити такий об'єкт з обмеженнями.
Обмеження – це близькість населених пунктів, наявність у деяких місцях ґрунтових вод і решти", – сказав Ярослав Старущенко, заступник директора держустанови "Національне військове меморіальне кладовище".
Державна установа разом з проєктувальниками дійшла висновку, що на ділянці площею 267 га можна розмістити об'єкт, який буде займати площу 130 га.
Створюючи генеральний план проєкту цвинтаря, фахівці забезпечили всі нормативні відстані від житлових будівель.
"Нормами передбачене розміщення крематорію на відстані не менше ніж 300 метрів, а у нашому проєкті – це 700 метрів. Також нормами передбаченого розміщення колумбарних ніш на відстані не менше ніж 100 метрів. Ми розмістили їх на відстані від 300 до 500, подекуди 700 метрів.
Всі норми щодо санітарних відступів від наявних житлових будівель і навіть перспективних будівель були враховані", – сказав Ярослав Старущенко.
Наразі проєкт НМВК перебуває на державній експертизі. Після цього етапу ДУ "НМВК" розпочне процес відбору підрядника і отримання дозвільних документацій на виконання будівельних робіт.
"Ще раз хочу розвіяти міф щодо виконання будівельних робіт без документів. Наразі державна установа не виконує жодних будівельних робіт на об'єкті. Ті роботи, які тривають зараз, є підготовчими", – наголосив Старущенко.
Нагадаємо, ще з 2022 року в Україні не могли визначитися з локацією Національного військового меморіального кладовища. Спочатку цвинтар для всіх українських військових планували збудувати у Києві, але потім обрали локацію за межами столиці, що обурювало сім’ї загиблих захисників.
У березні 2024 року уряд остаточно вирішив, що його збудують на території Гатненської громади на Київщині. Однак мешканці найближчого села Мархалівка 5 квітня вийшли на протест і закликали обрати інше місце через страхи щодо ґрунтових вод, знищення лісу і диму з крематорію.
Патронатна служба "Азову" уже спростувала закиди, що через будівництво НМВК у навколишніх селах зникне вода, а через засівання трави нібито підвищиться кислотність ґрунтів і постраждають дерева.
